Презентаці " Фізико-географічна характеристика Тихого океану"

Фізико-географічна характеристика Тихого океану. Підготувала студентка 731+721 стн групи. Хабленко Жанна

ПЛАНГеографічне положення, розміри і конфігурація океану. Геологічна будова і рельєф. Донні відклади і корисні копалини. Кліматичні умови (циркуляція повітряних мас над поверхнею океану, розподіл температур, кількості опадів). Води океану (солоність, щільність, поверхневі течії). Рух води в океані (хвилі, припливи й відпливи, течії) Органічний світ (закономірності поширення, його особливості, основні представники флори і фауни). Природні ресурси та їх господарське використання. Екологічні проблеми та шляхи їх розв'язання. Цікаві факти.

1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, РОЗМІРИ І КОНФІГУРАЦІЯ ОКЕАНУ.карта Тихого океану. Простягається від західних берегів Північної і Південної Америки до західного узбережжя Азії і Австралії. Географічне положення: На півночі: з’єднується Беринговою протокою з Північно Льодовитим океаном. На півдні : доходить до берегів Антарктиди. На сході: межа з Атлантичним океаном проходить по 67° зх. довготи – меридіаном мису Горн. На заході: межа південної частини океану з Індійським океаном проходить між Тасманією та Антарктидою. Положення 9° пн. ш. 157° зх. д

1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, РОЗМІРИ І КОНФІГУРАЦІЯ ОКЕАНУ. Площа – 178,62 млн. км² ( 49,5% від площі Світового океану);Об’єм – 710 млн. км³ ( 53 % від об’єму Світового океану);Ширина – 17,200 км (від Панамського перешийку до східного узбережжя о. Мінданао);Довжина – 16 тис.км (від Берингової протоки до Антарктиди). Середня глибина океану – 3980 м;Максимальна глибина – 11022 м.

2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І РЕЛЬЄФ. Головна геологічна особливість океану - оточення гірськими системами вулканічного «вогняного кільця».

2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І РЕЛЬЄФ. Елементи геотектури: Підводна окраїна материка (10%)Перехідна зона (13,5 %)Ложе океану (65 %)Серединно-океанічні хребти (11,5 %)

2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І РЕЛЬЄФПІДВОДНА ОКРАЇНА МАТЕРИКА (10%)Шельф( Берінгове море):переважно рівнинний;незначні глибини; простежуються затоплені річкові долини і льодовикові форми рельєфу. Шельф (Охотське море):значними глибинами (до 1600 м);вузький і крутий. Материковий схил обширний і має сліди скидово-брилового розчленування. Материкове підніжжя виражене слабо. В цілому, характерною особливістю тихоокеанських підводних окраїн материків є значна їх роздрібленість на окремі блоки.

2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І РЕЛЬЄФВ рельєфі шельфу:виражені риси трансгресивних рівнин з реліктовим рельєфом (Яванське,Берінгове море).поширені грядові форми рельєфу (Корейське і Східно-Китайське море).поверхня дуже розчленована, виділяються грабени, є каньйони (Антарктичний шельф)поширені коралові структури( екваторіально-тропічні широти). Материковий схил чітко виражений біля берегів Австралії та Нової Зеландії і розчленований підводними каньйонами. Тут знаходиться Новозеландське плато – брила материкової земної кори, яка не має ніяких зв’язків із жодним материком. Це своєрідний мікроконтинент із чітко вираженими межами До цього підводного «міні-материка» відноситься також пізньомезозойський підводний хребет Лорд-Хау.

2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І РЕЛЬЄФПЕРЕХІДНА ЗОНА (13,5%)У зв'язку з великою різноманітністю геологічної будови і рельєфу у залежності від характеру осадконакопичення, вулканізму, типу рельєфу, історії розвитку і віку ця морфоструктурна зона поділяється на декілька областей: Східно-Тихоокеанська;Курило-Камчатська;Японська;Східно-Китайська;Індонезійсько-Філіпінська;Бонінсько-Маріанська;Маланезійська;Вітязєвська;Тонго-Кермадекська;Маккуорі.

2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І РЕЛЬЄФЛОЖЕ ОКЕАНУ (65%)Типи підводних піднять ложа: океанічні вали, вулканічні хребти, брилові хребти, окраїнні вали. Вулканічні хребти поширені скрізь, в тропічних широтах на конусах вулканів сформувалися коралові атоли. Брилові хребти знаходяться в зонах широтних океанічних розломів (хребти Карнегі, Кокос, Наска). Окраїнні вали - це підняття менших масштабів, які простягаються вздовж глибоководних жолобів. Десятки підводних хребтів і височин ділять ложе океану на велике число улоговин. Океанічні вали– найпростіша позитивна структура таласократону, що являє собою склепінчасте підняття океанічної земної кори. Дуже яскравою рисою рельєфу та тектонічної будови в межах ложа океану є широтні розломи величезної протяжності - до 4-5 тис. км.

2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І РЕЛЬЄФСЕРЕДИННО-ОКЕАНІЧНІ ХРЕБТИ (11,5 %)Такі риси рифтових зон, як щільність земної кори під хребтами, сейсмічність, вулканізм, високі показники теплового потоку, поширення ультраосновних порід виражені дуже яскраво. Представлені Південно-Тихоокеанським та Східно-Тихоокеанським підняттями. Це єдина структура завширшки до 200 км і протяжністю декілька тисяч кілометрів.

3. ДОННІ ВІДКЛАДИ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Донні відклади: Червоні глини;Кремнієво-діатомові мули;Кремнієво-радіоляреві мули;Коралово-водорестеві біогенні відклади;Форамініферові мули. Корисні копалини: Залізо-марганцеві конкреціїЦиркон. Олов'яна руда. Золото. Нафта і газ. Кам'яне вугілля.

4. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ (ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС НАД ПОВЕРХНЕЮ ОКЕАНУ, РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУР, КІЛЬКОСТІ ОПАДІВ). Саме взаємодія цих центрів баричної дії атмосфери і обумовлює в значній мірі циркуляцію атмосфери над океаном, його кліматичні особливості. Циркуляція атмосфери: У північному помірному поясі важливим баричним центром у зимовий час є Алеутський мінімум, але влітку він практично зникає. У тропічному поясі знаходиться область високого тиску - Північно. Тихоокеанський (Гавайський) максимум. Для приекваторіальних районів характерний знижений тиск (екваторіальна депресія), а для тропіків Південної Півкулі - високий тиск (Південно-Тихоокеанський максимум). Далі на південь тиск знову знижується (Антарктичний мінімум), а потім змінюється високим тиском над Антарктидою.

4. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ (ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС НАД ПОВЕРХНЕЮ ОКЕАНУ, РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУР, КІЛЬКОСТІ ОПАДІВ). В субтропічних і тропічних широтах - пасатні вітри. У помірних та високих широтах Південної півкулі переважають західні, а біля берегів Антарктиди - східні вітри. Для північно-західної частини Тихого океану характерна яскраво виражена мусонна циркуляція. Взимку панує північно-західний мусон, який виносить холодне та сухе повітря з Азії, а влітку - південно-східний мусон, який несе тепле і волoгe повітря з океану.

4. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ (ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС НАД ПОВЕРХНЕЮ ОКЕАНУ, РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУР, КІЛЬКОСТІ ОПАДІВ). Розподіл температури повітря підпорядкований загальній широтній зональності. Середня температура в лютому складає +26°, +28°? і поступово знижується до -20° у Берінговій протоці і до -10" біля берегів Антарктиди. У помірному поясі Північної півкулі на заході, навпаки, холодніше, ніж на сході. Різниця досягає 10 - 12°.

4. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ (ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС НАД ПОВЕРХНЕЮ ОКЕАНУ, РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУР, КІЛЬКОСТІ ОПАДІВ).

4. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ (ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС НАД ПОВЕРХНЕЮ ОКЕАНУ, РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУР, КІЛЬКОСТІ ОПАДІВ). КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ: Максимальна кількість опадів - в західних частинах екваторіального поясу (близько 3000 мм). У помірних широтах річна кількість опадів становить 1000 мм на заході та 2000 - 3000 мм і більше на сході. Мінімальна – в східних районах океану між екватором й південним тропіком (близько 100 мм). В окремих областях на узбережжі океану випадає менше 30 мм (Атакама, Тамаругаль). У високих широтах внаслідок слабкого випаровування при низькій температурі річна кількість опадів зменшується до 500-300 мм.

5. ВОДИ ОКЕАНУ (СОЛОНІСТЬ, ЩІЛЬНІСТЬ, ПОВЕРХНЕВІ ТЕЧІЇ). РУХ ВОДИ В ОКЕАНІ (ХВИЛІ, ПРИПЛИВИ Й ВІДПЛИВИ, ТЕЧІЇ)Максимальна солоність води - у поясах високого тиску 35,5%о - 36,5%о. У високих широтах - 32%о на півночі та 33,5%о на півдні. Лише в приекваторіальних районах вона дещо підвищена порівняно з водами високих широт 34,5%о і менше. Щільність води на поверхні рівномірно збільшується від екватору до полярних широт — від 1 021 кг/см³ до 1 027 кг/см³ і більше.

5. ВОДИ ОКЕАНУ (СОЛОНІСТЬ, ЩІЛЬНІСТЬ, ПОВЕРХНЕВІ ТЕЧІЇ). РУХ ВОДИ В ОКЕАНІ (ХВИЛІ, ПРИПЛИВИ Й ВІДПЛИВИ, ТЕЧІЇ)Баричні центри: Північно-Тихоокеанський (Гавайський) максимум: Північна пасатна, Куросіо, Північна Тихоокеанська, Каліфорнійська;Південно-Тихоокеанський максимум: Південна пасатна, Східно-Австралійська,, Перуанська;Алеутський минимум: Північна Тихоокеанська, Аляскинська, Курило-Камчатська (Ойясіо);Екваторіальна депресія: Південна пасатна, Міжпасатна протитечія.

6. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ (ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ, ОСНОВНІ ПРЕДСТАВНИКИ ФЛОРИ І ФАУНИ). ФЛОРА: Фітопланктон – мікроскопічні водорості (1300 видів);Донна рослинність – водорості (4 тис. видів) та квіткові (29 видів);В холодних і помірних широтах – бурі водорості;В тропіках – фікусові,зелені та червоні водорості. ФАУНА: В океані мешкає понад 2 000 видів риб і 6 000 видів молюсків У північній частині океану — лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця, біля західного узбережжя — анчоусів. У північних помірних і в південних широтах наявні численні ссавці: кашалот, декілька видів смугастиків, морські котики; лахтак, морж і сивуч (на півночі), краби, креветки, устриці, головоногі молюски. Важливими особливостями фауни Тихого океану є її давність та ендемізм та гігантизм

7. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ. Основні промислові риби: анчоус, оселедець, лосось, сардина, ставрида, скумбрія, сайра, тунець, камбала, тріска, хек, палтус. У океані продукується понад 10 млрд. т зоопланктову щороку, що забезпечує існування риб і безхребетних. На спеціальних морських фермах вирощують морські водорості, з яких видобувають йод, бром, солі калію, виробляють добрива та ін. У надрах океану виявлено родовища нафти та природного газу, на дні — розсипи металів та інших корисних копалин. Із морської води отримують кухонну та калійну солі, магній, бром.

8. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯОднією з найактуальніших для Тихого океану є проблема охорони його вод і захист їх від забруднення важкими металами: ртуттю, кобальтом та ін., хлорованими та нафтовими вуглеводнями, які дуже негативно впливають на морську біоту. Для подолання даної проблеми було: Організовано моніторинг за міжнародними програмами «Біосферні заповідники», «Програма моніторингу фонових рівнів у різних районах Тихого океану», вжито ряд інших заходів. Розроблено міжнародну «Конвенцію про охорону природи Тихоокеанського регіону». Розширюється мережа заповідників, національних парків тощо.

9. ЦІКАВІ ФАКТИ. Тихий океан — останній, до якого добралися європейці. Рівень води в Тихому океані вищий, ніж у його «сусідів» — закон «сполучених посудин» тут не діє. Майже по всьому периметру океану (крім південної частини) проходить лінія підвищеної вулканічної активності, яка пов'язана з рухом земної кори та зіткненням тектонічних плит. Найбільша у світі натуральна перлина була знайдена в Тихому океані біля філіппінського острова Палаван. Її довжина — 24 см, ширина — 16 см, а вага — понад 6 кг. У північній частині Тихого океану є велика сміттєва пляма — скупчення антропогенних відходів, принесених в одну область системою підводних течій. Через Тихий океан проходить лінія зміни дат, що пролягає приблизно по меридіану 180° довготи. По різні боки від цієї умовної межі час відрізняється на одну добу.