Презентація 10 клас профіль "Білки-транспортери"

БІЛКИ-ТРАНСПОРТЕРИ. ВЕЗИКУЛЯРНИЙ ТРАНСПОРТ.10 клас ПРОФІЛЬ

ДИФУЗІЯ – процес проходження газів внаслідок різної концентраціїпереміщених часток із області, де ця концетрація висока в місця, де вонанижча – пасивний транспорт. Через мембрани альвеоли і капілярів в кров надходить О2, а з крові в альвеоли СО2. Отже, дифузія – це процес, за якого молекули вільно рухаються через певну ділянку мембрани в напрямку меншої концентрації, це пасивний транспорт оскільки відбувається БЕЗ витрат енергії. Різновидом такого транспорту є:осмостургор

зовнішній бік мембранивнутрішній бік мембранимембранажирні кислоти, кисень, вуглекислий газ. Проста дифузія – рух молекул або йонів за градієнтом концентрації з ділянки з високою концентрацією речовин до ділянки з нижчою концентрацією без використання енергії через напівпроникну мембрану

аквапоринмолекулицукрумолекуливоди. Осмос – дифузія розчинника (води) з області з його більшою концентрацією (розбавлений розчин) до області з нижчою концентрацією (концентрований розчин) 

Тургор — напружений стан клітинної стінки, зумовлений тиском на неї цитоплазми зсередини клітини. У більшості рослин тургорний тиск становить 5—10 атмосфер, а в клітині грибів і рослин солонців : 50—100 атмосфер. У тваринних клітинах тверда стінка відсутня, а клітинна мембрана нездатна протистояти великій різниці тиску з обох її сторін; тому цей показник зазвичай не перевищує 1 атмосфери.

Транспортні білки — збірна назва великої групи білків, здатних до перенесення інших молекул як всередину клітини, так і через біологічні мембрани або між клітинами організму. Транспортні білки можуть бути як мембранними білками, так і водорозчинними білками, секретованими з клітини, розташованими в цитоплазмі, периплазмі, ядрі або органелах. Більш детально термін посилається на такі групи білків: Мембранні транспортні білки — трансмембранні білки, здатні до переносу молекул через мембрани. Білки везикулярного траспорту — білки, пов'язані з переносом везикул. Водорозчинні переносчики малих молекул — білки, здатні переносити нерозчинні молекули через рідини організму

Мікротрубочки — білкові внутрішньоклітинні структури, що входять до складу цитоскелету еукаріотів. Мікротрубочки є циліндрами діаметром 25 нм з порожниною усередині. Їх довжина може бути від кількох мікрометрів до, ймовірно, кількох міліметрів (в аксонах нервових клітин). Їх стінка утворена димерами тубуліну. Мікротрубочки, подібно актиновим мікрофіламентам, полярні: на одному кінці відбувається самозбирання мікротрубочки, на іншому — розбирання. У клітинах мікротрубочки грають роль структурних компонентів і беруть участь в багатьох клітинних процесах, включаючи мітоз, цитокінез і везикулярний транспорт.

Динеїни — родина моторних білків еукаріот, що рухаються уздовж мікротрубочок, використовуючи енергію гідролізу АТФ. Динеїни складаються зі двох або трьох важких ланцюгів, до складу яких входять моторні домени, і великої кількості різних проміжних і легких ланцюгів. На відміну від іншої групи моторних білків, залежних від мікротрубочок, кінезинів, вони рухаються до мінус кінця мікротрубочок. Представники цієї родини наймасивніші і одночасно найшвидші з-поміж усіх моторних білків, так в лабораторних умовах деякі динеїни можуть переміщувати мікротрубочки із швидкістю 14 мкм/с (до порівняння максимальна швидкість кінезинів — 2—3 мкм/c).

Динеїни поділяються на дві великі групи:цитоплазматичні аксонемні (також відомі як джгутикові або війкові). Перші із них переважно містять два важких ланцюги, і відповідно два моторні домени — «голови» молекули. Вони здійснюють везикулярний транспорт, а також важливі для розміщення апарату Гольджі поблизу центру клітини. Цитоплазматичні динеїни поширені в усіх еукаріотичних клітинах. Аксонемні динеїни можуть бути гетеродимерами або гетеротримерами із двома або трьома моторними доменами відповідно. Вони забезпечують ковзання мікротрубочок в аксонемах джгутиків і війок, внаслідок чого і відбувається рух цих органел. Існує також третій клас динеїнів, що більш споріднені зі цитоплазматичними, але задіяні у битті війок.

Білки динеїни здатні перетворювати хімічну енергію, а також переносити вантажі – везикули, мітохондрії

Кінези рухаються тільки до кінця мікротрубочок, вони масивні і найшвидші серед усіх моторних білків.

Білки везикулярного транспорту — мембранні білки, які переносять матеріал із клітини у позаклітинне середовище (екзоцитоз) або внутрішньо клітинне(ендоцитоз). Прикладами таких білків є клатрин, кавеолін

Ендоцитоз транспортування макромолекул  до клітини у везикулі; клітина утворює розширення навколо об'єкта, який повинен бути поглинений;  мембрана зростається навколо, утворюючи везикулу (ендосому)

мембрана. Екзоцитоз Транспортування макромолекул   з клітини у везикулі; об'єкт оточений мембраною всередині клітини; везикула переміщується до клітинної мембрани;  мембрана везикули зливається з мембраною клітини, викидаючи її вміст за межі клітини