Презентація "Будівлі за часів Галицько-Волинської держави" 7 клас

Будівлі за часів Галицько-Волинської держави

Кам’янець-Подільська фортеця. Фортеця мала важливе оборонне значення в різні періоди історії, зокрема під час існування Галицько-Волинської держави. У кінці XV століття вона була значно розширена та перебудована за наказом короля Казимира Великого. Протягом історії вона була під владою різних державних утворень, включаючи Литовське князівство, Польщу та Османську імперію. Кам'янець-Подільська фортеця зберегла свою величну архітектуру та містичний характер. Вона привертає туристів з усього світу своєю красою та історичним значенням і є однією з найвідоміших туристичних пам'яток України.

Галицький замок. Галицький замок, одна з найдавніших твердинь Галичини, розташований на пагорбі над Галичем, поруч із річкою Дністром. Перші згадки про укріплення датуються 1114 роком. У середині XIV століття замок став форпостом галицького старостинського управління. Він був дерев'яно-земляним, оточеним валами. У 1490 році замок штурмувала селянська армія, а в 1621 році його зруйнували татари. Під час Визвольної війни фортецю намагалися захопити різні війська. У XVII столітті (1627 або 1658 рік) замок було перебудовано з каменю за проектом італійського інженера Франсуа Корразіні. Він мав три кутові вежі, дві тераси, арсенал, каплицю та інші споруди. У 1676 році замок був повністю зруйнований турецько-татарським військом. Попри відновлення, занепад замку почався через розбудову міста Станіславова (сучасний Івано-Франківськ). У 1796 році австрійці почали розбирати фортечні мури. Сьогодні Галицький замок є державним заповідником "Давній Галич". Збереглися лише деякі його частини, включаючи Шляхетську вежу та замкову каплицю.

Храм Святого Пантелеймона. Храм св. Пантелеймона — це монументальна культова споруда зі зразками вишуканої білокам’яної різьби і численними малюнками та графіті на стінах, унікальний взірець галицької архітектурної школи княжої доби. Спорудження храму було закінчено 1194 р. Фундатором храму був Галицько-Волинський володар Роман Мстиславич, який на честь свого діда, київського князя Ізяслава, християнське ім’я якого Пантелеймон, збудував цю церкву. Впродовж столітть храм зазнавав декілька руйнувань та перебудов. Після реставрації 1998 року храм набув сучасного, наближеного до первісного, вигляду. Найціннішим і найбагатшим за формою і декором є західний портал, який нагадує портали в романській архітектурі Західної Європи. До комплексу входить також двоярусна вежа-дзвіниця з наметовим дахом. Дзвіницю збудували на початку ХVІІ ст. Нижній ярус служив в’їзною брамою, верхній — оборонною вежею та дзвіницею. Сьогодні храм є діючою греко-католицькою церквою.

Церква Різдва Христового. Мурована церква Різдва Христового найвірогідніше була збудована у ХІV ст. У ХVІ ст. церкву згадано в історичних джерелах як головну культову споруду ремісничих об’єднань. Упродовж ХVІ–ХVІІІ ст. церкву кілька разів руйнували татари, але вже у другій половині ХVІІІ ст. її починають відбудовувати і вона набуває сучасного вигляду. Один із дзвонів для дзвіниці вилито 1785 р. Тоді ж зроблено дерев’яний різьблений позолочений одноярусний іконостас. Під час реставрації 1904–1906 рр. споруджено нову баню, відновлено інтер’єр. Після закінчення робіт церкву освятив 1906 р. митрополит Андрей Шептицький. У церкві 1960 року провели ще один ремонт, ґрунтовно оновлено внутрішній інтер’єр. Олійний живопис на євангельські сюжети виконали брати Михайло і Петро Щупаки. Церква є цінною пам’яткою архітектури пізнього середньовіччя і однією з найдавніших церков Галицького району.

Дякую за увагу!