Позакласний захід. "Січень славиться Різдвяними святами"

Про матеріал

познайомити дітей з народними традиціями, пов'язані з циклом Різдвяних свят, поглибити знання учнів про свято Водохреща, звичаї, обряди, традиції, прикметами, пов’язаними з цим святом; розвивати творчі здібності учнів - уміння виразно читати поетичні твори; виховувати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України, наших прапрадідів, патріотизм, милосердя, почуття прекрасного

Перегляд файлу

Тема: Січень славиться Різдвяними святами

Мета: познайомити дітей з народними традиціями, пов'язані з циклом Різдвяних свят, поглибити знання учнів про свято Водохреща, звичаї, обряди, традиції, прикметами, пов’язаними з цим святом; розвивати творчі здібності учнів - уміння виразно читати поетичні твори; виховувати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України,  наших прапрадідів, патріотизм, милосердя, почуття прекрасного.

Обладнання: проектор, ноутбук, слайди, мультфільм, відео, костюми, роздатковий матеріал.

Хід заходу

1.jpgІ. Організаційний етап. (Слайд 1)

Учитель. - Сьогодні  я хочу розпочати наш захід  зі слів  вірша Романа Завадовича.

Мене навчила рідна мати

Звичаї рідні шанувати,

І рідну мову, й рідний спів,

І славну пам’ять прадідів.

ІІ. Основна частина

2.jpg1. Учитель. - Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть та перевірені життєвим досвідом. Народні звичаї — це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому. Звичаї, а також мова — це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди, ми вирішили провести позакласний захід на тему «Січень славиться Різдвяними святами». (Слайд 2)

- Січень - перший місяць року й найсуворіший місяць зими. Чому він має таку назву?

Відповіді учнів:

  • Кажуть, що це зими половина, бо січе зиму навпіл.
  • Проте є й інші пояснення назви цього місяця. Січень, бо сніг січе з вітрами.
  • Ще таку назву в давнину пов'язували з тим, що саме о цій порі вільно рубали сокирами (сікли) деревину, бо вона перебувала у стані спокою.
  •  Народна мудрість каже, що в січні сонце повертає на літо, а зима - на мороз. У цьому місяці найясніші, сонячні, але разом з тим - морозні дні.
  • Сонце іноді при сильному морозі видається наче в кільцях. Це називається «простинець». А ще січень називали «студень», «тріскун», «шипун», «льодовик», «вогневик». Саме на цей місяць припадає найбільше свят, які тривають з 7 січня й до 19 січня

2. Відеомультфільм «Дитинство ТВ». (Слайд 3)

Учитель. - Пригадати ці свята нам допоможе мультфільм. Також ми можете підспівувати під караоке.

  • Про які різдвяні свята нам нагадала колядка? (Після відповіді учня з’являється назва свята). (Слайд 4)

1. Різдво Христове            

2. Свято Василя

3. Святе Водохреща

5.jpgУчитель. - Пропоную вам пригадати ці свята.

Різдво Христове. (Слайд 5)

Учень. - Свято народження у Марії і Йосипа сина Божого Ісуса Христа. У святий вечір всі дожидаються сходу першої зірки на небі, яка колись вказала пастухам шлях до вертепу із новонародженим Малям.

6.jpegУчитель. - Як святкують діти це свято? (Так, звісно, колядують) (Слайд 6)

Учень 1. - Я - маленький хлопчик,
Виліз я на стовпчик.
На сопілці граю,
Христа прославляю.
З Різдвом у цій хаті
Будьте всі багаті.
Хай Ісусик наш маленький
Буде повік Вам любенький.

Учениця 2. - Я маленька дівонька,
Як у полі квітонька,
Колядоньку вам співаю,
Христа прославляю.
З Різдвом тут до вас прийшла,
Божу радість принесла.

7.jpgСвято Василя (Слайд 7)

Учень. - Наступним святом Різдвяного циклу був Новий рік, або свято Василя. Усе  життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед людей. Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було посівання осель зерном.

Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Хлопчики та дівчатка з «козою» обходили сусідів і родичів, щоб защедрувати. І до нас завітали. (Слайд 8)

8.jpg3. Вистава

(Стукіт у двері)

Василь:

  • Господарі, чи дозволите козу завести?
  • Дозволяємо! - відповідають діти.

Маланка:

- Добрий вечір Вам та господарям

Ми не самі йдем, ми козу ведем.

Від хати до хати сіру, волохату,

З довгими ногами, крутими рогами.

1 посівальник:

            - Го-го-го, коза. Го-го сірая,

            Го-го білая, го-го бистрая,

            Та розходися, розвеселися,

            По всьому дому, по веселому.

2 посівальник:

- А на Миколаївщині всі хлопці стрільці

Встрелили козу в праве вушко

В праве вушко, в ліве вушко.

(Після останніх слів всі діти одноразово плескають в долоні, імітують «постріл» - «Коза» падає).

Діти (жахнувшись):

- АХ! (Беруться за голову, хитають нею).

Маланка:

  • Ой, людочки добрі, чи немає у вас лікаря, аптекаря, щоб нашу кізочку полікувати? Лежить вона, не дише і хвостиком не колише.

Лікар (виходить з публіки):

- Я лікар. Що з Вашою козою трапилося? (Оглядає) Зуби цілі. Роги не поламані. Копита не поколоті (пауза). Треба брати дуду і надувати козі жилу. (Сильно дудить, коза повільно «оживає», за п’ятим разом кричить «Ме-ме…»)

Посівальники з радість починають співати.

Василь:

       - Ожила коза та й підвелася

       Та стрибаючи, та гуляючи,

       Та гостей своїх звеселяючи.          (Коза виконує рухи біля дітей).

Маланка:

       - Коляд- коляд – колядниця,

       Добра з медом паляниця,

       А без меду не така.

       Дайте, дядьку, п’ятака,

       А Ви, тітку, гроші,

       Щоб були хороші.

1  посівальник:

    - І ще мірочку гречки

    Нашій козі на варенички.               (Коза ствердно хитає головою).

2 посівальник:

     - Та ще й шматочок сала,

     Щоб добре скакала                         (Коза починає стрибати).

Василь:

     - Та ще дріб’язку – бубликів в’язку,

     Та й ще пшеничний буханець,

     Та й на тому кінець.

Маланка:

     - Ой, не донесемо!

Василь:

     - Нічого, козу запряжемо!        (Вішають торбу на спину козі).

  Василь:       

 - Дозвольте щедрувати.

Як ходили ми бродили,

То щедрівочку зустріли.     (Роздягають козу – одягають віночок).

З нею ми прийшли до хати,

Тож дозвольте щедрувати!

Щедрівочка:

- Щастя, радості, достатку,

В охорону — ангелятко!  (Дарує янголятко)

1 посівальник:

- Хай приходять до оселі

Друзі вірні і веселі,

Маланка:

- Море сміху і любові.

Щоб усі були здорові!

2 посівальник:

- Панував завжди щоб

В Україні мир,

Землю нашу рідну

Бог благословив!  

Водохреща (Слайд 9)

9.jpegУчень. - Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке християни відзначають сьогодні 19 січня.

Білий берег, біла крига,

Біла річка, біла мгла.

Промовля водичка тихо:

- Як далеко до тепла!

А над нею крига тонко

Раптом скрикнула нараз.

То рубають ополонку:

Водохреща йде до нас.

І нехай мороз лютує,

Хай панує біла мла.

У святій воді струмує

Чиста крапелька тепла.

Учень. - Зранку, 19 січня, святять воду. Цей день називають Водохреща, богоявлення, Йордана. Починається свято з вечірньої, яка триває всю ніч. Слово Водохреща нам підказує, що в цей день хрестять (святять) воду. Свято має й іншу назву Богоявлення. Щоб стало зрозуміло чому так, давайте звернемося до Біблії та прочитаємо уривок «Хрещення Ісуса Христа». (Слайд 10) 

10.jpgУчень. - Насправді хрещення Ісуса Христа відбулося через тридцять років після Різдва. Хрестив його чоловік на ім'я Іоанн. Іоанн Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті та весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: «Покайтеся! Христос уже на землі!». Хто його слухав, того Іоанн хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоанном Хрестителем. (Слайд 11)

 

 

13.jpgРадів й святився день благоговійно

Хрестив людей Хреститель Іоанн.

І хвилі шепотілися спокійно…

Ісус з’явився Іоанну сам!

 

«Хреститися повинен я від тебе!

Чи маю право я тебе хрестить?» -

Спитав Хреститель й очі звів на небо.

Й сказав Ісус: «Ти мусиш все звершить!»

 

І води окропили тіло чисте.

І Іоанн Ісуса охрестив.

Світились очі Господа привітно,

Ісус у небо синє погляд звів.

 

Яскраво простір неба засіяв

І Дух Святий зійшов благоговійно.

З небес врочисто голос промовляв:

«Це любий Син! У нім благовоління!»

Учитель. - Для осмислення даної інформації прошу переглянути уривок з фільму як Іоан хрестив Ісуса в Йордані (теплому краї) (Слайди 12, 13)

Учень 1. - Освячення води відбувається під відкритим небом. Священик кропить всіх присутніх водою. В народі вірять, що як тільки священик опустить хрест у воду, з води вискакує вся нечиста сила і мерзне на морозі доти, аж поки якась жінка не прийде до річки прати. Тому люди намагалися хоча б тиждень утриматися від прання білизни, щоб прогнати нечисту силу якомога далі.

Учень 2. - Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили та зціляє від хвороб.

4. Учитель. - Увага на екран. В ефірі «Живе телебачення» (Слайди 14, 15, 16)

Учень 3. - 15.jpgХрещення - це дуже важливий день у житті. Людина немовби знову народжується на світ. Людська душа отримує від Бога благодать, силу творити добро і стає ближчою до Бога. Після хрещення в людині починається нове життя. Бог допомагає їй у всіх добрих справах.

16.JPG

Учень. -  Ми  також намагаємось творити добро. І напередодні Водохреща зробили хрестики із соломи, які можна  чіпляли біля вікон і дверей. Вони  оберігатимуть  від нечистої сили.

 

17.jpgУчень. -  У давнину люди спостерігали за погодою в цей день. Ми дізналися про деякі народні прикмети.

Іде лапатий сніг — на врожай.

Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.                                                                                  

Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.                                                                                                                                    Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.                                                                                                      

Іде сніг — на врожай гречки

Вчитель Ще є така прикмета. Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий.

Давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання.

Любіть наш край, наші звичаї, традиції - то найбільший скарб. (Слайд 17)

 

1 учень. -18.jpg Нехай цей ранок, що в школі лине,

Принесе запах квіток України.

Нехай ця днина додасть нам сили,

 Щоб ми Вкраїну завжди любили.

2 учень. - Принесе здоров'я для мами, для тата,

Щоб хата хлібом була багата.

Щастя народу, Україні — волю!

3 учень. - Усьому нашому народу

Дай добру волю й много літ,

Щоб пісня - слава України,

Полинула на цілий світ.

5. Пісня "Така зима лише на Україні" (слова та музика Уляни Соколишин, аранжування та запис — Ю.Николайчук). На початку пісні діти розходяться з оберегами до гостей, вручають їм, зичуть добра. Потім танцюють. Після танцю діти стоять у колі.

6. Учитель. - Зараз надається слово члену батьківського комітету Гордієнко Інні Олександрівні, яка від всіх батьків промовить вам щирі слова.

Мати. - На тім дякуємо вам, діти, за ваші труди.

Бачимо, що не помилися, зайшовши сюди.

Живіть, купайтеся в любові

В нашій радісній державі.

Хай вас Мати Пресвята завжди оберігає,

Янголи допомагають, Бог благословляє!

«Христос Хрестився!»

 Діти відповідають: «У річці Йордані!»

ІІІ. Підсумок заходу

Учитель. - Про які звичаї ми пригадали?

  • Що корисного взяли для себе?
  • Звичаї, мова — це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю! Дякую усім за плідну роботу.

 

docx
Додано
31 березня 2020
Переглядів
1320
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку