Тема. Народні звичаї та обряди пов’язані з обробітком землі. Обжинкові пісні
Мета. Ознайомити дітей з деякими народними звичаями та обрядами, розкрити суть і красу жниварського циклу, виховувати любов і повагу до хліба, праці землероба, рідної землі, вчити розрізняти пісні жниварського циклу.
Обладнання. Ілюстрації, вишитий рушник, народні костюми.
Хід заняття
І. Організаційна частина
ІІ. Повідомлення теми і мети заняття
-
Сьогодні ми з вами познайомимося із звичками та обрядами українців-хліборобів, які відбувалися протягом року і розглянемо три групи пісень жниварського циклу.
ІІІ. Основна частина
-
Розповідь про Богів слов’янської міфології
-
Давні наші предки працювали в основному на землі, були хліборобами. Основне заняття яких – орати ниву, сіяти пшеницю, жито, коноплі. Земля їх годувала і одягала.
-
Від чого залежало життя наших предків?
-
Від того вродить земля чи ні, а інакше настане голод.
-
А від чого залежав урожай?
-
Від погоди. Чи буде дощ і сонечко, чи може град, буря знищить все. Людина була беззахисна перед природними стихіями. Від чого залежала погода наші предки не знали. От вони і придумали собі надприродні сили – Богів. Богом Сонця був Дажбог. Богом дощу і грому – Перун. Люди намагалися всіляко задобрити цих Богів, щоб все було добре. Співали на їхню честь пісні, приносили у жертву різні трави, їжу, робили з дерева фігури Богів і поклонялися їм.
-
Виконання веснянок, закличок
-
Так і виникли різні замовляння, молитви, заклички.
-
Згадайте, як ми і зараз звертаємося до сонечка, до дощу. (Діти розповідають)
-
А скажіть, як ви думаєте, з чого починався рік у хлібороба?
-
Коли все сіяли, навесні. Люди уявляли весну як живу істоту, вірили, що її треба закликати і святково зустрічати.
-
Які обрядові пісні співали при цьому? (Веснянки). Жінки випікали пташок (жайворонків). Діти вибігали з ними на двір і співали веснянки. (Учні виконують веснянки).
-
Робота над прислів’ями та народними прикметами
-
З давніх-давен люди спостерігали за природою і народжувалися прислів’я, приказки, прикмети.
-
Які ви знаєте народні прикмети, пов’язані з весною? ( Весна прийшла, в поле вийти пора. Пора сіяти, орати, щоб восени врожай збирати).
-
Інсценізація «Жнива»
-
Великою подією були жнива. Це було велично і святково. На поле хлібороби виходили цілими сім’ями, чисто одягнені, з хлібом у руках. (Діти в костюмах показують).
-
Господар, повернувшись на схід сонця, скидав капелюха, промовляв «Дай, Боже, час добрий і пору, в доброму здоров’ї пожати та й на той рік дочекати».
-
Зажинкові, жнивні та обжинкові пісні
-
На початку жнив виконувалися зажинкові пісні. Це було за тиждень після Петра (12 липня). Зажинати починав господар або найстарша жінка. Перший вижатий сніп приносили додому, вважали, що він мав чарівні властивості. В піснях висловлювали побажання щоб женці були здорові, щоб добре працювалось і щоб гарний був урожай.
-
Під час збирання урожаю виконували жнивні пісні, щоб працювалося веселіше.
-
Та найважливішим було закінчення жнив. В цей час виконували обжинкові пісні, а період називали обжинки. Женці прощалися з нивою, дякували їй за врожай. Давайте послухаємо обжинкові пісні, які ви знаєте. (Деякі діти виконують підготовлені пісні: «Дівка Явдошка», «Ой на горі сидить зайчик», «Занадився журавель до бабиних конопель», «Зеленеє жито»).
-
Дожинаючи ниву, женці залишали трохи недожатих стебел, зв’язували їх червоною стрічкою і називали «бородою». На полі вибирали найкращу і найдостойнішу дівчину «княгиню», клали їй на голову вінок з колосся. Вона виконувала останні обряди прощання з нивою та вела женців до дому господаря. Господар запрошував всіх женців на святковий обід. Вінок так як і перший вижатий сніп прилаштовували на найпочеснішому місці у хаті.
ІV. Підсумок заняття
1. Перун
2. Зерно
3. Обжинкові
4. Борода
5. Княгиня
6. Жнива
1. Бог дощу і грому у слов’ян.
2. Плоди пшениці, що сіяли на ниві.
3. Пісні, які виконували під час закінчення жнив.
4. Недожаті стебла на полі, зав’язані червоною стрічкою.
5. Дівчина, яка несла вінок з поля і виконувала останні обряди прощання з нивою.
6. Як називається період робіт на ниві.
(Учні розгадують кросворд і визначають ключове слово, яке ставлення повинно бути до праці хлібороба, до традицій та звичаїв свого народу).