Тема: Одиниці вимірювання величин.
Мета: Розширити знання учнів про стародавні одиниці вимірювання.
Закріпити знання про систему мір.
Формувати навички дій з іменованими числами.
Розвивати мислення, інтерес до предмету.
Виховувати активність.
Девіз: «Хто хоче обмежитися сучасним без знання минулого, той його не зрозуміє.» Г. Лейбніц.
Вчитель: Любі діти, шановні гості, сьогодні ми помандруємо парком «Метрон». Побуваємо на алеї яка називається «Одиниці вимірювання величин», з метою: «Розширення знань учнів про стародавні міри вимірювання. Закріплення знань про систему мір. Формування навичок дії з іменованими числами. Розвивання мислення інтересу до предмету. Виховування активності».
Ведучий: На алеї «Одиниці вимірювання величин» проведем змагання між командами «Дюйм» і «Ярд».
Шановні гості команди «Ярд» та «Дюйм» Вас запрошують у подорож.
Перша зупинка – «Стародавні одиниці вимірювання».
1 учень: Математика-наука
Неабищо, скажу, штука.
Треба добре попотіти,
Щоб «12» заробити.
2 учень: Вивчи, друже, теореми,
Щоб не трапилось проблеми.
Щоб не трапилось біди.
Формули всі знай завжди.
Правила всі, друже, знай.
Одиниці вимірювання не забувай.
3 учень: Щоб розумні були діти,
Щоб навчались й працювали.
Треба, щоб вони щоденно
Математику вивчали.
Ведучий: Зараз пограємо у гру «Пантомімо». Шановна команда «Ярд» озвучте математичне поняття.
Учасник команди «Дюйм» показує без слів задумане математичне поняття.
Ведучий: Так що ж таке п’ядь, лікоть, долоня? Це запитання для вас «Дюйм».
Учень 1:
Долоня – ширина 4-х пальців руки людини.
Лікоть – відстань від ліктя до кінця середнього пальця.
Дюйм – ширина великого пальця руки.
Фут – довжина ступні людини.
Ведучий: За правильну відповідь послухайте уривок з казки, та скажіть назву твору та його автора.
Жила на світі проста дівчинка.
Вона була дуже розумна, розсудлива. Вона знала, що ситнішим над усе-земля-мати, бо вона всих годує і напуває; прудкішим над усе думка, бо думкою враз куди хочеш перелетиш. Вона всі загадки порозгадувала, що їй загадував пан. Навіть наказ пана виткати сто ліктів полотна із стеблини льону її не злякав.
Відповідь: Українська народна казка «Мудра дівчина»
Ведучий: А тепер по вашій заяві «Зустріч за вашим проханням». Ви почуєте промову героя – невидимки і повинні вгадати, хто він, з якого твору.
Дюймовочка: Знайшли мене у великій красивій квітці – тюльпан. Лакована шкарлупа грецького горіха є для мене колискою. голубі пелюстки фіалок – постіллю, а пелюстки рози – одіялом. Я вмію співати, так тоненько, що ніде такого голоска і не почуєш.
Відповідь: Дюймовочка.
Ведучий: Друга зупинка – «Одиниці вимірювання різних народів».
Ведучий: Увага, секретна скринька. Запитання до команди «Ярд».
Учень: Прибалтійські народи для вимірювання довжини використовували її. Нею вимірювали відстань. яку можна пройти човном (парусником).
Відповідь: Люлька.
Ведучий: Запитання до вас «Дюйм»:
«Які інші одиниці вимірювання ви знаєте, що використовували і користуються в морській справі?».
Учень 1: Від римської міри “подвійний крок” походить одиниця вимірювання миля, яка дорівнює тисячі подвійних кроків. Нині вона застосовується переважно в морській справі: 1 миля ( морська) = 1852 м.
Ведучий: Наступний конкурс називається «Зоряна мить».
Вам любі команди «Дюйм» і «Ярд» надається можливість стати режисером і актором. Вам пропонуємо уривок. Ви повинні розподілити між собою ролі і поставити цей уривок на сцені.
Уривок для команди «Дюйм».
Біля білого палацу рицар зіскочив з коня і високими сходинками піднявся у велику залу. В руках він держав невеликий букет квітів.
Біля столика стояла незвичайної краси царівна. Повернувшись, вона побачила рицаря високого зросту, середньої статури. Рицар швиденько направився до царівни. Дама була здивована і зачарована. Їй дуже сподобався букетик в його руках. В неї промайнула думка: «Невже ці квіти для неї?».
Та ради того, щоб дама була щаслива подолати 7 кінних перегонів для рицаря була дрібниця.
Ведучий: Запитання до вас «Ярд».
Поясніть яку ж одиницю вимірювання використовував для вимірювання відстаней рицар.
Відповідь. Кінний перехід.
Учень 1: За кінський перехід приймалась відстань, яку може подолати кінь з вершником за світловий день. У різних народів зустрічались і досить екзотичні одиниці вимірювання, пов'язані з об'єктами їхньої діяльності. Так, мисливці з берегів Амура застосовували міру довжини.
Учень 2: “Бука” - відстань на якій уже не можна розгледіти нарізно роги бика. Існувала й одиниця ”Рев бика”, походження якої, очевидно, зрозуміле всім.
Учень 3: Подекуди існували досить оригінальні міри відстані на землі: кидь, палку закинути, відстань, на яку можна кинути камінець, грудку землі чи палицю. Учень 4: Популярною мірою була гона, причому розрізняли добру гону ( 120 сажнів), середню ( 80) і малу (60). Для ретельнішого обчислення землі до різних одиниць виміру додавали гаки, величина яких коливалася від чверті до цілої гони.
Учень 5: Існував оригінальний народний спосіб вимірювання відстані до недоступних предметів: бриль насували на очі так, щоб його край перебував в одній площині з очима і предметом, відстань до якого вимірювалась. Потім відшукували інший, доступний предмет, що знаходився в тій самій площині. Вимірявши відстань до нього, порівнювали її з відстанню до недоступного предмета.
Ведучий: «Ярд» ваша «Зоряна мить». Сценка по уривку.
На троні сидить король Генрі І. Двоє слуг вимірюють довжину від кінчика носа короля до кінця середнього пальця витягнутої ним убік руки…
Ведучий: Шановна команда «Дюйм».
Яку назву дістала ця одиниця вимірювання?
Відповідь: Ярд.
Ведучий: Я звертаюсь до Вас команда «Дюйм»:
«Яке походження англійської міри довжини ярд?»
Учень 1: На початку 12 ст. за наказом короля Генріха 1 вводиться ярд. Про походження цієї одиниці до нас дійшли дві легенди.
Згідно з однією, за еталон нової міри було взято довжину королівського меча, а за другою - відстань від кінчика носа монарха до кінця середнього пальця витягнутої ним убік руки. Залежно від зросту короля Англії змінювалась і довжина ярда. Нині вона стала — 91,44 см, або 3 фути. До речі фут (з англійської — ступня), яким вимірювали невеликі відстані, дорівнює довжині 36 сухих ячмінних зернин, викладених одну лінію, або 30,48 см. Довжину з ячмінних зерен, або ж мізинця дитини названо дюймом (2,54 см).
Ведучий: Третя зупинка – «Метрична система мір».
Ведучий: Запрошуємо до «Домашнього музею»
Ця річ з домашнього музею. Я впевнена, що у всіх вас є даний експонат. Так називали спочатку одну сорокамільйонну частину земного меридіана.
Відповідь: Метр.
Ведучий: Як же виникла одиниця вимірювання «метр» повідомить нам команда «Дюйм».
Учень 1: Спочатку метром називали одну сорокамільйонну частину земного меридіана, який проходить через м. Париж (Франція). Цю одиницю було взято з природи вона була довжиною відстані на поверхні Землі. Для встановлення величини цієї одиниці треба було виконати складні вимірювальні роботи на місцевості. Церковники, які завжди були ворогами науки, стали на перешкоді цьому прогресивному заходу. Справа в тому, що довжину цього меридіана виміряла спеціальна наукова експедиція наприкінці ХVІІІ ст. На основі отриманих даних у 1779р. було виготовлено еталон (зразок) метра у вигляді платино – іридієвої лінійки завширшки приблизно 15мм і завтовшки 4мм. Для практичних потреб тоді ж було виготовлено й роздано різним країнам копії цього еталона.
Учень 2: У 1790р. до Національного зібрання Франції надійшла пропозиція про створення нової системи мір, і в 1791р. було введено одиницю довжини - метр. Слово “метр” походить від грецького слова “метрон”, що означає “міра”. У 1799 р. був виготовлений еталон метра у вигляді платинового стержня. Але було потрібно ще майже 100 років, щоб метрична система мір зайняла в Європі міцні позиції.
Учень 3: Термін “метр” для позначення одиниці довжини запропонував польський учений Станіслав Пудловський. Вперше метричну систему мір було примінено у Франції. 7 квітня 1795р. Петербурзька Академія наук у 1869р звернулася до вчених усього світу із закликом переглянути основи метричної системи, для того щоб вона стала міжнародною. Великий російський математик першої половини дев'ятнадцятого століття М. І. Лобачевский ввів у своєму підручнику метричну міру, щоб було однією з причин затримки його друкування на 86 років.
В Росії було введено метричну систему мір 14 вересня 1918р. поставою Ради Народних Комісарів.
Учень 4: Назви інших одиниць довжини, пов'язаних з метром, утворені за допомогою префіксів деци-, санти-, мілі-, що означає зменшення метра відповідно в 10, 100, 1000 разів. Наприклад, дециметр — десята частина метра, міліметр — тисячна частина метра. Префікс кіло – означає збільшення в 1000 разів. Тому кілометр дорівнює 1000 метрів.
Метрична система мір упроваджена в більшості країн світу, але не всюди. Наприклад, в Англії та США досі користуються середньовічними мірами.
Ведучий: Оголошується аукціон прислів’їв. «Дюйм» вам слово. Пригадайте прислів’я, де вживаються стародавні одиниці вимірювання.
Учень 1: 1. Бачити насадження крізь землю.
2. Косий сажень у плечах.
3. Не міряй на свій аршин.
4. Як аршин проковтнути.
5. Аршин – на кафтан, а два на латку.
6. Сім верст до небес і все пішки.
Ведучий: Слідуючий конкурс «Прикмети часу». В нашому світі кожна епоха народжує нові слова, які часто звучать по радіо, телебаченню, зустрічаються в пресі. Спробуйте із запропонованих ряду букв скласти слова.
Для команди «Дюйм»;
Д, О, Л, Н, С, Я, Ж, А, Е, Ь, В, Р, Т, О.
Відповідь: Долоня, Сажень, Верста.
Для команди «Ярд»;
Л, І, К, О, Т, Ь, Ф, М, И, Я, У.
Відповідь: Лікоть, Фут, Миля.
Ведучий: Конкурс для команди «Дюйм» « Ой, як це просто».
1. Яку частину метра становить 5см?
а) м. б) м. в) м.
2. Порівняйте км і 500м.
а) км > 500м. б) км 500м. в) км < 500м.
3. Що більше 120см чи 12дм?
а) 120см > 12дм. б) 120см = 12дм. в) 120см < 12дм.
4. Ярд більше дюйма?
а) Так. б) Не знаю. в) Ні.
Ведучий: Ось, шановні, учасники ми підійшли до останньої зупинки «Фото напам’ять».
Вчитель: Всі добре працювали,
Старались, як могли,
Немає переможених–
Тут всі перемогли.
Бажаю математику
Вам добре вчити й далі,
Так, щоб могли отримати
Ви золоті медалі.
Змалку кохайтесь в освіті
Змалку розширюйте ум!
Бо доведеться у світі
Всяких назнатися дум.
Треба самим розвертати
Як і до чого все йде
Шлях безпомилишно взяти
Той, що до правди веде.
Щоб не зросли ви на сором
(Бійтесь найпаче того)
та не зробились позором,
Рідного краю свого.