Дану розробку раджу використовувати в 1-2 класах. Мета даного заходу розкрити красу рідного краю, познайомити з державними та народними символами України, виховувати гордість, любов до Батьківщини.
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Дергачівської районної ради
Харківської області
Методична розробка
позакласного заходу по темі:
«В моїм серці Україна!»
Підготувала і провела
вчитель початкових класів
Потьомкіна Тетяна
Олександрівна,
старший вчитель
вищої кваліфікаційної категорії
2016 р.
Тема заняття. В моїм серці Україна!
Мета заняття. Розширити знання учнів про Україну, як землю, на якій ми живемо; познайомити з державними (герб, гімн, прапор) та народними (калина, рушники, український віночок та інше) символами, поняттям «столиця»; розвивати громадянські якості особистості: патріотизм, бажання брати посильну участь у розбудові держави, наполегливо вчитися; виховувати гордість за право називатися українцями, за нашу державу.
Обладнання: мультимедійний проектор, екран, плакат «Державні символи України»; жовто-блакитні прапорці (6 шт.), прапор України, зображення на окремих аркушах герба України, гімну України, лелеки, вишивані рушники, коровай, гілочки калини (10 шт.), колоски жита, кошик з писанками, вислів М.Рильського «Рідну країну треба не тільки любити, її треба знати», аудіозаписи «Гімн України», «Моя Україна» (сл. Ю.Рибчинського, муз. Ніколо), «Ти моя Україна» (сл.Н.Яремчука, муз. О.Ткач), «Гопак» (український народний танець), «Україна» ( сл. і муз. І. Грибуліної).
Хід заняття
(Всі діти в українських костюмах)
Святковий вхід дітей під музичний супровід пісні «Україна» ( у виконанні Анжеліки Агурбаш). В кожного в руках один із символів народних або державних. Діти проходять по колу представляючи гостям свій зразок біля демонстраційного столу віддають вчителеві, який розкладає все це на столі. Діти сідають на місця.
Учитель. Сьогодні, діти, ми говоритимемо про Україну, про символи нашої держави. Готуючись до даного заняття ми познайомилися з словами «символ», «держава», Батьківщина. Сьогодні ми більше дізнаємося про ці поняття.
Людина народжується і отримує в спадщину саме дороге, що в неї є – Батьківщину. Її не обирають, вона як і мати – твоя доля.
Учень.
Батьківщино, Вітчизно, країно моя!
Де б в житті я не був,
Ти завжди біля мене, зі мною.
Ти – це сонце барвисте, це ліс, це поля.
Я пишаюсь твоєю красою!
Ти – вишневий садок,
Біля хати червона калина.
Ти – це спів солов’я навесні у гаю.
Ти – це пам'ять віків,
Батьківщино моя, Україно!
Учитель. Наша земля – Україна. Це місце де ми народилися, де ми живемо, де ми вперше почули мамину пісню і мудре батьківське слово. Батьківський край найрідніший, найдорожчий, святий і зветься - Батьківщина. Україна… Скільки в цьому слові любові, тепла, ніжності. Україна – це безкраї простори (слайд 1), мальовнича природа, золоті ниви пшениці (слайди 2,3), ліси (слайди 4,5,6), моря і ріки (слайди 7,8). Україна – це квітучі сади(слайди 9,10) , стежина до хати (слайд 11), шепіт вітру і шелест дощу, спів птахів і рожева мальва під вікном (слайд 12). Україна – це росяні світанки (слайди 13, 14), зоряне небо (слайд 15). Краса цього краю вражає, захоплює, чарує.
Учень.
Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе є – і дорога, й явори,
Усе моє – все зветься Україна.
Л.Костенко
Учень.
Моя Батьківщина – це хата й калина,
Що виросла біля вікна.
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі одна!
Учень.
Моя Батьківщина – це предків багато,
Що землю свою берегли.
Стояли за неї до смерті,завзято,
А ворогу не віддали!
Учень.
Моя Батьківщина – це будні і свята,
І неба безмежного шир.
Щасливе дитинство, це – мама і тато,
Це радість, це ласка і мир!
Учень.
Одна Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де родилися. завжди святі,
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Учитель. У кожного з нас Вітчизна одна єдина, і любов до неї ми все життя несемо у своїх серцях.
Учень.
Україно, земле, рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша,
Наша отча сторона.
М.Сингаївський
Учень.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе чудуватися повік.
Ради тебе перли в душу сію.
Ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
В.Симоненко
Танок «Гопачок» у виконанні гурту «Козачата»
Учитель. Батьківщина – це наша рідна мова. У ній мудрість віків і пам'ять минулого. Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя» (слайд 16). Без мови не може існувати народ. Ми, українці – горді з того, що маємо свою державу, свою мову.
Учень.
Мово моя, ти пречиста і славна,
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині – державна!
Все в тобі є: і багатство, й краса!
Учень.
Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу я у ріднім краю.
І Україну свою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.
Учень.
Мово моя, найчистіша криниця,
Є і краса. І багатство в тобі.
Кожен приходить до тебе напитись
В радості, в щасті. У тихій журбі.
Учень.
Бо слова твої серце уміють зігріти,
Приголубити. Втішити можеш одна.
Мово рідна, ну як нам тебе не любити?
Ти весела і ніжна, неначе весна!
Виконання «Пісні про мову»
(сл. Д.Червяцова, муз. В.Богатирьова)
Учитель. Коли ми говоримо про нашу державу, ми не можемо не згадати про столицю.
Учень.
Київ – серце України
І найкраще місто в світі.
Хоч пройшов усякі зміни –
Гарний все ж в зимі і в літі.
Учень.
Молодій, красуйся променисто,
Височій, злітай під небеса,
Києве – чудове наше місто,
України гордість і краса.
Виконання «Пісні про Київ»
(сл. Д. Луценко, муз. І.Шамо)
Учитель. Кожна країна світу має свої символи. Ознакою нашої держави є герб,прапор, гімн.
Герб – емблема держави, розпізнавальний знак. Він зображений на знаменах, печатках, офіційних документах. Герб – це символ миру і творчої праці, зв'язок між поколіннями.
Учень.
Наш герб – тризуб,
Це воля, слава, сила.
Наш герб – тризуб,
Недоля нас косила.
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і радість
несемо ми людям.
Учитель. Прапор жовто-блакитне полотнище. Поєднання цих кольорів багатозначне: чисте, мирне, безхмарне небо над жовтим кольором хлібних ланів – символ миру, праці, добробуту.
Учень.
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави.
Це для всіх – ознака сили.
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм,
Синє небо, жовте жито.
Прапор свій оберігаєм.
Він – святиня. Знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо.
Ми з ним дружні і єдині,
Ми навіки є народом
Українським в Україні.
Учитель. Поряд із прапором і гербом офіційним символом держави є гімн «Ще не вмерла Україна». Гімн держави виконується на всіх урочистих подіях. Під час виконання гімну всі повинні стояти.
Учень.
Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це клятва, заповідь священна.
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
Звучить гімн України.
Учитель. Діти, пам’ятайте про державні символи нашої країни і шануйте їх.
А ще в Україні існують народні символи, символи-обереги – це біленька хатинка (слайд 17) , вишитий рушник (слайд 18) червона калина (слайд 19), дивовижна писанка (слайд 20), барвінок слайд 21), український віночок (слайд 22).
Звісно, національних символів багато. Знайомство з ними ви будете продовжувати на уроках читання, народознавства та інших заняттях. Сьогодні ж ми поговоримо про ті, які найчастіше згадуємо, говорячи про Україну.
Учень.
Моя бабуся гарно вишиває,
Цвітуть на полотні троянди й виноград,
Розмай калиновий там грає
І дивні птахи щебет ять.
Навік з’єдналось чорне і червоне –
Мойого краю гордість і краса.
Душа народу – малинові дзвони,
Його веселка і його сльоза.
Учень.
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
Учень.
Посадіть калину коло школи,
Щоб вона на цілий білий світ
Усміхалась щира доля,
Материнський ніжний цвіт.
Виконання пісні «На калині мене мати колихала»
(сл. А.М’ястківського, муз. В. Верменича)
колективом вчителів «Мрія»,
танок з гілочками калини виконують дівчатка.
Учитель. Батьківщина – це не тільки земля на якій ми живемо, не тільки простори й багатства природи, це й люди, які її населяють.
Учень.
Любі друзі! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаємо,
Що зовемось українці
Й українських предків маємо.
Учень.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
Учень.
Бо родитись українцем –
Це велика честь і слава.
Рідний край свій полюбити –
Найважливіша справа.
Учень.
Українка я маленька,
Українка моя ненька.
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.
Вірна я дочка народу,
Славна, з козацького роду.
Учень.
Українець я маленький,
Україна – край рідненький.
Вірний син я свого роду –
Українського народу.
Учитель. Щоб у країні були мир та злагода, ми повинні бути щирими, добрими, повинні дбати про свою Вітчизну, пишатися нею і любити її.
Учень.
Коли любиш ти все це
І приймаєш у серце,
Як готовий щомиті
Від біди боронити
Кожну в лузі билину,
Кожну в гаї пташину,
Значить це – Батьківщина
Має доброго сина.
Учень.
Що можу я зараз для тебе зробити?
Чим можу я тобі допомогти?
Мабуть, головніше тепер – це учитись,
Щоб у майбутньому не підвести.
Учитель. Справді, діти, головне для вас – вчитися. А зараз, подивимося,чи уважні ви були? Що ж запам’ятали з усього сказаного?
Гра «Мікрофон»
Для цього візьмемо невелике інтерв’ю. Допоможуть мені в цьому помічники – репортери. Не забувайте, що відповіді повинні бути повні, правильні, змістовні. Під час інтерв’ю потрібна тиша. Хто має щось сказати підіймає руку. Отже, ваші питання, шановні журналісти.
10. Яка ж наша Батьківщина?
Учитель. Молодці. Добре працювали, уважно слухали. Пам’ятайте, любі діти, де б ми не були, скільки б не пройшли шляхів, але завжди повертаємося в рідну оселю. Кожному з нас особливо дорогий той куточок, де народився і виріс.
Щоб ти був щасливим – тобі заповім:
Люби Батьківщину всім серцем своїм!
Люби щонайбільше у світі її!
Є інші держави, є інші краї
А рідна Вітчизна у світі одна
Для тебе, мій друже, як мати вона!
Музично-танцювальна композиція
під пісню «Ти моя Україна»
(задіяні всі учні )
Учитель. Шановні гості! Спробуйте шматок короваю вирощений на щедрих ланах української землі, виплеканий і випечений працьовитими руками українських трударів.
(дівчатка пригощають присутніх короваєм)