Практична робота 1. Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи

Словаччина

Чорногорія

ІЛР

ВВП

ВНД

Столиця

Площа

Населення

Братислава

Подгориця

Економіка

розвинена індустріальна держава

зростання виробництва, особливо в західній частині. Ріст іноземних інвестицій, успіх програми приватизації. Експорт у країни ЄС приносить прибуток. Членство в ЄС повинне сприяти подальшій стабілізації. Перспективи для туризму, особливо для гірськолижних курортів у Татрах. Згідно з дослідженням німецької Торговельної палати, проведеному в березні 2004 року, близько половини німецьких інвесторів розглядають Словаччину як найкраще місце для інвестицій.

Слабкі сторони: високий зовнішній борг. Через залежність від зовнішньої торгівлі Словаччина чутлива до світової рецесії. Схід країни бідний. Ріст безробіття (в 2004 р. 19 %). Катастрофа т. зв. плану ощадних пірамід у 2002 р.

подолала більшу частину складного переходу від централізованої планової до сучасної ринкової економіки. Уряд країни добився в 2001 році істотного прогресу в макроекономічній стабілізації й структурних реформах. В основному завершена приватизація, банківський сектор майже повністю перебуває в руках іноземців і іноземні інвестиції ростуть. Словацька економіка перевершила очікування ранніх 2000-х, за винятком спаду в експорті

Головні галузі промисловості: хімічна, чорна і кольорова металургія, машинобудування (автомобілебудування), деревообробна, нафтопереробна, гірнича, будівельних матеріалів, харчова і текстильна.

Другу найважливішу галузь представляє електротехнічна промисловість. Недалеко Нітри має фабрику корпорація Sony, біля Галанти Samsung Electronics.

Металургійну промисловість представляють Східно-Словацький металургійний комбінат у Кошицях, алюмінієвий завод на довізних бокситах у Жарі, мідноплавильний завод у Кромпахах^[2].

На нафті й газі працює хімічна і нафтохімічна промисловість (нафтопродукти, мінеральні добрива, пластмаси, синтетичні волокна) — нафтопереробний завод у Братиславі^[9]. У країні розвинена лісова і деревообробна промисловість, виготовлення будівельних матеріалів^[9].

Основні промислові центри країни: Братислава й Кошиці

країна з перехідною економікою. Країна спеціалізується головним чином на вирощуванні кукурудзи, рибальстві і сироварінні. Тютюн залишається головною товарною культурою, хоча в більш родючих долинах вирощується також бавовна. Провідні галузі промисловості — деревообробна галузь, суднобудування, виробництво будівельних матеріалів і переробка тютюну. Крім того, в Чорногорії велика увага приділяється розвитку туризму, електрифікації, будівництва залізниць і автомобільних доріг. У зв'язку з падінням курсу динара уряд Чорногорії в 1999 ввів як паралельний платіжний засіб німецьку марку, з 13 листопада 2000 було заборонено ходіння югославського динара, і марка залишилася єдиною грошовою одиницею республіки. З 1 січня 2002 має ходіння євро. Економіка значною мірою спирається на туризм і експорт дорогоцінних металів.

Основу економіки Чорногорії становили чорна металургія (центр — Никшич), виробництво алюмінію (Подгориця), електротехнічна промисловість (Цетинє), хімічна промисловість і виробництво підшипників (Котор), текстильна промисловість (Бієло-Полє), суднобудування і судноремонт (Біела, Бар), легка і харчова промисловість (Никшич, Бар), деревообробна промисловість (Рожає, Беране, Плевля, Никшич). Найважливішими корисними копалинами є боксити, залізна руда і вугілля. Основна промислова діяльність пов'язана з вирощуванням тютюну, видобутком солі і виробництвом алюмінію.

Електроенергію для промислових потреб виробляють три електростанції: дві з них акумулюють гідроенергію і одна — теплову Майже всі види економічної діяльності в Чорногорії спрямовані на сприяння розвитку туризму. Уряд прагне залучити інвестиції в нові проекти на нерозвинених частинах таких узбережь

Великі міста

Цікаві факти

Висновки