Позакласний захід "Посвята в першокласники"

Посвята в першокласники

(Лунає музика, на сцені декорації укр. хати, плакат з написом «Наум, настав дітей на ум».)

Ведучий. Сьогодні свято радістю багате,

  Сьогодні ви, шановні мами й тата,

  Діток своїх веселих та завзятих

  До школи на посвяту в школярі привели.

Ведуча. Тож, як ведеться, хочемо усіх вас привітати.

  За нашим звичаєм вас будем зустрічати:

  Даруєм усмішки всім на добро,

  Щоб в вас і в нас лиш щастя скрізь було.

Ведучий. У давні часи навчання в школі починалося взимку на свято Наума. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили до школи дітей саме в цей день, бо «Пророк Наум наведе на ум».

Ведуча. За народним уявленням, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішно засвоїть знання, набереться розуму.

Ведучий. Вдома влаштовували обряд. Посеред хати ставили пісну діжку, застеляли її кожухом. Гість, взявши ножиці, підстригав хрещеника – «щоб добре в голову лізла наука».

Ведуча. А господиня тим часом готувала пшоняну кашу на ознаку доброго навчання. Адже, треба «чимало каші з’їсти», щоб опанувати наукою.

Ведучий. А батько витягував свячену вербову галузку і тричі стьобав нею сина, примовляючи: святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, сину, наука давалась.

Ведуча. Згодом терміни початку навчання були змінені, але традиція на свято Наума влаштовувати посвяту в школярі відроджується нині.

Ведучий. Цей день обов’язково настає для кожної людини і буває один-єдиний раз у житті. Може, тому він такий хвилюючий. Ще б пак! Адже, почалося для вас нове життя – шкільне.

Ведуча. Нехай ваше шкільне життя буде щасливим, хай стеляться вам сонячні дороги у широкий світ знань.

Ведучий. То ж сподіваємось, що ті, хто вперше переступив поріг нашої школи, набуватимуть знань на славу Україні.

Ведучі виходять зі сцени

Танець «На полонині»

Учень 1. Шість років був я просто хлопчик

  В машинки грався і гуляв.

  Тепер моя здійснилась мрія –

  Школяриком уже я став!

Учень 2. І я школярик,

  Іду з портфеликом в руці.

  А в мене зошити й букварик,

  Пенал і ручка, й олівці.

Учень 3. Любить мене матуся,

  Що я гарно вчуся.

  Любить мене тато,

  Що вже знаю я багато.

Учень 4. Правда ж, бабцю, я великий?

  Сам взуваю черевики,

  Зашнуровую шнурочки.

  Сам в штанці вберусь, в сорочку,

  Сам лице і руки мию.

  Сам зачісуватись вмію.

  І не плачу я ніколи…

  Адже я ходжу до школи.

Учень 5. Учать мами рибку – плавать,

  Звіра – бігать, птиць – літать,

  А дітей навчає вчитель

  Все уміть, багато знать.

Учень 6. Дивний світ навколо мене.

  Хочу я його пізнать.

  Буду старанно у школі

  Всі науки я вивчать.

Учень 7. Залюбки йдемо до школи,

  Вже ми вивчили багато.

  Ось послухайте, як вміють

  Першокласники співати.

Пісня

На сцені з’являються: Хлопчик – зошит, Буратіно, Незнайко.

Зошит. Дорогі друзі! Я – зошит-першокласник! Дуже вдячний, що прийшли до мене на свято. А ще зі мною прийшли Незнайко і Буратіно.

Буратіно. Ми теж маємо Букварики.

Незнайко. Візьміть нас у свій клас.

Зошит. Ви знаєте, чого діти ходять до школи?

Незнайко. Ну, звичайно, знаємо. Гратися… битися на перервах.

Буратіно. Штовхатися… багато їсти…

Зошит. Е ні, друзі, так не піде! До школи ходять чемні діти, які добре знають првила поведінки та хочуть вчитися.

Незнайко. То ж навчіть і нас цих правил.

Буратіно. Ми постараємося бути чемними.

Зошит. Ну, що, друзі, навчимо?

Діти. Звичайно, звичайно, слухай уважно:

 

Учень 8. Щоб справжніми учнями бути,

  Щоб у школі все вивчати,

  Всім треба правила

  Ось ці запам’ятати.

Учень 9. В школі в нас порядок свій:

  Дзвінок дзвонить – в клас мерщій!

  Біля парти рівно стань

  І чекай нових завдань.

Учень 10. Парта – це робоче місце,

  Треба рівно, гарно сісти,

  А як хочеш щось сказати,

  Треба руку піднімати.

Учень 11. І в портфелі в нас порядок:

  Ручки, книги, олівці,

  І фломастери, й лінійки.

  Учні наші – молодці!

Танець «Шкільне приладдя»

Учень 12. Я так хвилину цю чекала

  Хотілось швидше підрости

  І татка , й маму все питала:

  «Коли вже можна в школу йти?»

Учень13. Недавно наче народились,

  В садочку виростали ми,

  Нас там виховували, вчили,

  Щоб в школі справні ми були.

Учень14. Мені матуся бант купила,

  Ось костюмчик пошили мені.

  В портфелик зошити вложила,

  А в руки – квіти запашні.

  Та не забула я й про ляльку,

  Із нею я сюди прийшла

  Служитиму я їй за няньку

  І передам свої знання.

Учень 15. А в мене іграшки в портфелі

  Я з ними по знання прийшов

  Є тут машинки і гантелі,

  Й підкова, що в селі знайшов.

  Нехай лежить вона на щастя,

  Щоб вчився на 12 я.

Учень 16. Я цілий вечір готувався,

  Портфель під зав’язку набив.

  Носить його я тренувався,

  Що аж мозоля натрудив.

  Здається, все поклав:

  Гвіздки, шурупчики, точило,  

  Напилок, татів молоток,

  Підточене старе зубило,

  Відбійний і ручний оверлок.

  Тепер з наукою я справлюсь:

  Розіб’ю, розпиляю, розберу…

  А то казали: «Граніт науки гризти треба!»

  У тім, я всіх навколо пальця обведу!

Учень 17. Ви чули, що в портфелику у нього?

  Це ж сили треба, як в Кличка!

Учень 18. А в мене зошити гарненькі!

Учень 19. А в мене туфельки новенькі!

Учень 20. А в мене бантики біленькі!

Учень 21. А в мене знаєте, що?

Усі разом. Що???

Учень 21. Губна помада, кліпси і браслети,

  І ляльку не забула взяти.

  Цукерки, печиво, котлети,

  Щоб смачно з’їсти й погуляти.

Учень 22. Оце дива! Дивлюсь на вас й не розумію:

  Навіщо все це притягли?

  А я прийшов здійснити свою мрію –

  Хоча би трішки підрости!

Учень 23. Навчуся грамотно писати,

  Читати книжки цікаві дуже,

  Я хочу все хутчіш пізнати

  І стати освіченою, друже!

  Читати, вчитись рахувати.

  І відчуваю я душею –

  Лише 12 буду заробляти!

Учень 24. Правда, ми вже не малі,

  Діти рідної землі.

  І прийшли ми в перший клас

  Бо науки кличуть нас.

Пісня

(музика, заходить Кіт – Учений)

Кіт. Відомо всім – я Кіт Учений.

 Уславився я найосвіченішим котом

 Іду направо – співаю пісню,

 Іду наліво – казку розповім.

 Ти подружися з навчанням, як я дружу.

 Я кіт – магістр, я кіт – професор,

 Старанно вчись, терпляче, не лінуйся.

Я – Вчений Кіт, почесний житель Країни Знань. Запрошений на свято, щоб посвятити вас в Першокласники.

Я завітав першим, щоб попередити, що до вас їде сама Королева Знань та її вірні придворні друзі: Буквар, Математика, Музика. Зустрічайте їх.

(музика. Входять Королева Знань та її друзі)

Королева. Доброго дня, шановні!

  Я – Знання! Відчиняю для вас

  Двері в школу, в перший клас.

  Вірною подругою буду завжди

  І кращої вам не знайти

Музика. Для того, щоб стати справжніми першокласниками, ви повинні пройти декілька випробувань.

Буквар. Ну що, всі готові? Тоді почнемо наші випробування. Для початку відгадайте загадки…

1. В ньому ми вчимось писати,

Віднімати, додавати.

Одягається в клітинку,

Чи в лінійчату кофтинку. (Зошит)

2. Відірвалися листочки?

Треба склеїти шнурочки?

Допоможе повсякчас,

Ще й причепиться до нас! (Клей)

3. Порахує сантиметри,

А як треба – міліметри!

Рівно лінії проводить,

З олівцем за ручку ходить. (Лінійка)

4. У пеналі в неї дім,

Поряд з олівцем у нім.

Може цифри рахувати

І перекази писати. (Ручка)

5. Різних кольорів бувають,

Деревяний одяг мають.

Намалюють квітку, кішку,

І ялинку, сани й шишку. (Олівці)

6. Про комах і про рослини

Де живуть які тварини…

Знань у ній чимало є,

Все це людям віддає! (Книга)

7. Їх всього є 33,

Серед них і «ем» , і «и».

Щоб читати і писати,

Треба всіх їх добре знати! (Букви)

(музика, вбігає Лиха Фея, вириває з рук Букваря листок із загадками)

Математика. У чому річ? Чиї це жарти?

Лиха Фея. Мої, а що?

Буквар. Ну, звичайно, я міг і сам здогадатися. Ваші жарти, шановна пані Фея, недоречні. У нас тут серйозна церемонія – посвята наших наймолодших школярів у першокласники.

Лиха Фея. Для кого кажете посвята?

Буквар. Для першокласників!

Лиха фея. Для кого, для кого?

Математика. Для першокласників…

Лиха фея. Які ж вони першокласники? Вони ж не знають елементарного.

Буквар. О ні, тут Ви, шановна феє, помиляєтесь, вони такі розумні, такі кмітливі, такі сміливі…

Лиха Фея. Що красиві то красиві. А кмітливі та розумні… навряд – вони незнайомі навіть з моєю вірною подругою.

Математика. Якою такою подругою?

Лиха фея. А ось якою!

(на сцену виходить під музичний супровід Лінь)

Королева. А ти хто?

Лінь. Я – лінь. Під моєю владою усі, і дорослі і малі.

Королева. Помиляєшся, небого, пануватимеш недовго!

  Уже давно час тобі зникнути із Землі.

Лінь. Зникнути? Ти що верзеш?

Королева. Ти ж нещастя всім несеш.

Лінь. А ти боїшся, маєш страх? Сьогодні буде тобі крах!

Королева. Долю свою я дітям вручаю.

Пощади у тебе я не благаю

Лінь . (іде до дітей і махає диском над дитячими головами.)

 О, я суперниця завзята! Зіпсую тобі це свято.

(таємничо)

Засніть, засніть, мої раби,

Прийдіть сюди, чарівні сни.

Королева. Схаменись! Ну й вперта лінь… ти ж мара, нікчемна тінь. Не в ті двері ти ввійшла! Тут паную лише Я!

Лінь. Та ж засніть, засніть, раби,

Диск, своє роби!

Королева. Чари твої безсилі,

Бо діти розумні, милі.

Твоїми рабами їм не бувати,

Тут тобі і пропадати!

Лінь. Що це зі мною? Темніє в очах…

 Я згораю! Ой, який жах!

 Зупиніться, я утікаю,

Біжу ледарів пошукаю.

Королева. Коли серце мудрістю горить,

  Чари Ліні зникають умить.

  Я радію, що перемогла,

  Бо вам потрібна тільки я.

  До ваших послуг мої володіння,

  Вчіться сумлінно. Прийде до вас вміння!

Моя гарна подруга математика запропонує вам перше випробування на те, чи готові стати першокласниками.

Математика. Любі діти! Дуже рада знайомству з вами. Мої цифри – великі чарівники. Їх можна додавати, віднімати, множити, ділити. І це дуже-дуже цікаво. А ось як вчило арифметику цапеня.

Веселинка про цапа

Цап. Бородатий цап півдня

 Вчив лічити цапеня:

• Ну-бо, мудра голова, скільки буде два і два?

Цапеня: Цапеня, немов німе –

 Вчитися не хочеться,

 А старий морочиться.

Цап: Узяв моркви дві і дві,

 Розкладає на траві:

• Подивись, моє дитя, та подумай до пуття.

Цапеня: Одвернувсь на хвильку цап.

 Що тут довго думати?

 Цапеня морквицю – хап

 І скоріше хрумати.

Цап: Цап вернувся:

• Ох, біда! Що ж це ти, лебедику,

І нема тобі стида – схрумав арифметику!

Веселі задачі

1. Ось до класу на урок

Залетіло 6 сорок.

Дві пізніше прибуло.

Скільки всіх пташок було?

2. Під дубочком 5 грибочків,

Під сосною їх 4.

Скільки разом, полічили?

3. По дорозі їжак біг,

Ніс 6 яблук на пиріг.

Одне впало, покотилось.

Скільки яблук залишилось?

Буквар. Мої друзі!

  Я – Букварик, перша книжка.

  Хочу з вами в мирі жити,

  Хочу з вами подружити.

Учень 25. Це чудово! Та ти не мовчи:

  Як читати і писати - нас навчи.

  Розкажи, чому дощик іде

  А вночі ясне сонечко де?

  Що таке космос і що це – зорі?

  Так нам хочеться світ пізнати:

  Бо девіз наш : «Все хочу знати».

Буквар. Ой, не можна так, малята.

  Все про все одразу взнати.

  Треба вчитися сумлінно,

  Уважно і безупинно!

Я думаю, що діти добре навчаться читати і полюбляють нас. А зараз подивимось, як наші учні вже вміють складати акуратно все в своїх ранцях.

(гра «Хто скоріше складе ранець)

Буквар. Молодці, гарно складаєте речі в портфель. А скажіть мені, чи можна обійтись у класі без дружби? А ви уже подружились? Тоді продовжимо.

Зіграти хочеться мені

У гру цікаву «Так чи ні»

Я вам питання задаю

Відповідай єдиним словом – так чи ні.

Книжки треба вам читати? (Так)

Треба вам вночі співати? (Ні)

У їдальні веселитись? (Ні)

На перерві не носитись? (Так)

Дарувати дівчатам квіти? (Так)

У портфель води налити? (Ні)

На уроках сидіти тихо? (Так)

Підтримати друга, якщо в нього лихо? (Так)

Батьків треба поважати? (Так)

В класі м’ячик поганяти? (Ні)

Брудне взуття нести у школу? (Ні)

А зошит кидати додолу? (Ні)

Обіцяєте бути чемними дітьми? (Так)

Кіт Учений. Ну такі розумні, майже як я. Ми вже трішки притомились від випробувань, які нам приготували жителі Країни Знань. Давайте потанцюємо, розімнемо кісточки. 
(флешмоб)

Музика. Молодці! Бачу танцюєте ви гарно. Але я теж приготувала випробування для батьків - музичне. Зараз будуть звучати мелодії пісень. А батькам потрібно відгадати, з якого це мультфільму чи казки.
(музичний конкурс) 

Королева Знань. Ви у школі вже прижились, 
            Правил добрих ви навчились, 
а тепер часу не гайте            

І сердечно обіцяйте! 
            

Учень26. Перше правило – учитися дуже старанно і гарно – всі: обіцяю!

Учень 27. Друге правило – трудитися, батькам удома допомагати – всі: обіцяю! 
Учень 28. Бути чесним і правдивим – третє правило у нас, 
Бути другом незрадливим: клас – за тебе,

 Ти за клас – всі: обіцяю!

Учень 29. Мудре правило четверте – знай і друзям розкажи, 
        Наполегливо й уперто економ і бережи: 
        Парту, книгу, кожну річ – всі: обіцяю! 
Учень 30. П'яте правило – читати, малювати і співати, 
        гратися з товаришами і дружити з малюками – всі: обіцяю! 
Учень 31. Шосте правило ти знай – старших себе поважай – всі: обіцяю! 

Вчений Кіт. Отже, підводячи підсумок, всі ви зараховані в шкільне товариство! (фанфари) 

Королева Знань Вітаємо вас, діти

   Ідіть навчайтесь,

Розуму набирайтесь, 
   З лихом не зустрічайтесь. 
    Хай вам щастить! 
Кіт Учений.  Привітати вас зі святом, діти, прийшов директор школи Мишко В. І.(Виступає директор школи). 

Вчитель. Дорогі діти! Тепер ви із маленьких хлопчиків і дівчаток перетворились на справжніх учнів нашої школи. У своєму класі ви будете кожен день отриму­вати подарунки. Але це не цукерки, не тістечка, це — знання. То ж побажаю вам бути добрими, чесними, трудолюбивими, щоб портфелики були важкими тільки від хороших оцінок.

Успіхів вам! Нехай шкільні роки стануть щас­ливими у вашому житті.

Ми дуже вдячні всім, хто брав у святі участь, всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишиться в наших серцях назавжди. Хай злагода і мир панують у ваших родинах. (Звучить “Пісня про рушник”. Під музику ведучий говорить:) Ведучий:    На Україні є чудовий звичай – проводжаючи дітей у життєву дорогу, мати дарує вишитий рушник, як символ материнського благословіння, материнської любові. Хай стеляться вам сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, звершень. У добру путь, дорогі друзі.  Ведуча. А ось ці, вишиті вашими матусями, чудові пам’ятки нехай будуть оберегом на всі шкільні роки. (Мами дарують своїм дітям вишивки, беруть дитину за руку і стають кожна біля дитини.) Заключна пісня