Презентація - "Кільчасті черви"

Кільчасті черви, їхні особливостіБіологія 7

ЗМІСТ: Загальна характеристика кільчастих червів;Клас Багатощетинкові черви;Клас Малощетинкові черви;Клас П'явки.

Загальна характеристика кільчастих червів. Переважна більшість кільчастих червів поширена у водоймах: океанах, морях, річках та озерах. Живуть вони і в ґрунті в умовах достатньої вологості. Кільчасті черви (Кільчаки) — включає тварин, тіло яких складається з повторюваних сегментів, або кілець. Вони мають двобічну симетрію тіла, яке складається з трьох шарів клітин: ектодерми, ентодерми і мезодерми (тобто вони є тришаровими тваринами). З клітин мезодерми (простір між стінкою тіла і внутрішніми органами) формується вторинна порожнина (целом).

Кільчасті черви мають видовжене, округле в поперечному розрізі тіло. Така форма сприяє швидкому плаванню у воді та пересуванню в ґрунті. Тіло кільчаків червів розділене на сегменти (членики), або кільця (звідси і назва — кільчасті черви). У різних видів може бути від декількох штук таких сегментів, до сотен. Кожен сегмент є самостійним відсіком: у ньому є власні зовнішні вирости, вузли нервової системи, органи виділення і статеві залози. Порожнина кожного сегмента відокремлена від порожнини інших. За незначних ушкоджень покривів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а лише з декількох ушкоджених сегментів.

На тілі кільчастих червів можна виділити головний відділ (передній кінець тіла), тулуб та анальної лопаті (хвостовий відділ, задній кінець тіла). Покриви тіла кільчастих червів — шкірно-м'язовий мішок, який складається з покривного епітелію та двох шарів м'язів — повздовжніх та кільцевих. Клітини епітелію виділяють шар щільної неклітинної речовини — кутикулу. Поверхня тіла має багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію — зменшення тертя тіла під час руху в ґрунті, а також забезпечення газообміну. Важливе значення має сегментація мускулатури, що дає можливість здійснення складних рухів, почергово скорочуючи чи розслаблюючи м'язи різних сегментів.

Травна система наскрізна, до неї належать: ротова порожнина, глотка, стравохід, воло, кишечник, шлунок. Неперетравлені рештки видаляються через анальний отвір. Дихання здійснюється всією поверхнею тіла, яка вкрита слизом, або за допомогою зябр. Видільна система представлена парними трубочками, які містяться у кожному сегменті тіла червів.

Нервова система — вузлового типу, характеризується скупченням нервових клітин над глоткою — навкологлотковим кільцем і черевним нервовим ланцюжком з відгалуженнями нервів у кожному сегменті. Кільчасті черви мають органи чуття: зору, дотику, смаку, нюху, слуху, рівноваги.

Кровоносна система у кільчастих червів є замкнутою, тобто кров не виливається вільно у порожнини тіла, а рухається виключно по судинах. Серця немає. Рух крові забезпечується скороченням стінок спинної судини, по якій кров іде ззаду наперед, а у черевному — спереду назад. Кільчасті черви бувають роздільностатевими та гермафродитами. Розмноження може відбуватися безстатевим і статевим шляхами. Статеве розмноження протікає за участю двох особин (навіть у гермафродитів). При безстатевому розмноженні тіло червяка розпадається на декілька частин, а потім кожна з них добудовує відсутні головний і хвостовий відділи.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ !!!

Клас Багатощетинкові черви. У більшості видів кільчастих червів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовані щетинки, тому їх поділяють на декілька класів, серед яких найбільш значимими є три: Багатощитинкові, Малощитинкові та і П'явки. Нереїда. Морська миша (Афродита)Нереїс. Сидяча форма морських червів

Значення багатощетинкових червів у природі є досить великим:вони фільтрують воду, очищаючи її;є санітарами водойм, знищуючи масу залишків, що розкладаються;їх поїдають ракоподібні, риби, голкошкірі, кишковопорожнинні, птахи;деяких багатощетинкових спеціально розводять у морі, як корм для риб;деякі види (наприклад, тихоокеанський палоло) тіло якого сягає 1 метра, вживає в їжу людина.

Клас Малощетинкові черви. Більшість малощетинкових червів живе в ґрунті (наприклад, дощові черви). Деякі населяють прісні і солонуваті водойми (наприклад, трубочник). Довжина тіла малощетинкових червів коливається від 0,5 мм до 3 м. Число сегментів у різних видів становить від 5 — 7 до 600. Усі сегменти тіла у них є однаковими. У статевозрілих особин у передній третини тіла з'являється потовщення — залозистий поясок. Дощовий черв'як. Австралійський земляний черв'як

На кожному сегменті є по чотири пари щетинок — дві пари спинних і дві пари черевних. Невелика кількість щетинок на тілі цих червів і дало назву всьому класу — малощетинкові. Щетинки є настільки малими, що їх можна виявити тільки на дотик, провівши пальцем від задньої частини тіла тварини (на малюнку зображені черевні щетинки при збільшенні в 100 (1) і 300 (2) разів). Малощетінкові черви, зокрема дощові черв'яки, мають велике значення у ґрунтоутворенні. Вони перемішують ґрунт, знижують його кислотність, підвищують родючість. Прокладаючи довгі ходи у ґрунті, вони полегшують проникнення води з розчиненими у ній поживними речовинами і повітря до кореневої системи рослин, покращуючи їх ріст.

Клас П'явки. Клас П'явки налічує близько 400 — видів. Довжина тіла п'явок — від декількох міліметрів до 15 см. Для представників цього класу характерні наступні ознаки: постійна кількість сегментів тіла (33), наявність присосок, відсутність щетинок на тілі. П'явки, в основному, мешкають у прісних водоймах, деякі — у морях і вологому грунті. У тропіках є сухопутні види. Усі п'явки — або паразити, які харчуються кров'ю хребетних тварин, або хижаки, що поїдають дрібних тварин. Тіло п'явки сплощено у спинно-черевному напрямку, з двома присосками — колоротової і задньої. У центрі передньої присоски міститься рот, а задня служить тільки для прикріплення.

Зовні п'явки схожі з іншими кільчастими червами, проте у них немає щетинок. З цим пов'язаний спосіб пересування п'явок: вони пересуваються, поперемінно прикріплюючи присоски до різних предметів і хвилеподібно згинаючись. Велика кількість представників цього виду можуть плавати. На передніх сегментах п'явок розташовані від однієї до п'яти пар очей. Зябра відсутні. Дихання здійснюється через усю поверхню тіла.

П'явки, які смокчуть кров, у ротовій порожнині мають гострі хитинові зубчики. На кожній щелепі їх є 90 (разом — 270). Слинні залози п'явок виділяють особливу речовину — гірудин, яка перешкоджає згортанню крові як у ранці на тілі жертви, так і у шлунку самої п'явки (тому ранки, нанесені п'явками, довго кровоточать).

У шлунку є так звані кишені для запасання висмоктаної крові. Тому проміжки часу між прийомами їжі у п'явок можуть бути дуже великими — до декількох тижнів. У п'явок краще, ніж у інших червів, розвинена нервова система. Органи чуттів сприймають світлові, хімічні, механічні та інші подразнення. П'явки — гермафродити. Після спарювання вони відкладають численні кокони з різною кількістю яєць. П'явки є їжею для риб. Деякі п'явки, що смокчуть кров, завдають великої шкоди рибам, птахам, звірам, людині. Медичну п'явку здавна використовують у медицині при гіпертонії і загрозах крововиливів.

ЗАПИТАННЯ !!!Загальна характеристика кільчастих червів;Чим представлений покрив тіла кільчаків?З чого складається травна система кільчаків?Чим дихають кільчасті черви?Тип нервової системи кільчаків?Тип кровоносної системи кільчаків?Представники класу Багатощетинкових червів?Значення багатощетинкових червів у природі?Представники класу Малощетинкові черви?

Дякую за увагу !!!