ПЕРШОКЛАСНИКИ-ОДНОКАШНИКИ - 2018

 

(Лунає музика, на сцені декорації української хати, плакат з написом “Науме, настав дітей на ум”. До зали запрошуються першокласники.).

Діти усі на сцені

Ведуча 1: Вітаємо вас, діти вільної України, зі святом Наума.

Ведуча 2: Вітаю вас і я з цим знаменним днем. Але, щоб розпочати свято,

  першокласники повинні відгадати загадку.

   Великий будинок дітей завжди жде

   І часто, як вулик бджолиний гуде.

   Як чаша, він повен знаннями.

   Ласкавий будинок цей з нами

       (школа)

1 учень: Школо! Вулик ти дитячий,

  Ну, а діти, як бджолиний рій.

  Вчаться тут і йдуть сюди охоче

  І беруть початок з нього свій.

2 учень: Як були ми дошкільнята,

  То ходили в дитсадок.

  А тепер вже інший час –

  Зустріла радо школа нас.

3 учень: Ми тепер – не просто діти,

  Шестирічки-неумійки,

  Шестирічки – перший клас,

  Школярі тепер всі з нас.

4 учень: Якщо вчимося ми у школі,

  То звемося – школярі.

  Радо в школі зустрічають

  Однокласники мої

5 учень: У цьому році перший раз

  Пішов я в школу в перший клас,

  І першим в класі з того дня

  З’являтись став до школи я.

(Діти співають пісню «Ми першокласники»).

Ведучий 1:  Давні і добрі традиції шанобливого ставлення до освіти живуть на теренах України. 14 грудня - особливий день – день Наума.

Ведучий 2: У давні часи навчання в школі починалося взимку. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили до школи дітей саме в цей день, бо “Пророк Наум наведе на ум”.

Ведучий 1: За народними уявленнями, Наум-покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішно засвоїть знання, набереться розуму.

Ведучий 2: Тяжко давалось в ті давні роки наука дітям. По-перше, вчителями на той час були малоосвічені дячки. Як правило, до школи ходити було далеко. Незважаючи ні на що, батьки віддавали дітей в школу, бо знання були у повазі. Саме в цей день існували певні традиції, пов’язані з навчанням.

Розповідь з елементами гри

Ведучий 1: Напередодні Наума батьки відвідували дячка і домовлялись за науку сина чи дочки. Ввечері до ”кашоїда” має прийти  хрещений батько з букварем.

(Міні-сценка)

Хрещений

батько:  Доброго вечора вашій хаті!

Господиня: Добрий вечір, проходьте. Сідайте ось тут, будь ласка. Як добре, що ви завітали до нас на день Наума.

Ведучий 2

Коментує: Посеред хати ставили пісну діжку, застеляли її кожухом і гість, взявши ножиці, підстригав хрещенника – “щоб добре в голову лізла наука”.

Хрещений

батько: Батюшко Науме, виведи синка на ум. Сідай, сину, до столу. Повторюй за мною, це -–аз, це – буки…

Ведучий 1: Батько говорив, а хрещеник повторював .

Хрещений

батько: Що ж, сину, думаю буде тобі наука даватися.

Ведучий 2: А господиня тим часом готувала пшоняну кашу на ознаку доброго навчання.

Господиня: Їж, синку, нехай навчання для тебе буде легким Адже “треба чимало каші з’їсти”, щоб опанувати науку.

Ведучий 1: Вранці син з батьком йшли до церкви. Коли поверталися додому, мати подавала кашу на сніданок і благословляла на добре навчання.

Господиня: (з іконою) Благословляю тебе, сину.

Ведучий 2: А батько витягував свячену вербову галузку і тричі стьобав нею сина, примовляючи:

Батько: Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, сину, наука давалась.

Ведучий 1: Батько з сином йшли до школи, несучи горщик з кашею і гостинцями для вчителя. В школі учню показували різки, що стояли в кутку. І учень знав, що йому потрібно бути слухняним і чемним.

Ведучий 2: То ж нехай твоє шкільне життя буде для тебе щасливим, хай стеляться тобі сонячні дороги у широкий світ знань.

Ведучий 1: То ж сподіваємось, що ті, хто вперше переступив поріг нашої школи, набуватимуть знань на славу Україні.

Вчитель: Наші першокласники вже багато чого навчились:  в букварі вивчили майже усі букви  , навчилися друкувати вивчені літери, вивчили числа першого десятка, люблять малювати і працювати.

А прикладом для першокласників є чудові, талановиті родини та мудрі й творчі вчителі. І наш колектив, який народився цього року, хай усі 12 років буде згуртований і дружний. А щоб ви більше дізналися один про одного і стали міцною дружною класною родиною, пропоную переглянути презентацію «Я маю з кого брати приклад»

Презентація «Я маю з кого брати приклад»

Номер у виконанні батьків та вчителів

Учень 6:  А про перші наші кроки

  І тяжкі хвилинки

  Нагадають вам, напевно,

  Веселі смішинки.

(Виступають першокласники).

Учениця 7:  Годинник

 Щось годинник,- каже тато,-

 Раптом зупинився.

 Треба в чистку віддавати,

 Мабуть, запилився.

 -Звідки взятись тому пилу? – мовила Алінка.-

 Я ж годинник з милом мила,

 Там нема й пилинки!

Учень 8 з мамою

і татом:  Батьки-чомучки

 Ну і мама! Ну і тато!

 Наче справжні дошколята!

 Нічогісінько не знають,

 Смішно і сказать комусь.

 Бо щодня мене питають

 Лиш одне: чому  й чому?

• Ти чому образив Віту?
• А чому отримав двійку?
• І чому прийшов так пізно?
• Та чому в шкарпетках різних?
• Ти чому такий непослух?
• А чому не стелеш постіль?
• Ти чому це вірш не учиш?
• А чому портфель без ручки?
• І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

Учень 9: Коли б начальником я став,

  Хоч на одну годину,

  То я б одразу наказав

  Закон ввести єдиний:

  У дні святкові й вихідні

  Батьків не допускати

  Без нас у парк, на стадіон,

  До цирку й до театру.

  Ще й всюди входи б спорядив

  Словами охоронними.

  “Вхід без дітей для всіх батьків –

  Суворо заборонено!”

Танець «Черевички»

Звучить музика. На сцену виходять сім дівчаток-старшокласниць у сукнях кольору  веселки. Кожна з них підходить до квітки-семицвітки, бере одну пелюстку, читає прислів’я і розповідає про свій предмет.

Дівчатка (разом): Ми -  сім кольорів веселки.

    Вводимо вас, діти, в веселковий світ знань.

1 дівчинка (в червоному) – світ української мови: 

                                                   У школі вас навчать читати,

     Бо: «Хто багато читає, той багато знає».

     А книжка вчить, як на світі жить.

     Вчення – світ, а невчення – тьма.

     З книги легко світ пізнати,

     Книга все розкаже вам сама.

     Книга допоможе мандрувати

     По землі і навіть до зірок,

     З нею можете повсюди побувати,

     Ви ж зробили лише перший крок.

     Книга мудра і багато знає,

     Вчить людину, як на світі жить.

     Мудрий той, хто книжечку читає,

     Знайко завжди спереду біжить.

2 дівчинка ( у жовтогарячому) – світ української мови:

     «Пишуть не пером, а розумом»

     Хто навчиться грамотно писати,

     Тому всі відкриються путі

     Й допоможе іншим у житті.

     Той, хто рідну мову поважає,

     Живучи у рідному краю,

     Той усі вершини подолає

     І не зрадить матінку свою.

     Свою рідну неньку Україну

     Берегтиме кожен день і час.

     І стоятиме за неї до загину,

     Бо земля ця дорога для нас.

3 дівчинка ( у жовтому) – світ математики :

     “Математика – гімнастика для розуму”.

     Математика- наука найточніша,

     Її треба наполегливо учить.

     І чим далі – тим вона складніша,

     Та без неї людям не прожить.

4 дівчинка ( у зеленому) – я досліджую світ :

     “Весна красна квітами, а осінь – плодами”.

     Земля – це найбільше диво.

     Оточує нас дивосвіт.

     І довкілля таке красиве

     Всіх приваблює з юних літ,

     Все в гармонії в цьому світі,

     Флора, фауна і зірки.

     Тож природу потрібно любити.

     І другом їй бути завжди.

     Кожну річечку і озерце,

     Не забруднюй, а очищай.

     Полюби і прийми до серця,

     Бережи зелен світ і знай!

5 дівчина (у блакитному) - світ музики:

     “Музика без язика, а людей скликає”

     Всіх людей краса єднає,

     Щастя, радість нам дає:

     Всяк від радості співає –

     І такі уроки є!

     Всіх тут музики навчають,

     Лунай, пісенний водограю!

     Нотки весело стрибають,

     Ну, а ти їх заспівай.

6 дівчинка (у синьому) – фізкультура, спорт.

     “У здоровому тілі – здоровий дух”.

     Головне завдання – всім здоровим бути,

     Мусиш сам подбати – і не вередуй.

     Тож про фізкультуру як же нам забути?

     Дух і волю, тіло вправами гартуй!

     І зарядку треба нам щодня робити,

     Й бігати, стрибати – всім потрібен рух!

     А без цього, діти, в світі не прожити.

     Лиш в здоровім тілі є здоровий дух!

(Проводить з першокласниками фізкультхвилинку)

7 дівчинака (у фіолетовому)- світ малювання і творчості:

     “Праця людину годує, а лінь марнує”

     Мала бджола, а й та працює!

     Тому і ти живи в труді,

     Бо труд годує, а лінь – марнує.

     Працюй – не будеш у біді.

     Привчай до праці руки, друже,

     А голові давай знання.

     Майстерності навчайся дужче,

     Будь наполегливим щодня,

     Ще вчися гарно малювати,

     Бо в світі стільки є краси,

     Щоб світ у фарбах передати,

     І людям цю красу нести.

Лине тиха музика. Дівчатка-кольори залишають сцену. Виходять ведучі.

Ведучий 2:  Бажаємо успіху і знань,

   Змагань, і віри, і дерзань.

   Знання потрібні для життя,

   Для України майбуття…

Ведучий 1:  Здолати труднощі зумій,

   Своє завдання зрозумій,

   Що лише той учитись зможе,

   Хто власні ліньки переможе.

Ведучий 2:  Ми раді вас вітати в цій світлиці

   І дарувати хліб із золота пшениці,

   І хай знання у вас міцними будуть,

   Й щасливі миті до усіх прибудуть.

Сьогодні на наше свято прийшли учні випускного 11 класу, надаємо їм слово.

(Звучить “Шкільний вальс” і заходять одинадцятикласники).

1 учень:  Найсвітліша дорога на світі –

   Це дорога до знань, до школи,

   Пам’ятайте це, любі діти,

   Не забудьте цього ніколи.

2 учень:  І хоч вчитись нелегко буває,

   Та наука завжди хороша.

   Кожна в світі людина знає,

   Що знання – це найлегша ноша.

3 учень:  Хай не ваблять витребеньки,

   Хай вас лінощі не точать.

   Хай живеться вам легенько

   І навчається охоче!

- Дорогі першокласники, приймаємо вас до нашої шкільної родини і вручаємо цей чарівний ключик (з лего) від Країни Знань. Успіхів вам!

Ведуча 1 :  Сподіваємося, що ви наполегливо здобуватимете знання, будете гарно вчитися. Бо ж всім відомо, що Знайко по дорозі біжить, а Незнайко в бур’янах лежить.

Ведуча 2: Вільні діти вільної країни!

 Вчіться наполегливо щодня,

 Щоб кувать майбутнє України,

 Всім здоров’я треба і знання.

Ведуча 1: У нас є сьогодні гостя з книжкового королівства. Це наш бібліотекар Віра Григорівна.

(Бібліотекар вітає зі святом першокласників, проводить

вікторину казок, запрошує до відвідування бібліотеки.

Танець «Дударики»

Ведуча 2: Учнів одного класу ми називаємо однокласниками. А раніше їх називали однокашниками. І ось чому:  колись діти вчились у церковно-приходській школі. Жили вони, часом, далеко і приходили до неї з різних сіл. Учні обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли її з однієї миски. Так і назвали їх однокашниками.

Ведуча 1:  А зараз приготуйтеся до урочистого моменту – прийняття правил однокашників.

   Ви у школі вже прижились,

   Правил і рутин навчились.

   

 

Учень 10:  Перше правило – учитися дуже старанно і гарно!

Учень 12:  Друге правило – трудитися, батькам удома допомагати!

Учень 13:  Бути чесним і правдивим – третє правило у нас,

  Бути другом незрадливим: клас – за тебе,

  Ти за клас!

Учень 14:  Мудре правило четверте – знай і друзям розкажи,

  Наполегливо й уперто економ і бережи:

  Парту, книгу, кожну річ!

Учень 15:  П’яте правило – читати, малювати і співати,

  гратися з товаришами і дружити з малюками!

Учень 16:  Шосте правило ти знай – старших себе поважай!

  

Ведуча 2: Вітаємо вас, діти!

  Ідіть навчайтесь,

  Розуму набирайтесь,

  З лихом не зустрічайтесь.

  Хай вам щастить!

А зараз прийміть вітання від своїх батьків.

(Виходять мати й батько в українському національному одязі. Мати несе горщик з кашею, батько -  велику миску з дерев”яними ложками – подарунок для однокашників).

Мати: До схід сонця раненько вставала,

  У трьох водах крупу вимивала,

  На жаркому вогні нашу кашу варила,

  Щоб була у наших дітей сила.

  Щоб ви гарно навчались і добра набували.

Батько: (Роздає дітям ложки)

  Хто скільки з’їсть крупинок,

  Той матиме стільки гарних оцінок.

  Ложки діставайте, з Богом, починайте.

  Кашу з’їдайте. Смачного!

(Звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик з кашею до кожної дитини, діти по черзі набирають кашу, їдять, поки горщик не спорожніє).

Ведуча 1: Діти, привітати вас зі святом прийшли керівники ліцею, надаємо

  їм слово.

(Виступає директор, заступники директора).

Вчитель: Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні

всім, хто брав у ньому участь, всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишиться в наших серцях назавжди. Хай злагода і мир панують у ваших родинах! Однокашникам – бути гідним звання школяра і щасливої дороги до світу знань. Бо всі ми потрібні у цьому світі.

Звучить пісня “Всі ми потрібні”.

Танець на біс «Хіп-хоп»