Позакласний захід "Школа - країна дивовижних мрій"

Школа- країна дивовижних мрій

Мета: формувати початкові уявлення про історію  школи, історію родини; розвивати творчі здібності учнів; виховувати пошану до батьків, до родини, до школи, бажання продовжувати родинні та шкільні  традиції.

 

Обладнання:  ноутбук, інтерактивна дошка.

 

Презентація про школу під пісню Н, Май «Школа, школа, школа»

Учні.

Маленький будинок у селі стоїть

Там завжди гомін звучить.

Як чаша він повний знаннями.

Прекрасний будинок цей з нами.

У школі сьогодні свято,

Зібралось гостей в нас багато

Прийшли у наш спільний дім

Учні декількох поколінь.

Учитель.Сьогодні ми радо вітаємо всіх у колі нашої шкільної родини і дякуємо тим, хто відклав на деякий час свої справи і завітав до нас. Це ваші батьки, діти, це наші гості.

Учні.

• А моя мама вчилась в нашій школі
• А моя мама і тато навчалися в цій школі.
• А моя мама працює в нашій школі техпрацівницею.
• А моя мама продавчиня.
• А мій тато робочий.   
• Учитель. Діти, тихо, тихо! Так і є, майже всі ваші батьки навчалися в нашій школі, а тепер вони стали батьками і привели сюди вас, своїх дітей.

Як ви всі знаєте нашій школі вже  51 рік. Вона  випустила в світ не одне покоління дітей, мешканців Комишуватого й Українки.

А зараз  я хочу надати слово батькам.

Батьки.

• Кожен з нас пам’ятає першу вчительку, перше кохання, випускний вечір, а потім життя, прожите після закінчення школи, виховання дітей.
• У школі людина проводить свої найкращі роки. І тому наша пам'ять зберігає ці спогади в кольорових файлах. Наша школа не старіє, вона відроджується кожного першого вересня.
• У школі нам було весело, добре і по- домашньому затишно. Всі ми пам’ятаємо своїх вчителів, які турбувалися, переживали, любили  нас.
• Багато років тому

Прийшов я в перший клас

Я так хотів додому

Та цей дім здружив нас.

Пройшли шкільні роки,

Пора найкращих днів.

Та стежка все веде сюди,

Де я зустрів шкільних товаришів.

Учні.

Мама привела мене в свій клас

 І сказала: «Не підводь ти нас!»

Буду гарно я учитись,

Мною щоб могли гордитись.

 

Ми знаємо, що гарно вчились ви

Були хорошими дітьми,

Але признайтесь по секрету

Що пустувати також любили.

 

                          Сценки зі щоденником

Перша.

Мама дивиться в щоденник другокласника. А там двійка червоною пастою поставлена, а спереду одиниця синьою.

Мама, з жаком:

• Іванко! Що це таке!

Іванко спокійно дивлячись на маму:

• Нам вчителька сказала, що якщо ми захочемо, то можемо виправити погану оцінку!

 

Друга. ( Два хлопчики сміються дивлячись щоденник)

Учитель. Чого це вам так весело?

Хлопчик. Та знайшов щоденник мого тата за другий клас, а так самі четвірки і п’ятірки. А мені каже, що він добре вчився.

Тато.

Так хочеться повернутися в дитинство,

Де  було весело і безтурботно .

Як на уроках підказували стисло,

Але виходило це дуже помітно.

Що п’ять на вісім – сорок п’ять

І що Ельбрус – річка!

Дитинства дні без вороття

Минули – не вернуть!

Нам рідна школа у життя

Прослала вірну путь.

 

Учні.

Нашій школі років вже багато,

Тут учились ще мама й тато.

Сьогодні я в ній залюбки навчаюсь,

ЇЇ прославити теж я постараюсь.

 

Нашій школі вже п’ятдесят,

Та вона ще молода.

Бо живе в ній і працює

Лише завзята дітвора.

 

За ці всі роки, що минули,

Багато діток тут навчалось.

Дівчатка й хлопчики зросли,

В життя дорогу віднайшли.

 

Учитель.Сьогодні зібралися тут люди, які дуже люблять і знають нашу школу. Зараз ми це перевіримо, хто краще знає нашу школу - нинішні учні чи колишні.

  Жартівливі запитання

• Скільки сходинок у школі?
• Скільки дверей ?
• Скільки вікон у комп’ютерному класі?
• Скільки разів ви побували в кабінеті директора?
• Чи списували ви? У кого?

Учитель .А чи добре ви пам’ятаєте своїх вчителів ? А чи зможете ви пригадати свою першу вчительку, вчителя історії, світової літератури, математики? Зараз це ми перевіримо.

Гра «Незнайомець»

Учитель. Ітак, зараз ми будемо відгадувати, кого ми запросимо до нас на свято. Відгадайте, хто це, користуючись моїми підказками. Вона була модною, фарбувала волосся  в різні кольори, любила співати, танцювати, полюбляла поезію Пушкіна та  Лермонтова, шукала відповіді на два запитання «Бути, чи не бути?» і « Що робити?», писала вірші, співала і брала участь у різних конкурсах з учнями.

Хтось з батьків. Як приємно пригадати дитинство, школу, вчителів  і нашого вчителя світової літератури Анжеліку Віталіївну.

Учитель.Запрошуємо шановну Анжеліку Віталіївну.

Хтось з батьків. Цікаво, а чого зараз навчають мого сина?

Учень. А ти, мамо, послухай!

 

Учні виконують пісню «Вчать у школі» на новий лад.

Вчать у школі малювать

Рахувать, читать, писать

І тепер дуже новітня наша школа…

І дитина -індивід,

Вчитель наш талановит

 І тепер для вас найкраща наша школа…

 

До п’яти додати два

Тепер зможе і маля

По складах зможе читати навіть вдома.

Всі питання роз’яснить

Вчитель наш і керівник

 І тепер для вас найкраща наша школа…

 

Учитель. Давайте повернемося в ті незабутні роки юності, які залишилися в пам’яті як перше кохання, перші світанки, перші успіхи та невдачі. А допоможуть нам у цьому фотографії минулих років.

Гра «Чиї це батьки?»

Фотографії передаються по колу. Потрібно вгадати, хто на них.

 

Учитель.Як бачите, герої цих фотографій стали дорослими, стали мамами і татами.

Учитель. Зараз ви учні 2 класу, але в майбутньому хтось стане вчителем, хтось будівельником, хтось бухгалтером, хтось директором підприємства. Я пропоную вам написати свої мрії та побажання на майбутнє собі, друзям, класу. Цей конверт ми відкриємо разом з вами на випускному вечері. Давайте спитаємо батьків,чи збулися їхні дитячі мрії.

Розповіді батьків.

Учитель.Два роки тому ми з вами вирушили в дивовижну країну – країну знань. Вже багато чого цікавого трапилося за ці два роки,  найголовніше ви навчилися читати й писати, дружити, співчувати, сумувати один за одним, а скільки ще чекає нас попереду! І привезе вас наш чарівний потяг на випускний бал. І зазвучить музика, і закружляє вас останній шкільний вальс.

Звучить вальс.

Учитель.

Ось і кінчилося наше свято,

Співали,  сміялися та жартували.

Ми з вами попрацювали завзято,

Та нашим батькам спогади подарували.

 

А тепер запросіть своїх батьків на шкільний вальс.