Презентація "14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС"

Мішково – Погорілівський ліцей. Виховна година у 4 –Б класі «Біль і крик душі під знаком – Чорнобиль»Підготувала вчитель початкових класів. Лопуга Ганна Адамівна

Ми атомні заложники прогресу. Вже в нас нема ні лісу, ні небес. Так і живем од стресу і до стресу,Абетку смерті маємо –  АЕС. Л. Костенко. Чорнобиль. Пилить ще атомний реактор, дає взнаки. Та катастрофа, проклята АЕС. Це мука, плач і крик, і спадок на віки…Так людство платить за прогрес…

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

26 квітня 2023 року виповнилося 37 років із моменту трагічних подій на Чорнобильській АЕС. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Цей день поділив життя багатьох людей на “до” та “після”, залишивши по собі глибокий відбиток у пам'яті. Чорнобильська трагедія... Сьогодні це вже історія України. Минають роки, але чорна віха Чорнобиля і сьогодні кидає свою тінь на долі мільйонів українців.

2016 рік оголошено в Україні роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. Щорічно, 14 грудня відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У ці дні ми вшановуємо людей, які ризикуючи життям і здоров’ям, виконали свій святий обов’язок, рятуючи від біди не одне покоління.

Ціною немовірних зусиль, а часом і ціною життя, зупинили чорнобильські пожежники вогневу стихію, що вирувала над аварійним енергоблоком. Вічна їм слава і пам’ять!ВІЧНА ЇМ СЛАВА І ПАМ’ЯТЬ !

.

   Перемагаючи розгубленість перед невідомістю того, що сталося, приголомшені несподіваністю аварії, майже всі працівники зміни залишилися на своїх робочих місцях. Як фахівці атомних станцій більшість із них розуміли масштаби трагедії, що постала перед їхніми очима тієї тривожної квітневої ночі, і не спасували перед нею.   З цієї хвилини почався відлік часу жертовного подвигу, у якому сплавились в одне стійкість і відданість обов’язку.

  Серед тих, хто самовіддано виконував саме такі, найвідповідальніші і найнебезпечніші завдання, були і працівники станції О. Лелеченко, О. Акімов, А. Кургуз, В. Лопатюк, В. Дегтяренко, А. Ситніков та багато інших. Вони до кінця виконали свій професійний обов’язок і навічно залишилися в пам’яті товаришів, які заступили їх на посту.  Уже через кілька хвилин після вибуху реактора на місце події прибули підняті по тривозі й два відділення пожежників, які обслуговували Чорнобильську АЕС, очолювані начальником караулу, лейтенантом В. Правиком. Мужні бійці вступили у двобій з вогнем на четвертому енергоблоці та покрівлі машинної зали.

  Свідомі свого обов’язку і високої відповідальності перед майбутніми поколіннями, вони трудилися в ім’я життя інших людей. Саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Подвиг кожного з них заслуговує на окрему розповідь.   Від вибуху і під час пожежі, що тривала близько 10 днів, загинула 31 людина і більше 200 було госпіталізовано. Для гасіння пожежі було задіяно близько 240 тис. ліквідаторів.  Всі вони отримали високі дози радіації.   Більше 115 тис. людей були евакуйовані з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської ЧАЕС.

У ці дні ми вшановуємо людей, які ризикуючи життям і здоров’ям, виконали свій святий обов’язок, рятуючи від біди не одне покоління.

У ці дні ми вшановуємо людей, які ризикуючи життям і здоров’ям, виконали свій святий обов’язок, рятуючи від біди не одне покоління.

Дякую за увагу