Позакласний захід: "МОЛОДЬ І СУБКУЛЬТУРИ".

ТЕМА: МОЛОДЬ І СУБКУЛЬТУРИ.

Мета заходу: допомогти учням глибше познайомитися з поняттям та класифікацією субкультур, які існують сьогодні в молодіжному середовищі, з історією їх виникнення, реальними та декларованими, цінностями, атрибутикою, чинниками небезпеки з метою забезпечення ефективного індивідуального підходу у виховній роботі.

ВСТУП

Проблеми молоді хвилювали суспільство в усі часи, і тоді, коли сучасні люди похилого віку були молодими і коли їх батькам було по вісімнадцять, і вони тільки вибирали якою дорогою їм піти. Проблема молоді - одна з основних, тому що, як не банально це звучить, за нею майбутнє. Але чому нам здається, що старше покоління завжди не праве, що шукає витоки проблем, коли вони на поверхні або шукає їх не там? Напевно, тому, що в сьогоднішній молоді не так сильно розвинене почуття відповідальності, або воно ще не сильно вкоренилася в молодих душах. Коли тобі чотирнадцять років, то здається, що все життя попереду, і якщо і зробиш які-небудь помилки, попереду є стільки часу, щоб їх виправити.

Почати нашу зустріч ми хочемо з результатів соціологічного опитування: « З якими проблемами стикається сучасна молодь?»

Проблеми, які хвилюють старшокласників нашої школи:

• Отримати цікаву професію
• Проблеми з власними грошима
• Фінансові проблеми сім’ї
• Стосунки з батьками
• Стосунки між батьками
• Відносини з однолітками
• Конфлікти з педагогами
• Проблеми з засвоєнням навчального матеріалу
• Проблема вільного часу
• Особисте життя
• Здоров’я членів сім’ї
• Відсутність модного одягу
• Майбутнє

Сьогодні ми хочемо поговорити про те, як об’єднюються підлітки в певні групи, для вирішення проблем, спілкування, вираження своєї індивідуальності.

- Як ви думаєте, що значить формальні і неформальні молодіжні об'єднання?

Формальні - дитячі та молодіжні організації, діяльність яких регулюється державою, законами та правовими документами (статутом, положенням, планом роботи і т.д.) Види: політичні, правозахисні, спортивні, досягав, екологічні, релігійні.

Неформальні - відрізняються від інших своїми поглядами, принципами, переконаннями. Створюють групи, мають свій імідж, мають свою символіку та атрибути, обов'язково є лідер.

- Які причини виникнення неформальних об'єднань?

соціальна несправедливість;

криза суспільства і сім'ї;

бюрократизм держави та громадських організацій (особливо навчально-

виховних закладів);

НЕ розробленість систем соціального виховання;

погана організація дозвілля;

розчарування молоді в моральних ідеалах і цінностях суспільства;

формування поглядів і норм, що вступають у суперечність із

загальноприйнятими поглядами і нормами.

- Тобто «піти в неформали» молодих людей може спонукати:

внутрішня самотність

потреба в друзях

конфлікти в школі і вдома

недовіра до дорослих

протест проти брехні

просто «не знають, як жити далі»

потреба в гетеросексуальних контактах.

- Хто такі неформали?

Неформали - це ті, хто вибивається з формалізованих структур нашого життя. Не вписуються у звичні правила поведінки. Прагнуть жити у відповідності зі своїми власними, а не чужими, що нав'язуються ззовні інтересами.

Особливістю неформальних об'єднань є:

- Добровільність вступу в них і стійкий інтерес до визначеної мети, ідеї;

- Суперництво, в основі якого лежить потреба самоствердження.

- Які ви знаєте неформальні молодіжні об'єднання? (Рокери, байкери, емо, скінхеди, панки, фріки, толкієністи та ін

Кожному з нас доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які у чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось увесь в металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних субкультур.

Представники різноманітних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: “Я - особистість”, кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням усіх в один рядок. Все більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Тому необхідно знати про цю культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з представниками у реальному житті.

Поняття субкультури

Субкультура – соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура "толкієністів", які грають в рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна найчастіше мають власні клуби, а "поттеромани" (фанати Гаррі Поттера), як одна з наймолодших субкультур, ще тільки формується, то її прихильники згуртовані тільки віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг.

Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін. Наприклад, для хіпі було характерне довге волосся, а для панків – вистрижена голова зі смужкою волосся посередині, яка називається "ірокез". Чи от інша ілюстрація – скінхеди своїм взуттям вважають тільки черевики фірми "Dr. Martins", а байкери не визнають черевиків і воліють навіть влітку ходити в шкіряних чоботях, і бажано з кованою підошвою.

Характерні особливості молодіжних субкультур та їх види

Молодіжні субкультури у теоретичній частині практично нічим не відрізняються від опису субкультури загалом. Єдине, що учасниками молодіжних субкультур є в основному молодь, а не хтось інший. Підлітків у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

Загалом можна виділити 4 головних характеристик молодіжних субкультур:

1. Специфічний стиль життя і поведінки;

2. Наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді;

3. Протиставлення себе решті суспільства;

4. Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення;

Таким чином можна вивести наступне означення:

Молодіжна субкультура – будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності.

Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так:

• романтико - ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери)
• гедоністично - розважальні (мажори, рейвери, репери)
• кримінальні (гопники, скінхеди)
• анархо - нігілістичні (панки та інші).

Варто звернути увагу на парадокс молодіжних субкультур: з одного боку вони культивують протест проти суспільства дорослих, його цінностей і авторитетів, а з іншого – покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства.

 

Напрями молодіжних субкультур

 

Субкультура	Класифікація	Виникнення	Атрибутика	Цінності (декларовані /реальні )	Сучасний стан в Украні	Чинник небезпеки
Хіпі	Ескапістська	60 – ті роки	Довге волосся, вільний одяг,прикраси з бісеру	Свобода, вільна любов,вільне життя	Практично зникли, залишки. Найбільше - Львів.	Наркотики, безладне статеве життя, десоціалізація
Панки	Ескапістська, деструктивна	70 – ті роки	Неохайність, шкіряний одяг, металеві прекраси, власна музика – панк - рок	Епатація суспільства, відтогнення буржуазних цінностей	Існують, кількість зменшується. Найбільше - Харків.	Наркотики, безладне статеве життя, десоціалізація
Металісти	Музичта.	80 – ті роки	Шкіряний одяг, назви гуртів на одязі, музика метал - рок	Музика.	Існують. Включеність найчастіше обмежується іміджем.	Інфантильність, алкоголь , наркотики.
Скінхеди	Деструктивна, расистська	60 – ті роки	Напіввійськовий, жорстко регламентований одяг, голена голова,своя ідеологічна музика і нацистська символіка	Чистота раси. де – факто кримінальні злочини проти емігрантів та ідеологічних противників	Існують, завдяки фінансуванню проявляють тенденцію до організації.	Кримінальна відповідальність, маніпуляції.
Гопники	Деструктивна. соціальна, кримінальна.	Завжди сучасний вигляд - з 50- х років	-	«Зрівнювання»,  де – факто розбійні напади з метою пограбування	Існують стабільно, кримінально переслідувані. Місце зборів – спальні райони	Кримінальна відповідальність, фізичне насильство.
Готи	Ескапістська, гедоністична	80 – ті роки	Чорний одяг уні – секс та чорний макіяж як юнаків, так і дівчат	Романтизація «темряви»	Більшість включено на рівні іміджу	Інфантильність, десоціалізація
Сатаністи	Диструктивна, релігійна	90 – ті роки	Чорний одяг, символіка: перевернутий хрест і пентаграма	Альтернативна релігія, базована на свободі/виправдання безглуздих злочинів, жорстокості	Існують стабільно, Тенденція до організація в одночас розколів. Місце збору - цвинтар	Кримінальна відповідальність, фізичне насильство, наркотики.

 

К нам назустріч прийшли декілька представників субкультур, які хочуть розповісти про себе.  ( Учні класу прийшли одгнуті. Розфарбовані та с відповідними атрибутами  свого стилю)

 

Стиляги

 Стиляги - молодіжна субкультура в СРСР, що одержала широке поширення у великих радянських містах з кінця 1940-х по початок 1960-х років , що мала як еталон переважно американський спосіб життя.

Субкультура стиляг стала своєрідним стихійним протестом проти прийнятих у радянському суспільстві стереотипів поведінки, а також проти одноманітності в одязі, в музиці і в стилі життя.

У перші роки існування даного феномена вигляд стиляги був карикатурним: широкі яскраві штани, мішкуватий піджак, капелюх з широкими полями, немислимих забарвлень шкарпетки, горезвісний краватку "пожежа в джунглях» Згодом зовнішній вигляд стиляги зазнав значних змін: з'явилися брюки-дудочки, збитий «кок »на голові, елегантний піджак з широкими плечима, вузька краватка -« оселедець », що зав'язується на крихітний вузол, парасолька-тростина.

Для дівчини, щоб уславитися стилягою, було досить яскраво фарбуватися й носити зачіску «віночок світу» (навколо голови завивали волосся й укладали у формі вінця). «Особливим шиком» вважалися вузькі спідниці, обтягуючі стегна. У середовищі стиляг були популярні своєрідні предмети розкоші - трофейні запальнички та портсигари, американські гральні карти з напівоголеними дівчатами (стиль pin-up), рідкісні в той час авторучки. Після виходу фільму «Стиляги» в 2008 році  зріс інтерес до одягу в стилі стиляги 1950-х років. Яскраві плаття з пишними спідницями на під'юбник і чоловічі костюми в різнокольорову клітку стали користуватися величезним попитом. Молодь стала так одягатися на випускні бали, на весілля в стилі стиляг, корпоративні вечори і просто свята і торжества.

Стиль стиляг в його сучасному розумінні відноситься тільки до зовнішнього вигляду і відрізняється іронічністю, яскравістю, контрастністю, поєднанням різних фактур, наявністю помітних аксесуарів.Чоловікам належить надягати шкарпетки яскравого відтінку під укорочені брюки-дудочки, кольоровий краватку, зав'язаний на маленький вузол, гавайську або просто яскраву сорочку.

Сучасне плаття стиляги може бути вузьким і коротким, або мати приталений верх і пишний поділ довжиною приблизно до коліна. Колір вбрання повинен бути однотонним яскравим, світлим або різноколірним. Важливим елементом образу дівчини-стиляги є ремінь контрастного з сукнею відтінку.Туфлі дівчат-стиляг можуть мати каблук або плоску підошву. Вони повинні поєднуватися за кольором з ременем, сумочкою або головним убором. Туфлі частіше виконуються з лакової шкіри.

Як аксесуари використовується яскрава масивна металева або пластикова біжутерія. Вітаються прикраси для волосся - шпильки, обручі, стрічки. Дівчина-стиляга може носити великі кучері або локони, а також збирати волосся у високу «мушлю». Макіяж повинен бути яскравим: чорні стрілки на очах, яскрава помада та ін.

ХІПІ

Людина, яка порвала зі своїм середовищем і ведучий бродяжніческій спосіб життя в знак протесту проти сформованих відносин у суспільстві, що кидають йому виклик своєю пасивністю і бездіяльністю

- Які вони? Зовні їх дізнаються по неохайною одязі, довгим непрічёсанним волоссю, визначеної атрибутиці: обов'язкові блакитні джинси, вишиті сорочки, майки з написами і символікою, амулети, браслети, ланцюжки, іноді-хрестики. Символом хіпі на довгі роки став ансамбль «Бітлз» і особливо його пісня «Суничні галявини назавжди». Погляди хіпі полягають в тому, що людина повинна бути вільна, насамперед, внутрішньо, навіть у ситуаціях зовнішнього обмеження і закабалення. Вони вважають, що людина повинна прагнути до миру і вільного кохання. Хіпі вважають себе романтиками, що живуть природним життям і зневажають умовності «добропорядної життя міщан». Прагнучи до повної свободи, вони схильні до своєрідного втечі від життя, ухилення від багатьох соціальних обов'язків. Хіпі використовують медитацію, містицизм, наркотики як засоби, що дозволяють домогтися «відкриття самого себе».

Нове покоління тих, хто поділяє філософські пошуки хіпі, часто іменує себе «системою» (системні хлопці, Піплз, піпли). «Система» - це не має чіткої структури неформальна організація, до якої входять люди, що розділяють цілі «поновлення людських відносин» через добро, терпимість, любов до ближнього.

Хіпі діляться на «стару хвилю» і «піонерів». Якщо старі хіпі в основному проповідували ідеї соціальної пасивності і невтручання в суспільні справи, то нове покоління схильне до досить активної соціальної діяльності. Зовні вони намагаються мати «християнський» вигляд, походити на Христа: ходять по вулицях босоніж, носять дуже довге волосся, довго не бувають вдома, ночують під відкритим небом.

ПАНК

Термін "панк" прийшов в українську мову з англійської. Оригінально він пишеться "punk" і має дуже багато значень. Найдавніша згадка про нього належить ще до часів Вільяма Шекспіра, коли воно означало найдешевшу категорію вуличних повій. В сучасній англійській "punk" означає "гниле дерево", "гниль", "непотріб", "неповнолітній сексуальний партнер" і все інше у цьому ж дусі.

Серед самих представників цього руху існує красива легенда про те, що панками стали хіпі, які розчарувалися в ідеї загальної любові. Можливо, це так і є, тим більше, що ідеологія оригінального панку, а не його сурогатної місцевої версії полягає у невизнанні будь - якого насильства, повазі до батьків і абсолютному пофігізмові, замішаному на доброму гуморі.

"Ірокез" був запозичений у північноамериканських індіанців. Вони є кількох різних типів. Що ж до процедури встановлення такої краси на своїй голові, то зараз для цього користуються лаком для волосся і для однієї такої зачіски йде майже повна банка лаку. Доки косметична індустрія його не придумала, панки користувалися підручними засобами, найпопулярнішими з яких було пиво, а деколи навіть і блювотиння.

В Україні є нечисленна групка людей, яка сповідує цю ідеологію, але серйозного впливу на культурну ситуацію вона не справляє. З найвідоміших груп, які працюють з панк - музикою чи якимось чином використовують її здобутки у свої творчості, можна назвати Воплі Відоплясова (панк-рок), Щастя (панк), дуже ранній Скрябін (панк).

Скінхеди

  Є молодіжні угруповання, говорити про які боляче і соромно. Є молоді люди, які й сьогодні кричать: "Хайль Гітлер", носять свастику, ненавидять людей інших національностей і використовують цілком фашистські методи. Скінхеди отримали свою назву за зовнішнім виглядом: а саме по кулястим і голеним головам. Це представники робочого класу, субкультура яких була заснована у Великобританії в шістдесятих роках минулого століття.

Звичайні британські хлопці зі звичайних, небагатих сімей після звичайного трудового дня сиділи собі в пересічному пабі і пили пиво в очікуванні чергового конфлікту з матросами з торгових суден. Довго чекати не доводилося, приходили матроси і давали хлопцям доброго прочухана . Котрогось разу після бійки хлопці поголилися налисо, що дуже зручно у вуличних бійках, бо нема за що вчепитися (звідси і походить назва "скінхед" skinhead - в перекладі з англійської - гола голова), відірвали від своїх курток коміри, підкотили штани і взули свої робітничі черевики Dr. Martens. Вигляд у них був якщо і не страшний, то, принаймні, агресивний. Щоправда, матросів це все одно не лякало і вони переважно таки давали хлопакам по дупі, але сам імідж міцно засів у головах мешканців робітничих районів, які почали його наслідувати і швидко поширили цю моду

- Як виглядають скінхеди?

Головним зовнішньою ознакою скінхедів є їх зачіска. Волосся дуже коротко підстрижені, або поголені деякі ділянки голови. Одягнені скінхеди в щільні шкіряні куртки чорного або зеленого кольору. На ногах важка взуття, що нагадує армійську, часто з титановими пластинами. У представників цього напрямку у великій пошані татуювання. Також як і у всіх субкультур, у скінхедів є своя музика, наприклад ска, реггей і т. д. Парадна форма - це чорні строгі костюми з такими ж чорними туфлями. Правда, для бійок вони використовували все - таки зручнішу робочу форму

-  Як ви думаєте, що їх об'єднує?

Скінхедів об'єднує відсутність внутрішньої культури, освіти, бажання проявити свої здібності в здійсненні насильницьких дій по відношенню до слабших. Основою ідеології є войовничий націоналізм і расизм. Культовим політичним діячем для них є Адольф Гітлер.
Основну частину скінів і далі складають прості хлопці з робітничих кварталів, які особливо не переймаються своєю політичною орієнтацією, а просто збираються вечорами разом, п'ють пиво, влаштовують бійки і коротко стрижуться. Їх і надалі варто остерігатися в темних переходах, але не варто плутати з неонацистами.

На данний момент цей рух сильно змішався з рухом футбольних хуліганів в Україні, скінхедів можливо часто побачити коли вони вболівають за свою улюблену команду в якомусь пабі чи на стадіоні.

Гопники

Го́пник (гоп, гопота) - представник радянської та пост - радянської субкультури, утвореної в результаті проникнення кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей.

Слово походить з російської мови. За однією з версій, утворилось від старої абревіатури ГОП – рос. городское общество презрения (ГОПи існували на початку XX століття у Петербурзі), за іншою - від слова «гоп - стоп» (на злодійському жаргоні - пограбування, напад, збройний грабіж).

Гопи виникли в післявоєнному СРСР як наслідок вкрай низького рівня життя, загибелі на війні мільйонів чоловіків, діти яких виховувались вулицею та тотальної зубожілості. В умовах такої „боротьби за шматок хліба” з хлопців - підлітків виростали справжні злодії. Сталінське керівництво боролось з ними посередництвом таборних ув’язнень, рідше - розстрілів, але гоп-рух не зникав. Річ у тім, що „вєлікій вождь”  не здогадувався про  „ефект мультиплікатора”, що спричинив широку масовість огопіння молодого населення. Доклала зусилля до цього мультиплікатора ще й післявоєнна ностальгія підлітків, які ніби й бачили, що воно, - війна - але зброї в руках так і не тримали (замалі ще були, а як підросли - війна завершилась), а повоювати-то так хочеться!

Гопник - представник субкультури, яка утворилася в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище. Близи до хуліганів. Гопників відрізняє застосування злодійського жаргону, дуже низький рівень інтелектуального і духовного розвитку, схильність до насильства, зневажливе ставлення до правопорядку в цілому, а також до міліції, і законослухняним громадянам. На відміну від більшості неформалів і об'єднань молоді гопники не надавали решті населення будь-яких назв і не виділяли себе в окрему групу щодо всього населення. Таким чином, гопники не усвідомлюють себе як субкультуру.

Цікаво те, що самі гопники гопниками себе не називають, вони називають один одного «пацанами». Вони проводять більшу частину свого часу на вулиці, серед улюблених місць - парки, сквери, автобусні зупинки, гаражі та дворики при дитячих садках. Гопниками, як правило, стають діти з неблагополучних сімей. Ще, вирощуванню гопників сприяє наша держава, засіб масової інформації та масова культура в цілому. Наприклад, перегляд телесеріалів про бандитів, фільми з насильством і жорстокістю і багато-багато іншого.

- Як виглядають гопники?

Зазвичай вони одягнені в спортивні костюми, кепка або бейсболка, а також дешеві кросівки.

Гопників характеризує розв'язна хода, фамільярне звернення до людей. Вони з дитинства прибувають на вулиці і звикли проводити час у підворіттях. Так само гопників відрізняє матірна і примітивна лексика, з великою кількістю слів - паразитів («типу», «коротше», «в натурі»). У них немає сімейних цінностей, і вони споживацьки ставляться до жінок. Пропагують вживання алкоголю і куріння, а також любов до блатний музиці. Гопники люблять носити речі непоєднуваних стилів, наприклад спортивного і ділового, наприклад спортивний костюм і туфлі або навпаки, брюки з кросівками і т.д.

Готи

Го́ти - представники готичної субкультури, натхненних естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. Представники руху з'явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Епатаж готи направили в русло пристрасті до вампірскої естетики, до темного погляду на світ.

- Який стиль воліють готи?

Готам властиво носити одяг в чорних тонах, так само як колір волосся і грим. Стиль одягу може варіюватися від панковского до середньовічного. Крім того, тут можна зустріти наряди вікторіанської епохи. Дівчата носять корсети, шкіряні спідниці або довгі сукні, а чоловіки готи воліють чорні плащі, або камзоли з чорним піднятим коміром. Загальна тенденція полягає в сумних, іноді навіть скорботних, містичних мотивах і зовнішньому вигляді. У готовий їсти дивне тяжіння до всього похмурому і таємничому. Їх стиль відрізняється темними кольорами, траурность, іноді в поєднанні з еротизмом. В образі типового гота присутні чорне волосся, чорні нігті, яскраві підведені очі чорним олівцем. Зачіска відіграє величезну роль. В основному це довге пряме волосся, або великий пучок, піднятий вгору гелем. Прикраси готи воліють зі срібла, у вигляді різних символів смерті. Прикраси з черепами, трунами, хрестами, і т. Д. Також у готів існує любов до кладовищ, надгробиям і склепах. До чисто готичним символів можна віднести кажанів, вампірів і тому подібні зображення.

Фурі

Субкультура фу́́рі (англ. furry) поєднує людей, які захоплюються антропоморфними тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Відмінною рисою субкультури є прагнення до втілення образу антропоморфної тварини у творчості, або у собі через ідентифікацію з нею.

Антропоморфною твариною прийнято важати вигадану істоту, що поєднує у собі якості людини та тварини як в анатомічному, так і духовному плані.

Наділяються людськими якостями в основному хижі ссавці - леви, гепарди, лиси, вовки, а також гризуни. Ці звірі покриті хутром, тому у англомовних носіїв субкультури мають призвісько «пухнасті» (furrіes). Це слово традиційно є назвою субкультури.

Антропоморфні тварини присутні у творчості різних епох. Завдяки розвитку інформаційних технологій, головним чином Інтернету, стихійно утворилося спільне співтовариство, що поєднало розрізнені групи шанувальників антропоморфної анімації вже не на основі симпатії до того чи іншого твору, а заради антропоморфності як такової. Через нечисленність представників субкультури і нерівномірного розподілу по планеті, основним засобом їх спілкування є Інтернет.

Поняття субкультури furry поєднує:

• Шанувальників анімаційних фільмів або оповідань з участю антропоморфних тварин. Наприклад: мультфільм «The Lion King» або цикл романів «Редволл» письменника Брайена Джейкса.
• Художників, що полюбляють малювати антропоморфних тварин, тобто митців фурі - арта.
• Усіх, хто ототожнює себе з антропоморфними тваринами.

Растамани

На початку 1990-х років на пострадянському просторі утворилася особлива молодіжна субкультура, представники якої також називають себе растаманами. При цьому вони часто не є істинними прихильниками оригінальної релігійно-політичної доктрини африканського переваги. Деяким цього достатньо, щоб вважати себе растаманами, деякі більш наближені до растафаріанской концепції - багато слухають Боба Марлі і музику реггі в цілому, використовують для ідентифікації комбінацію кольорів «зелений-жовтий-червоний» (наприклад, в одязі), деякі носять дреди. Однак мало хто щиро відстоює ідею повернення американських чорношкірих в Африку, дотримується растафаріанской пост «Айтал».

. «Растаманів» можна виділити особливо у зв'язку з тим, що в нинішньому СНД спостерігається помітне зростання обсягів вживання марихуани (даний висновок можна зробити лише суб'єктивно, так як збір статистики з цього питання сильно утруднений). Багато хто з кращих вже не є « молоддю »і не зараховують себе до« растаманам », але їх ідеологічно зближує нелегальний статус наркотику, так як вони відчувають однакові труднощі, пов'язані з його придбанням.

Зазвичай растамани виступають за легалізацію марихуани, що знаходить відображення в піснях, атрибутиці (в дуже великій кількості сувенірних крамниць світу є товари з растаманською символікою), політичних деклараціях (наприклад, участь у щорічному «Конопляному марші»).

Про субкультурі «растаманів» країн СНД і традиції вживання конопель (як і інших наркотиків) на пострадянській території періодично згадують у своїй творчості багато сучасних діячі російськомовної культури - музиканти, письменники, творці фільмів. Наприклад, широко відома пісня «Растамани з глибинки» [8] Бориса Гребенщикова.

Геймери

Геймери - це прихильники комп'ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Найчастіше геймерами є підлітки. Фактично гра у підлітка займає увесь вільний від навчання час. Найбільш організованим різновидом геймерів є “квакери”, прихильники комп’ютерної гри “Quake”.

Субкультура геймерів зародилася нещодавно. З появою комп'ютерних ігор, а пізніше й Інтернету молодь стала активно спілкуватися в мережі. Комп'ютерні мережеві ігри для них - це можливість спілкуватися в дії: разом з іншими, часто іноземними, однолітками проходити завдання та перемагати ворогів. Існують також і не мережеві ігри, у яких чисто розважальна функція. Багато ігор типу “Діабло” чи “Варкрафт”, які дуже поширені у молоді, мають сюжет, і процес проходження перетворюється нібито в читання книги, де є скелет - сюжетна лінія, а решту потрібно нарощувати на скелет самостійно. Очевидно, залишилося дуже мало підлітків, які жодного разу в житті не сідали за гру. А є і такі, які буквально живуть в цій віртуальній реальності. Іноді ігри негативно діють на психіку підлітків, але більшість все ж знає міру. Геймер за зовнішнім виглядом нічим не відрізняється від звичайної людини. У геймерів свій жаргон, свої клуби за інтересами. Свій кінематограф, нарешті: останнім часом популярні ігри екранізують досить часто, досить згадати “Лару Крофт”, “Doom” чи “Ненсі Дрю”. Тепер ось і своя література, наприклад, серія романів “S. T. A. L. K. E. R.”

Ігри діють зовсім не тільки негативно на геймерів - вони розвивають бистроту реакції та швидкість думки, наполегливість та цілеспрямованість, навіть спритність. Ігри через Інтернет допомагають підучити англійську та розширити коло своїх знайомих. Американські дослідження доводять, що геймери, які прийшли в бізнес (відповідно досить юні хлопці) демонструють небачені результати, оскільки бізнес для них - та ж гра.

РЕПЕРИ

Серед безлічі інших субкультурних форм, заснованих на музичних стилях, на Україні  широкий розмах отримав реп (англ. Rap ​​- легкий удар, стук). Манера виконання ("читання"), зовнішній вигляд виконавців, їх дії йдуть в репі від вуличного життя підлітків у негритянських кварталах Америки.

 Зовнішній вигляд

Носять широку, на кілька розмірів більше одяг, воліють спортивне взуття. Улюблений вид спорту - баскетбол. З прикрас носять значки і сережки. Волосся коротко стрижені. Багато репери не п'ють спиртних напоїв, навіть пива, але воліють сильні наркотики. Репери - не тільки ті, хто слухає музику в стилі "реп", а й люди, які пишуть реп, пройняті його ідеєю. В основній масі репери не агресивні, крім тих, хто зараховує себе до течії "Гангста".Rap означає «говорити», «розмовляти». Одяг реперів.
Звичайно їх одяг - це широкі штани, які по їхньому сленгу називаються труби й завелика футболка. Стиль завершується за допомогою кепки, одягненої задом наперед і різними аксесуарами, наприклад ланцюгом з великим кулоном у формі долара. Представники цього стилю слухають реп, а деякі самі складають. Стиль розмови в цієї молоді подібний до пісні, тобто вони можуть розмовляти римою, помахуючи руками й погойдуючи тілом. Реперський стиль ділиться на кілька різновидів, самою основною гілкою в цьому потоці є дансери. Молодь, що любить танцювати, і танцює реп, а стиль одягу й манера розмови залишається тією ж.

Образ життя реперів.
Вживання наркотиків серед реперів – нормальне явище. Найбільш популярним звичайно є «травка». Вживають її тільки під видом «косяків», щоб бути «як негри». У зв’язку з цим багато, хто з руху реперів став безпосередньо пов’язаним з наркобізнесом.

 Крім власне музики –«читання репу», у реперів є своєрідний танець — «брейкданс» та малюнок — графіті. У реперів яскраво-червоні широкі куртки, штани — так звані спущені труби, на багато розмірів більші, ніж потрібно. Це не просто данина моді, це символ, що бере початок з негритянського репу, адже в багатодітних негритянських сім’ях дітям купували одяг на виріст. На відміну від репу чорних американців, сучасний український реп не надто агресивний. Репери менше захоплюються наркотиками та спиртними напоями — це заважає їм танцювати.

У великих містах досить багато молоді в одязі, стилістично пов'язаної з репом. На те, що реперських одяг зустрічається досить часто, більшою мірою впливає економічний фактор: така одяг продається на оптових речових ринках і відносно недорога. Але, зрозуміло, певна частина молоді цілком свідомо орієнтована на хіп-хоп культуру.

Висновок

Багато людей упереджено ставляться до представників молодіжних субкультур, зовсім не знаючи, що більшість з них не мають ні найменшого відношення до криміналу, сексуальної розбещеності, сатанизму. А навпаки

- це звичайні у спілкуванні підлітки, більшість з яких початківці - музиканти, письменники, художники та досить обдаровані люди. Вони виступають проти деяких чинних правил і для цього збираються в групи, створюючи тим самим свою маленьку систему (зі своїм одягом та законами) на противагу системі великій.

 Але дуже часто між дітьми, які входять в якусь угруповання, та їх батьками немає взаєморозуміння, довіри, в результаті чого виникають конфліктні ситуації, які часто мають сумний кінець: діти йдуть із сім'ї, бомжують, вступають на шлях наркоманії, потрапляють в різні неприємні ситуації.

Кожен має право бути індивідуальним Вірю, що кожен проявить свою індивідуальність, творчі здібності, волю і готовність знаходити правильні рішення в будь-яких життєвих ситуаціях.