Презентація Батьківські збори "Як виховати адекватну самооцінку"

Як виховати в дитини адекватну самооцінку та здорове ставлення до себе???

Самооцінка – це здатність самостійно себе оцінювати. Якщо вона збалансована, тобто не завищена й не занижена, ми здатні адекватно зважувати себе і свої можливості. Наприклад, не впадати в розпач у разі невдач, а сприймати їх як зони розвитку.

Формування самооцінки. Усвідомлення "Я"У дітей самооцінка починає формуватися приблизно у 3 роки. В цей час вперше з'являється усвідомлення власного "я". Самостійність. Самоусвідомлення діток дошкільного віку відбивається у їхньому прагненні до самостійності. Вони намагаються їсти і вдягатися без участі дорослого.

Проблеми із самооцінкою. Знецінення Батьки постійно знецінюють дитину, навіть цього не усвідомлюючи. Завищені очікування. Батьки очікують, що дитина зможе те, для чого насправді ще замала. Страх помилки У дитини формується страх помилки й нездорове уявлення, що вона повинна постійно вражати дорослих своїми досягненнями.

Шкідливі установки. Знецінення Батьки кажуть: "Ой, ти це не зробиш!”". Постійна критика "У тебе криві руки, не можеш рівно написати букву. А от Оленка як гарно написала!". Завищені очікування (мама віддала дитину до музичної школи, бо колись сама мріяла займатися музикою.

Як сформувати адекватну самооцінку???Хваліть за реальні досягнення. Дитина має розуміти, за що саме її похвалили. Говоріть про успіхи й помилки за методом бутерброда. Похвала, критика, ще одна похвала. Так у дитини сформується усвідомлення, що коли в неї щось не виходить з першого разу або і взагалі – це нормально. Фокусуйтеся на дитині, не порівнюйте її з іншими. Не варто забувати і про вікові особливості – першокласник не може робити те саме, що його брат-п’ятикласник.

Криза молодшого шкільного та підліткового віку. Дошкільний та молодший шкільний вік. Ключове питання: "Що я можу?", "Що є в цьому світі?". Підлітковий вік. Нові питання, пов’язані з пошуком свого місця в соціумі: "Хто я?" і "Чого я хочу?".

Підтримка підлітка. Проявляйте свою небайдужість до дитини-підлітка. Розмовляйте з нею, цікавтеся її особистістю, ставте запитання. Якщо син чи донька не готові відкривати душу, не тисніть – наберіться терпіння.

Відмова від шкідливих установок. Побачити дитину такою, якою вона є насправді – зі своїми здібностями й межами.1 Якщо дитина щось може – це нормально. Не може – теж нормально.2 Тоді дитина оцінюватиме себе адекватно, а її образ внутрішнього "я" не буде викривленим.3

Отже, виховання адекватної самооцінки – це тривалий процес, який потребує терпіння, розуміння та підтримки з боку батьків. Важливо створити атмосферу любові, довіри та прийняття в родині, де дитина відчуватиме себе цінною та унікальною.

Будьте в житті дитини таким дорослим, якого ВАМ не вистачало в своєму дитинстві.