Позакласний захід у формі усного журналу "Ми такі різні"

Позакласний захід «Усний журнал « Ми такі різні»»

 Мета: привернути увагу до тварин, які живуть поруч з людиною; виховувати почуття обов’язку, відповідальності, любов до «менших братів».

        Ведучий. За східною традицією, один із років дванадцятирічного      циклу проходить під знаком кота або кролика. Риси та зовнішній вигляд обох тварин втілилися в істоті, яка мешкає на острові Мен в Англії. Цю тварину назвали скромно − зайцекіт. Замість довгого хвоста і м’якеньких котячих задніх лапок вона має заячу ступню і куций хвостик. Ось погляньте на цього красеня.

             Ведуча. Сьогодні кішка – одна з найпопулярніших домашніх тварин. У    1947 р. була створена Європейська федерація любителів кішок, яка організовує виставки і проводить широку селекційну роботу. За класифікацією, розробленою ФІФЕ, у різношерстому котячому царстві нараховується близько 57 порід і сотні кольорових варіацій. Слово «кішка» походить від латинського каттус, тобто «дика кішка». До речі, усіх народів Європи назва кішки походить від цього слова.

                                                    СТОРІНКА 1

                                                 Котячий родовід

             Учень 1. Звідки родом домашня кішка? Де її корені? Учені й досі не можуть точно відповісти на це запитання. Більшість із них вважають, що перша домашня кішка походить від дикої нубійської, лівійської кішки. У Стародавньому Єгипті кішку приручали водночас із конем. Кінь став трудівником і воїном, а кішка – маленьким божком для єгиптян. Потрапивши в західну Європу в обозах римських легіонерів, ці тварини змішалися з дикими лісовими котами і дали численне потомство, у результаті чого і виникла домашня форма.

        Учень 2. Тепер на нашій планеті живуть більш ніж 400 мільйонів домашніх кішок, причому розповсюджені вони дуже нерівномірно. Перше місце у світі за їх чисельністю міцно утримує США – 55 мільйонів, а в Перу і Габоні цих тварин взагалі немає. В Австралії, наприклад, на кожних десять мешканців припадає дев'ять кішок. Підраховано, що кожна третя людина в Європі піклується про одну чи кількох мурок. В останні десятиліття навіть виникли музеї, присвячені кішкам. Численні експонати – від мумій до картин авангардистів – приваблюють тисячі відвідувачів.

        Учень 3. Напевно, історія пішла б іншим шляхом, якби на світі не було

домашньої кішки, яка знищила орди гризунів і зберегла для людей запаси продуктів. Слід додати, що пухнасті красені мали неабиякий емоційний вплив на багатьох видатних людей різних часів і народів. Так, В.Гюго ніжно любив свого кота Гавроша. У своєму будинку на околиці Гавани Ернест Хемінгуей дав притулок цілій колонії котів і постійно піклувався про них. Видатного шахіста Альохіна на всіх турнірах супроводжував його чотириногий «талісман» - сіамський кіт Чесс.

             Учень 4. Коти – члени дуже «поважної» родини, можна сказати, навіть «царської». До неї належать цар звірів – його величність лев, страшний смугастий тигр, гнучкий безшумний, плямистий леопард, його «племінник» гепард, небезпечна і зла рись… До речі, за часів Київської Русі рись називали лютим звіром. З усієї цієї грізної родини людям вдалося приручити лише кішку та гепарда. З гепардом у середні віки полювали на антилоп, адже він− найпрудкіший на землі звір.

        Учень 5. Жодна домашня тварина не викликає стільки протилежних суджень, як кішка. Деякі забобони, пов’язані із цими тваринами, живуть донині. Тому давайте спробуємо ближче пізнати і зрозуміти це дивне створіння− кішку − нерозгадану, гнану, ціновану, улюблену.

                                                          СТОРІНКА 2

                                                   Знайома незнайомка

        Учень 6. Помилуйтеся на свою кішку. Пухнаста, м’яка шерсть, швидкі, енергійні рухи, виразні очі, сила і темперамент, пластичність. І все це органічно поєднується. За кілька тисячоліть «домашнього» існування зовнішній вигляд нашої Мурки майже не змінився.

        Учень 7. Кішка − високорозвинена істота з різними моделями поведінки. Будова її тіла ідеально пристосована до того способу життя, який вона веде. Видатний німецький натураліст А. Брем розглядав домашню кішку «як зразок усіх котячих» і називав її «майстерним творінням природи».

             Учень 8. Максимальну рухливість та елегантність рухів маленькому хижаку  забезпечує хребет, який легко вгинається і розтягується. Цим пояснюється, до речі, віртуозна здатність кішки перевертатися в повітрі навколо своєї осі. Найсильніші з 500 котячих м’язів розміщені на задніх лапах, плечах і в ділянці шиї. Це дає змогу тварині стрибати у висоту до 3 метрів, а в довжину − до 15 метрів Рятуючись від переслідування, вона може розвивати швидкість до 200 км за годину і утримувати її на коротких дистанціях.

                                                        СТОРІНКА 3

                                                 Загадкова муркотуха

       Учень 9. Цікавою і повчальною є історія взаємовідносин людини і кішки. У давнину кішок поважали і вважали священними тваринами, а за їх вбивство нерідко карали смертю. Богиню місячного сяйва Бібасту  єгиптяни зображували як жінку з котячою головою. А все тому, що місяць та його сяйво на нічному небі − усе  було таємничим, незрозумілим. Єгиптяни тримали кішок у храмах, годували їх, уважно спостерігали, а потім пробували якось пояснити їхню поведінку як своєрідне пророкування людської долі. Мертвого кота бальзамували і ховали в усипальниці з фараоном. Під час пожежі єгиптяни в першу чергу виносили з вогню кішку, а у випадку її загибелі всі члени сім'ї на знак жалоби зголювали собі брови.

             Учень 10. У середні віки кішкам приписували надприродну відьомську силу. У Європі трупи тварин замуровували у фундаменти храмів, що будувалися. Вважали також, що похована вночі в полі чи під плодовим деревом, чорна кішка сприятиме хорошому врожаю.

       Повір’я багатьох народів пов’язували образ кішки не лише з родючістю, а й з погодою. Вірили, що ця істота може як притягувати блискавки, так і запобігати бурі. На Русі існував звичай: першою в новий дім господар впускав кішку. Вона символізувала домашній затишок, «намивала гостей».                                                     

        Учень 11. З пухнастим домашнім звірком пов’язано і багато прикмет. Люди раділи, коли тварина тяглася до них. Кішка клубком− на мороз, на печі− до негоди, угору животом лежить до тепла. Не обійшли її увагою і народні приказки, у них відобразилося ставлення людини до своєї улюблениці: «Хто кішок любить− буде і жінку свою любить», «Убити кота− сім років ні в чому удачі не бачити», «Баба та кішка в хаті− чоловік та собака на дворі».

                                                       СТОРІНКА 4   

                                                   Догляд за кішкою

        Учень 12. Охайність кішки увійшла в приказку. Усім доводилося бачити, як багато часу витрачає тварина на догляд за своєю шубою: мокрим язиком постійно проходить по всьому тілу, як губку використовує для «вмивання» вологі лапки. З моменту народження кошеняти за його шерстю доглядає мама, а коли йому виповнюється три тижні, маля починає самостійно займатися своїм туалетом.

        Учень 13. Але цієї гігієнічної процедури для домашніх мурок не достатньо. У період линяння чи при сильному забруднені  про чищення котячої шерсті повинен  потурбуватися господар. Короткошерстих тварин необхідно розчісувати густим сталевим гребінцем та щітками− гумовою чи з натуральної щетини. Довгошерстих вихованців потрібно розчісувати щодня. Грудочки шерсті, на животі, під плечима та за вухами розплутують руками.

        Учень 14. Кішку не обов’язково виводити на прогулянку. За нею нескладно доглядати, вона легко «вписується» в будь-який інтер’єр. Ласкава і ненав’язлива домашня тварина допомагає підтримувати душевну рівновагу, підвищити емоційний тонус. На думку деяких психологів, кішки особливо потрібні літнім та самотнім людям. Дітей тварини роблять добрішими і чуйнішими.

     Серйозно подумайте перед тим, як принести додому кішку. Для того, щоб тварина була щасливою, її просто треба любити.

                                                          СТОРІНКА 5

                                                 Надзвичайна чутливість

        Учень 15. Відомо, що багато тварин здатні бачити землетруси. «До живих сейсмографів» відносять і кішку. 1963 р. жорстокий землетрус перетворив на кипу руїн столицю Македонії− місто Скоп'є. Очевидці лиха розповідали, що незадовго до катастрофи кішки в будинках почали непокоїтися: нявчали, дряпали господарів за одяг, наче хотіли попередити про небезпеку.

        1973 р. сильний землетрус стався на острові Ісландія. Одне з міст майже повністю було засипане вулканічним попелом. Як стало відомо згодом, за добу до початку виверження вулкана це місто залишили всі кішки.

             Учень 16. Кішки можуть передбачати не тільки землетруси чи виверження вулканів. Під час Другої світової війни люди, які вміли спостерігати за поведінкою тварин, знали про початок бомбардувань.

     Деякі кішки є екстрасенсами. Вони відчувають хворі місця людини, знімають вияви хвороби, притулившись до ураженого місця. Варто лише погладити кота або собаку, і кров’яний тиск може знизитися на кілька пунктів. Певна річ, якщо між вами встановилася взаємна приязнь.

             Учень 17. Ще одна особливість кішки. Можна відвезти її від оселі на десятки кілометрів, а вона все одно знайде дорогу додому. Ця дивовижна здатність пов’язана з надзвичайною чутливістю слуху. Як літак на далеких підступах до аеродрому орієнтується за сигналами радіомаяка, так і кішка здалеку сприймає звукові сигнали і за ними орієнтується. У себе вдома кішка освоїла повну гаму звуків. Коли вона далеко від оселі, то починає шукати знайомі їй звуки, а за ними знаходить шлях додому.

                                                       СТОРІНКА 6

                                                       Котяче меню

             Учень18. Для того, щоб кішка росла здоровою і бадьорою, необхідно задовольнити її потреби в нормальному харчуванні. Якщо кошенят вигодовує кішка-мати, то їм вистачає молока лише на 20 днів, а далі треба підгодовувати малят підігрітим коров’ячим або козячим молоком . У перші 3-4 дні бажано додавати до молока сирий жовток. Потім його можна замінити рідкою молочною кашею, яка готується на м’ясному бульйоні. До місячного віку тварина повинна навчитися їсти все.

     Годувати кішку треба регулярно, не більше 2-3 разів на день в одному й тому самому спеціально відведеному для «їдальні» місці.

                                                    СТОРІНКА 7         

                                      Вікторина «Ці кумедні тварини»

           1. Кішка володіє багатьма звуковими засобами для вираження своїх почуттів. Голосні «горлові» звуки свідчать про те, що тварина незадоволена тим, що її залишили саму, або вона голодна. Вигуки− ознака образи, готовність битися. Лагідні інтонації властиві кішкам-матусям, які звертаються до своїх кошенят. А що виражають короткі уривчасті звуки?

     ( Готовність до спілкування, бажання познайомитися).

2. Що станеться з кішкою, якщо вона впаде з даху будинку? Чи зламає вона лапи і хребет?

( Кішка впаде на лапи. Чим більшу відстань вона летить, тим більше часу матиме для того, щоб сконцентруватися і впасти на лапи, у гіршому випадку тварина зламає собі щелепу.)

3. Усім відомо, що кішки не можуть встояти перед валеріаною. А як відреагують на цей засіб їхні «короновані» родичі− леви? Для того, щоб дізнатися про це, троє африканців виїхали в савану, підкинули під дерево пляшку з валеріаною і сховалися, а потім почали спостерігати, як поводитимуться леви. Дійсно, як?

(Леви випили валеріану і спочатку «співали»− мурчали, гарчали і ревіли, далі перебилися між собою, а потім позасинали. Експериментатори кинулися навтьоки, прихопивши із собою пляшку і зловтішаючись із того як почуватимуться леви на похмілля.)

4. Експериментальне завдання: що зробить ваша кішка, якщо їй запропонувати «Віскас»?

      (Можливі різні варіанти:

а)понюхає і не буде його їсти;

     б)подумає і почне їсти;

     в)ваш варіант відповіді.)

     5. Загадки про котів (учасники конкурсу по черзі загадують їх один одному).

                                                          СТОРІНКА 8

                              Конкурс «Життєві історії про домашніх тварин»

                                                      ДОБРОТА СОБАКИ

         В одного чоловіка був великий собака. Став той собака старий і вже не міг стерегти хазяйського добра. Не захотів хазяїн дарма годувати собаку. Надумав його втопити. Поплив він із собакою на човні й узяв із собою доброго мотузка й камінь. Прив’язав чоловік камінь на шию собаці та штовхнув чоботом у воду. Але раптом човен перехилився на один бік і чоловік упав у воду. Уже й сам став потопати. Але раптом він почув, що хтось тягне його. То був його собака, камінь у нього розв’язався й він кинувся рятувати свого хазяїна. Вхопив зубами за сорочку й витягнув на берег. Заплакав чоловік, обняв свого собаку. Соромно йому стало й гірко. До самісінької смерті годував і жалів свого друга.

                                                               КОШЕНЯ

        У зоопарку гуляла юрба підлітків. Їм на очі потрапило кошеня. І вони, хизуючись одне перед одним своїм «геройством», вирішили кинути кошеня в клітку з тигром. Усі були збуджені. Вони очікували, коли тигр роздере кошеня, але побачили зовсім іншу картину. Тигр підійшов до маляти, обнюхав його й навіть не подумав розправлятися з ним. Після цього всі ходили до зоопарку дивитися, як хижий тигр живе разом з маленьким кошеням. Усі були вражені.

        В.Годін говорив: « Усе, чим людина зі своїм розумом відрізняється від тварин, є результатом життя в суспільстві». А якщо порівняти людину й тварин? На перший погляд, таке порівняння здається неможливим. Але виявляється, що це можна зробити, оскільки людина може по-звірячому вбити іншу людину, підліток – замучити тваринку, меншу за себе. І ніякого почуття провини за відібране життя. А от тварина без потреби, просто так вбивати не буде.         

                                         ВІН МСТИТЬСЯ ЗА ДРУГА

             …Бім був звичайним дворовим песиком, схожим на свого екранного прототипа: біла масть, чорне вухо. З-поміж інших своїх родичів вирізнявся хіба що полохливістю: навіть голубів, що оселилися на даху будинку, побоювався. А найбільше боявся щурів, тому в гараж, де вони іноді з'являлися, навіть носа не показував.

              Якось у садку його господар знайшов голуба з переламаним крилом. Була пізня осінь, тому він взяв птаха до хати й почав виходжувати». Спочатку Бім насторожено ставився до нового мешканця. Не підходив близько, а коли той сам виявляв ініціативу до спілкування, зі скавулінням ховався під ліжко. Але з часом голуб і собака потоваришували. Узимку Бім любив грітися біля пічки, а Зевс ( так назвали птаха ) сідав йому на спину і перебирав ворсинки. Їли друзі з однієї миски. Причому пес завжди виявляв гостинність, підпускаючи спершу друга, а потім їв сам.

        Навесні, коли потепліло, парочка вибралася надвір. Вони завжди були разом. Видно, ушкоджене крильце зрослося неправильно, і літати Зевс вже не міг. А тому птах «по-п’ятах» ходив за псом, а той відганяв від нього котів і не підпускав і не підпускав сусідських хлопчаків – опікувався, мов нянька.

        Та якось Бім не встежив, як Зевс забрів у гараж. Пес довго занепокоєно бігав по дворі, шукав товариша. А коли знайшов, той був мертвий: щур перегриз Зевсові горло.

        Три дні Бім пролежав у кутку і не реагував ні на що. Пробували годувати його з рук, та марно. А потім Бім пропав…

             Собаки не було вдома майже тиждень. Господарі вже подумали, що з туги він пішов у якесь глухе місце і помер. Однак якось вранці хазяїв розбудило гарчання. Вийшовши на ганок, вони очам своїм не повірили: перед ними стояв Бім, а поруч лежала мертва щуряча тушка. Собака, який раніше боявся самого вигляду пацюка, раптом став справжнім мисливцем. Бім виловив усіх щурів у гаражі, а тоді взявся за сусідські сараї. Такого щуролова годі й пошукати! Свої «трофеї» Бім завжди приносить до порога, кладе, а потім йде геть. Як пояснити такі зміни в характері собаки? Думаю, все просто: він мститься за друга…

                                                     СОЙКА І КІШКА МОТЯ 

             Ми живемо в будинку на тихій вулиці. Біля будинку невеликий садок. Зараз зима. Все занесло снігом. На гілках старих яблунь – товсті шари снігу. На одній з гілок – старенька годівниця для птахів. Сюди прилітають синиці, горобці, а останнім часом до нашої годівниці унадилася сойка. Нишпорить, як нахаба, на подвір'ї, зазирає у вікна. Великий птах одразу потіснив пташок. Він залазить у годівницю, дзьобає насіння, шматочки сала, а що не з'їсть, скидає додолу. А вже на снігу їжу підхоплює перната дрібнота.

        Певний час сойка не завдавала клопоту. Неприємності почалися несподівано. Уранці ми випустили нашу кішку Мотю, домашню улюбленицю, погуляти у дворі. Це гарна кішка: пухнаста, вуха темніші, ніж тулуб, лапки, наче у білих рукавичках. Не встигли ми зачинити за кішкою двері, як почули вимогливе нявчання. Так Мотя завжди просилася у дім. Ми відчинили двері, і кішка стрімголов влетіла у кімнату. Тоді ми вийшли надвір, щоб з'ясувати, що так налякало нашу Мотю. І тут, звідкись зверху, пролунало неприроднє «няв-няв». Ми подумали, що до нас завітав чужий кіт, але нявкання лунало з дерева. Хіба кіт зміг би втриматися на гілці, вкритій льодом і снігом?

Як і з'ясувалося, це справді не кіт, а сойка подавала свій голос. Вона й налякала нашу Мотю. Ми змахували руками, голосно вигукували, але сойка не звертала на нас ніякої уваги. Мало того, вона знялася з гілки, почала кружляти над нами і ще голосніше нявкати. Потім сіла на лавку, продовжувала дражнитися, огидно витягувати голову, − от-от клюне нашу кішечку. На це нявчання прибіг сусідський собака. Він почав гавкати на сойку і вона зникла.  − Буде знати, як лякати нашу Мотю, − засміялася мама.

                                                         СТОРІНКА 9

                                                           Поетична

     Читець 1. Про побачене людям я хочу сказати:

                       Пішла я з дочкою до лісу гуляти.

                       Дивлюся! Собака завис на гіллі.

                       О, хто поглумився над псом на дозвіллі?

                        Він лапки зложив на спочинок невинний,

                        Висить, бідолаха, неначе дитина.

                        Хазяїн – алкаш, у душі ховав біса –

                        Задумав собаку повісити в лісі.

                        У вбивці є мати, і жінка, і діти,

                        Чому так жорстокість зростає у світі.

                        Та топиться совість у склянці спиртного,

                        Немає сумління, в душі нема Бога?

                        Яка безсердечність у того садиста!

                        Живе створіння для нього, мов листя.

                        Сьогодні собака, а завтра – людина,

                        Така беззахисна, така безневинна.

                        Піде душогубець на сповідь до храму,

                        Забувши про вбивства гріховну оману.

                        Для нього не гріх, а розвага, пригода,

                        Над жертвою плачуть птахи та природа…

     Читець 2. Озирнись, придивись, ти не сам в цьому світі –

                       Поруч тебе – життя. Як цьому не радіти?

                       На колінах клубочком ніжно котик скрутився,

                  Вірний пес біля ніг твоїх зручно вмостився,

                       На акваріум глянь – мир панує і тиша,

                       Заспокоять, розрадять черепаха і миша,

                       Голос пташка подасть, і нема рідніш співу.

                       У хвилини такі слід простив вже від гніву.

                       Розпач, злість і журба враз мізерними стануть,

                       Твоє серце ятрити сльоза перестане.

                       Це тому, що у домі знайшовся куточок,

                       Де звернутись змогло кошеня у клубочок.

                       Де душа все живе в своїм серці вмістила.

                       В дім такий не зайде жодна зла, лиха сила.

                       Ми родина одна, однієї ми крові,

                       Кожен з нас потребує уваги й любові.

                       Зупинись, озирнись і зігрій чиюсь душу,

                       В світі ти не один! – повторити я мушу.