Презентація - "Сталий розвиток та раціональне природокористування"

Сталий розвиток та раціональне природокорис-тування. Біологія 11

Сучасні екологічні проблеми у світі та в УкраїніОб'єкт та завдання науки про стан довкілля. Середовищезнавство або інвайронментологія — наука про стан довкілля і місце людини в ньому. Довкілля (синонім — навколишнє середовище) − комплекс природних, антропогенних і соціальних чинників життя людини. Охорона довкілля (інвайронменталістика) — система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Отже, середовищезнавство й охорона довкілля є прикладними галузями знань, основою для розумного використання ресурсів довкілля, його охорони та забезпечення умов сталого розвитку суспільства.

Спільні ознаки, причини та групи глобальних екологічних проблем. Сучасні принципи організації діяльності людини є згубними для довкілля. Практично будь-яка галузь небезпечна для природи, але найбільшою мірою виникнення екологічних проблем спричиняють:сільське господарство;металургія;хімічна промисловість;транспорт;енергетика. Спільними ознаками глобальних екологічних проблем є:масштабність — стосується усіх держав світу;наявність тотальної загрози — загострення кризових екологічних ситуацій призводить не тільки до економічних збитків, а й уможливлює фізичне знищення людства);необхідність міждержавного співробітництва

Раніше екологи визначали як найважливіші такі глобальні проблеми:забруднення середовища;потепління клімату;кислотні опади; руйнування озонового шару;спустелювання територій;зниження біорізноманіття. Згідно із сучасними дослідженнями, результати яких опубліковано в доповіді ООН «Глобальна екологічна преспектива» (ГЕО-2007), актуальними екологічними загрозами людського благополуччю є:зміни глобального клімату, що негативно впливають на здоров'я людини, виробництво продовольства, безпеку та доступність ресурсів;стихійні лиха та екстремальні погодні умови, що все більшою мірою впливають на вразливі людські спільноти, особливо на найбідніші;забруднення довкілля як усередині, так і зовні приміщень;деградація земель, що зменшує продуктивність сільського господарства і загострює продовольчу безпеку;скорочення об'єму чистої води, що небезпечно для здоров'я людини;загроза продовольчій безпеці через різке зменшення рибних запасів, лісових ресурсів;скорочення біорізноманніття і збільшення темпів вимирання видів, що через втрати загрожує генетичному фонду. Глобальні екологічні проблеми — це зміни стану довкілля внаслідок дії масштабного техногенного впливу, що порушує організацію соціосфери.

Сучасна екологічна ситуація в УкраїніЗгідно з дослідженнями українських учених найбільшої шкоди завдають довкіллю: Транспорт;Промисловість;Енергетика;Cільське господарство;Найактуальніші екологічні проблеми України:скорочення об'ємів чистої води;Забруднення повітря;Деградація земельних ресурсів; Знищення лісів;Побутові відходи;Шкідливий вплив військових об'єктів;Радіаційне забруднення;Скорочення біорізноманіття;

Види забруднення, їхні наслідки для екосистем. Джерела і види забрудення довкілля. Забруднення довкілля — це надходження в навколишнє середовище речовин та енергії, що призводить до порушення структури і функцій біосистем. Основними антропогенними забруднювачами є:хімічна промисловість;металургія (чорна та кольорова);сільське господарство;енергетика (нафтопереробні заводи, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, АЕС);транспорт (передусім автомобільний)Їх класифікують:за тривалістю дії — стійкі та нестійкі;впливом на біоту — забруднювачі прямої та непрямої дії;походженням — первинні та вторинні

За природою забруднювачів розрізняють такі види забруднення:механічне — засмічення довкілля стійкими продуктами діяльності (пластмасові вироби, скло, цегла), відходами гірничодобувної промисловості (так, з 1 т видобутої корисної копалини лише 1 - 3 перетворюються на корисну продукцію, а 98 % у відходи;фізичне — забруднення, пов'язане зі змінами фізичних параметрів середовища (теплове, світлове, електромагнітне, радіаційне, шумове, електромагнітне забруднення), пов'язане з роботою високовольтних ліній електропередачі, електростанцій, теле- та радіостанцій, а також мікрохвильових печей, комп'ютерів, мобільних телефонів;хімічне — привнесення в довкілля ксенобіотиків або великої кількості речовин, що є найзначнішою формою забруднення: забруднення сполуками важких металів, нафтове забруднення, фармакологічне забруднення (так, 70 - 80 % антибіотиків, антипаразитарних препаратів потрапляють у річки); у глобальному масштабі переважають шість забруднювачів: Плюмбум, Кадмій, Хром, ртуть, пестициди та радіонукліди;біологічне — привнесення й масове розмноження в довкіллі організмів: зоогенне (наприклад, вселення колорадського жука), фітогенне (наприклад, поширення опунції), мікробіогенне (наприклад, масове розмноження ціанобактерій), генетичне (пов'язане з розвитком генної інженерії).

Антропічний вплив на атмосферу. Антропічний вплив на атмосферу. Забруднення атмосфери — надходження у повітря газуватих хімічних речовин, твердих часточок і біологічних матеріалів, що можуть чинити негативний вплив на організми та їх угрупування. Види забрудень атмосфери. За будовою та характером впливу на атмосферу забруднення умовно поділяють на:механічні — пил цементних заводів, дим і сажа від спалювання вугілля;хімічні — пилуваті або газуваті речовини, що можуть вступати у хімічні реакції. Основні джерела атмосферного забруднення — теплоенергетика, промисловість, автотранспорт, нафто- і газопереробна промисловість, випробування різних видів зброї тощо. Атмосферу забруднюють практично всі види сучасного транспорту, кількість якого постійно збільшується в усьому світі. Серйозної шкоди довкіллю завдають хімічна промисловість і сільське господарство (забруднення амоніаком). Дуже серйозними для людства є загрози забруднення атмосфери радіоактивними речовинами та зменшення вмісту кисню внаслідок спалювання палива різних видів.

Екологічні проблеми, які є наслідками забрудення атмосфери. Озонові діри — локальні ділянки озоносфери, де концентрація стратосферного озону істотно (на 40 - 50 % менша за звичайну. Парниковий ефект (тепличний ефект) — нагрівання нижніх шарів атмосфери і поверхні Землі внаслідок поглинання водяною парою, вуглекислим газом відбитого від поверхні планети теплового випромінювання. Смог — видиме сильне забруднення повітря, що характеризується поєднанням часточок пилу, краплин туману, газуватих забруднювачів і диму. Джерелами смогу є й продукти згоряння вугілля, мазуту, дизельного палива (тетраетилсвинець, оксиди Сульфуру). Кислотні опади — атмосферні опади, кислотність яких перевищує нормальне значення (р. Н ≤ 5,5).

Антропічний вплив на гідросферу. Антропічний вплив на гідросферу. Гідросфера — водна оболонка Землі, що виконує дуже важливі екологічні функції. Вода є природним ресурсом, забезпечує екологічні взаємозв'язки в популяціях, екосистемах, біосфері, у ній здійснюється міграція елементів у біогеохімічних циклах, гідросфера є складовою частиною усіх живих організмів. Забруднення гідросфери — надходження у водойми рідких, твердих і газуватих речовин у кількостях, що змінюють властивості води і є шкідливими для водних екосистем. Види забруднень гідросфери. Фахівці вказують на негативне значення усіх типів забруднення:механічного (засмічення, забруднення піском, глиною);хімічного (нафта, нафтопродукти, пестициди, сполуки важких металів, діоксини, антибіотики, добрива);фізичного (тепло, радіонукліди Цезій-137, Стронцій-90, Калій-40);біологічного (бактерії, ентеровіруси, яйця гельмінтів, спори грибів)

Наслідки забруднення гідросфери. Основними екологічними проблемами гідросфери є такі: Проблема стічних вод;Проблема промислових відходів;Евтрофікація водойм;Цвітіння води;Забруднення через розливи нафти;Дефіцит водних ресурсів;Танення льодовиків;Евтрофікація водойм

Антропічний вплив на ґрунти. Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів. Забруднення ґрунтів — надходження фізичних агентів, хімічних речовин та організмів, що змінюють властивості ґрунтів і порушують їхні функції. Основні забруднювачі ґрунтів. Найпоширенішими полютантами є хімічні речовини:пестициди — отрутохімікати для боротьби з бур’янами (гербіциди), комахами (інсектициди), кліщами (акароциди), грибами (фунгіциди), для скидання листя перед збиранням врожаю (дефоліанти);мінеральні добрива, які вносять для компенсації біогенних елементів (здебільшого N, K, P);сполуки важких металів (переважно Pb, Cd, Sn, Hg);компоненти газодимових викидів (діоксини, феноли);нафта і нафтопродукти (бензин, мастильні матеріали).

Наслідки антропічного впливу на ґрунти. Чинниками деградації ґрунтів є:неправильне землекористування;знищення екосистем;забруднення відходами;зміни кліматичних чинників. Основними екологічними проблемами у відносинах «людина – ґрунт» є:ерозія ґрунтів;спустелювання земель;виснаження ґрунту;підтоплення та заболочування;забруднення важкими металами;радіоактивне забруднення;засолення;

Антропічний вплив на біорізноманіття. Основні причини зменшення біорізноманіття. Біорізноманіття — розмаїття організмів, видів та їхніх угруповань. Які ж основні причини деградації біорізноманіття?Руйнування природного середовища життя;Збільшення частки чужорідних видів (біологічне забруднення). Інвазійні види;Надмірна експлуатація природних ресурсів;Швидке зростання кількості населення;Зміна клімату й глобальне потепління;Антропічний вплив призводить до зменшення біорізноманіття внаслідок руйнування місць існування, збільшення частки чужорідних видів, зміни клімату, надмірної експлуатації ресурсів, зростання кількості населення.

Екологічна політика в УкраїніСуть екологічної політики. Екологічна політика — це діяльність суспільства і держави, спрямована на охорону та оздоровлення природного середовища, ефективне поєднання функцій природокористування і охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки громадян. Ієрархія екополітики складається як мінімум з чотирьох рівнів: міжнародно-глобальної екополітики (наприклад, встановлюються економічні зони в Світовому океані, квоти на вилучення природних ресурсів);регіональної екополітики (наприклад, створення прикордонних заповідників, співпраця країн щодо контролю за перенесенням біозабруднювачів);національної (державної) екополітики (наприклад, прийняття і реалізація природоохоронних законів, міжнародних договорів); локальної екополітики (наприклад, політика економічного району або міста).

Червона книга та чорний список видів тварин. Зелена книга України. Значення Червоного списку МСОПЧервоний список МСОП — всеосяжний збірник відомостей про охоронний статус рослин і тварин в усьому світі. Перший Міжнародний червоний список з’явився у 1953 р. під егідою міжнародної неурядової організації при ЮНЕСКО — Міжнародної спілки охорони природи (МСОП). Цей список назвали «Червоною книгою фактів» (Red data book). Він був надрукований на папері червоного кольору. Назву «Червона книга» запропонував відомий англійський еколог Пітер Скотт (1909 – 1989), який на той час був головою Міжнародної комісії з рідкісних видів. Із того часу в усіх країнах світу стали видавати подібні переліки, хоча папір для них використовується звичайний, а червоною залишається лише обкладинка.

Які види занесено до Червоної книги України. У виданні Червоної книги 2009 р. для видів застосовано такі критерії: Зниклі;зниклі в природі;Зникаючі;Вразливі;Рідкісні;Неоцінені;Недостатньо відомі;Червона книга України — це державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів, на підставі якого розробляються заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Види тварин, що зникли на Землі внаслідок діяльності людини. Чорний список видів — міжнародний перелік видів рослин і тварин, які зникли з лиця Землі, починаючи з 1600 року. Зелена Книга України — офіційний державний документ, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні. Зебра Квагга. Мамут. Латаття біле

Дякую за увагу !!!