Праця — джерело життя і головна його прикраса!

 

Мета: формувати в учнів уявлення про працю як першооснову життя людини; допомогти усвідомити, що праця робить людину відповідальною, дисциплінованою; виховувати повагу до людей різних професій і бережливість до результатів праці дорослих .

Хід заняття

Організаційна частина.

Пролунав і стих дзвінок,

Починається урок.

Він і перший, і цікавий,

Бо гостей зібрав чимало –

Тож і ми часу не гаймо –

Вже роботу починаймо!

Повідомлення теми.

1. Гра «Де я була?»

- Я бачила комбайн. Де я була?

- Я бачила багато книг. Де я була?

- Я бачила верстат. Де я була?

- Я бачила шприци. Де я була?

- Я бачила виставку. Де я була?

- Я бачила ведмедя. Де я була?

Вчитель: Що об’єднує ці слова? Прочитайте запис на дошці: «Землю прикрашає сонце, а людину – праця».

- Поясніть його значення.

- Отже, про кого і про що ми будемо говорити на уроці? (Відповіді учнів).

Вчитель: Ви правильно зрозуміли, що сьогоднішній наш урок присвячений праці і людям праці.

 Бесіда.

Погляньте, діти, навколо себе. Гарні будинки і дороги, чудові машини, доглянуті поля і сади — це щоденна людська праця, старання, бажання людини змінити своє життя на краще. Все це — велика людська робота. Все це зробили люди своїми руками, силою думки і розуму. Правду каже народ, що без труда нема плода. Якщо нічого не робити, то нічого і не буде, воно не може саме зробитися, до всього треба прикласти силу і руки, розум і бажання, бо треба, навіть, і тоді нахилитися, як схочеш води напитися. Тому з самого малку дітей навчають працювати, допомагати старшим, щоб діти зрозуміли основне правило життя, що без трудів не їстимеш пирогів, а без діла жить, тільки небо коптить.

Життя – це праця і бережливість. Усі найцінніші винаходи людей – це результат їхньої наполегливої праці протягом тривалого часу. І зараз ми побачимо, як праця людини змінювала, удосконалювала речі, які нас оточують. Зверніть увагу на схему:

Руки – дошка – пральна машина – машина-автомат (вчитель пояснює).

Вчитель: А які ще професії людей вам, діти, знайомі?

 

Відгадування загадок.

Золоті у нього руки:

Робить зачіски й перуки,

Підстриже і пофарбує,

Гарний настрій подарує. (Перукар)

Інструмен бере у руки-

Линуть чисті, ніжні звуки.

Люди кажуть: "Це талант!"

Добре грає ... (Музикант)

Біга пензлик по тканині,

Підкоряючись людині,

А людина творить свій.

Не повторний світ живий(Художник)

Хто одежу шиє всім:

І дорослим, і малим,

Дружить з голкою й тканиною,

Строчить швейною машиною. (Швачка)

Прокидається він рано

І пече нам хліб духмяний.

Бублики і пиріжки

Пряники й медівники. (Пекар)

Хто людей з біди рятує

І хвороби всі лікує-

Призначає процедури

І таблетки і мікстури? (Лікар)

У нас цю професію знають усі:

Сидить за кермом вантажівки й таксі,

Вантаж і людей він по місту розвозить

У літню спекоту й зимові морози. (Шофер)

Як приходимо у клас,

Там чекає він на нас.

Вчить писати і читати,

І невтомно працювати. (Вчитель) 

 

 

Кожен з вас, напевно, вже зараз мріє кимось стати.

Виконаємо вправу «Політ у мрію». На чистому аркуші паперу «зобразіть», будь ласка, свою мрію: малюнком або словами (за бажанням діти озвучують написане чи намальоване).

 

Фізкультхвилинка.

 Продовження бесіди:

- А що потрібно робити вже сьогодні, щоб ваші мрії здійснилися?

- Які риси характеру допомагають людині у досягненні мрії?

- Що відчуває людина, досягнувши бажаного результату від роботи?

- Чи доводилось вам переживати такі почуття?

Розкажіть про це.

Гра-інсценівка «Без труда немає плода»

Вчитель. Уявімо собі життя без роботи: і на виробництві, і в школі ніхто нічого не робить. Що б сталось?

Вправа «Мікрофон»

Вчитель. Не працює електрик…

Учні. Немає світла, у квартирі темно, не працюють телевізори, праски, комп’ютери.

Вчитель. Не вийшов на роботу пекар…

Учні. Всі залишилися без хліба.

Вчитель. Вирішив відпочити кочегар…

Учні. Буде холодно в школі, лікарні, дитячому садку.

Вчитель.А якщо всі хлібороби не вийдуть на роботу?

Учні. Не буде хліба.

Вчитель.Люди кожної професії повинні добросовісно виконувати свою роботу.

Учень. Стіл, за яким ти сам сидиш,

Ліжко, в якому тихо спиш,

Диван і туфлі, й пара лиж,

Виделка, миска, ложка й ніж,

І кожен цвях, і кожен дім,

І кожна скибка хліба, –

Усе це створено трудом,

А не упало з неба.

За все, що зроблено для нас,

Ми щиро вдячні людям. 

 

 Робота над прислів’ями: «Збери намисто».

а) Кожна група «збирає» прислів’я із окремих слів, пояснює їхнє значення.

- Маленька праця краща за велике безділля.

- Менше говори – більше роби.

- Бджола мала, а й та працює.

- По роботі майстра пізнаєш.

- Сумний день до вечора, коли робити нічого.

б) «Пантоміма». Для цих самих груп на аркуші (в окремих конвертах написано по одному слову, яке означає професію людини. Завдання групі: за допомогою міміки, жестів один учасник повинен зобразити цю професію так, щоб всі учні класу здогадалися). Можливі варіанти: пожежник, актор, учитель, кондитер, продавець.

 

Гра з м’ячем: «Назви предмети». Вчитель кидає м’яч і називає професію. Той учень, який впіймав м’яч, повинен назвати три предмети, які стосуються цієї професії.

Зразок: Муляр – цегла, цемент, будинок…

Лікар – ліки, шприц, халат…

 

Дітки, навчаючись у школі ви теж працюєте? А хто мені скаже, як називається ваша професія?

Анатолій Костецький

Вірш «Головна професія»

Спитай у тата і у мами, 

Які професії у них. 

Професій різних є чимало, 

Сповна їх вистачить на всіх!

Та є одна поміж професій, 

Якої вчаться у житті. 

Вона для кожного найперша, 

Якої вчитимешся й ти!

Учитель, лікар та геолог, 

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи, 

Без знань, що мусиш там набуть, 

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

 

Підсумок заняття.

     Чи сподобалося вам заняття?

     Про що і про кого ми говорили?

     Які професії ви запам’ятали?

     Чи є серед усіх професій якась одна – найголовніша? Доведіть це. (Вислови дітей).

 Заключне слово вчителя про те, що всі професії важливі, потрібні і головне в кожній – добре знати своє діло, відповідально ставитися до своїх обов’язків.