Презентація "Цікаві факти про писемність і українську мову"

Цікаві факти про писемність і українську мову Підготувала викладач історії ЦПТО м. Житомира. Галич О. В. ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ м. ЖИТОМИРА

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

Піктографічне письмо Найдавніший і найпростіший спосіб письма з’явився, як вважається, ще в палеоліті – «розповідь в картинках», так зване піктографічне письмо. Письмо це, звичайно ж, дуже недосконале, адже прочитати розповідь в картинках можна по-різному. Тому піктографію як форму письма далеко не всі фахівці визнають початком писемності.

Після винаходу стародавніми цивілізаціями систем запису люди почали використовувати для письма майже все, на чому можна писати – глиняні таблички, кору дерева, листи металу тощо. Перші книги писали на листях, корі, полотні шовку, глиняних табличках, шкірі і папірусі.

Найдавніший лист було вирубано на стіні свого помешкання первісною людиною. На землі багато місць, де на скелях, стінах печер ми можемо побачити збережені видовбані малюнки і знаки, це – петрогліфи. Вони були не просто картинками, вони служили показниками меж володінь племен, місця полювання. Значить, ці малюнки і знаки передавали інформацію, іншими словами – були першими листами.

Папір був винайдений в 105 році н.е. китайцем, якого звали Цай Лунь. Він виготовив його з тутового дерева. В сучасному світі найбільша кількість паперу виробляється в США, Канаді, Японії, Фінляндії та Швеції.

Один з перших алфавітів на Землі – фінікійський. У алфавіті фінікійців було 22 букви. Від фінікійців – жителів східного узбережжя Середземного моря, морських торговців і мандрівників – літерно-звукове письмо перейшло до греків. Від греків даний принцип письма просочився в Європу. А від арамейської писемності, як вважають дослідники, своє походження ведуть майже всі літеро-звукові письмові системи народів Азії. Найдовший алфавіт в світі – камбоджійський. В ньому 74 літери. Найменшим алфавітом в світі вважається алфавіт мови ротокас. Нею розмовляють жителі частини острова Бугенвіль, що входить до групи Соломонових островів в Тихому Океані. В алфавіті ротокас всього 12 букв, в основі якого - латиниця: A E G I K O P R S T U V. Ці літери використовуються для запису одинадцяти звуків. Мовою ротокас говорять всього 4,3 тис. осіб.

У китайському письмі більше 40,000 символів. Ієрогліф, що позначає «труднощі, неприємність» зображується як дві жінки під одним дахом. В арабській мові 28 літер, які на кінці слова пишуться інакше, ніж в середині, в єврейському – 5 таких літер, в грецькій – одна, а в інших європейських мовах таких літер немає. На африканському континенті більше 1 000 різних мов. А у мови берберів в Північній Африці навіть немає письмової форми. Найдавніша зі збережених до цих пір літера алфавіту – О. У переважній більшості мов світу слово «мама» починається з букви M.

Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюха, українська мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери й походить вона із санскриту. До речі, перші слова з української мови були записані в 448 році нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва». Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком.

Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі і це відомо усім, адже на мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). А на мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, за кількістю носіїв вона займає 26-те місце. Також українська мова є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження. Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Адже словом можна: розвеселити, розрадити, вселити надію, викликати посмішку, переконати, ощасливити, зцілити, причарувати, возвеличити, очистити душу, розсіяти сумнів, скувати сили душі, посилити тривогу й безнадію, поранити душу, приголомшити, принизити, образити.

Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.

Найдавніша в Україні граматика під назвою «Граматика доброглаголиваго еллинословеского язик» була видана Ставропігійською друкарнею Львівського братства у 1651 р. Першою відомою нам граматикою старої української мови є «Граматика словенская...» І. Ужевича. Рукопис, датований 1643 p., виданий фототипічним способом у перекладі сучасною українською мовою у 1970р. Першу друковану граматику української народно-розмовної мови – «Граматику малороссийского наречия» – випустив у 1818 р. у Петербурзі С. Павловський.

Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927 року в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій і санскритській граматиках. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» – аж 45!Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор». Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?». Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу. Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами. У «Частотному словнику сучасної української художньої прози» опрацьовано 25 книжок 22 письменників і зафіксовано 33 391 різне слово загальної лексики.

Таблицю слів і словоформ, розташованих у спадному порядку щодо частоти вживання, «очолює» сполучник «і». Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів – «бути», прикметників – «великий», займенників – «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».