Презентація "Давньоримська архітектура"

Давньоримська архітектура. Громадські споруди

Завдання семінару. З’ясувати, які архітектурні здобутки і нововведення зроблені римлянами в галузі мистецтва. Сформувати термінологічний словник. Знати, розуміти і використовувати термінологію для пояснення теми. З’ясувати, для пояснення і вивчення яких тем, ми можемо використати матеріали з теми “Мистецтво стародавнього Риму” на уроках інтегрованого курсу “Мистецтво”.

Форýм - площа в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися загальні народні збори населення міста, проводились ярмарки та вершився суд. Форум являє собою величезну площу з безліччю будинків. Це майдан, котрий став центром політичного життя. Починався Форум з мармурової арки, увінчаної величезною бронзовою колісницею. Саме на таких в'їжджали сюди вслід за полоненими і трофеями полководці-тріумфатори. Форум Романум

Римський форум, в центрі — колони храму Сатурна, за ними тріумфальна Арка Септіміуса Северуса

На відміну від інших менших форумів, був осереддям суспільного життя, місцем проведення народних зборів та військових тріумфів. Серед численних скульптур тут був установлений двуликий Янус — покровитель будь-якого початку, першого моменту того чи іншого явища. Зображений із старечим і юнацьким обличчями, звернутими назад і вперед, він уособлював нерозривний зв'язок минулого й майбутнього, нагадуючи римлянам їхній переможний шлях і спокійно вдивляючись у прийдешнє. Поставлений на Форумі позолочений стовп, за переконанням римлян, мав вважатися центром Всесвіту. На Форумі розміщувалися Сенат, суди, архів, в'язниця, головні храми, в одному з яких зберігалася скарбниця, з трибуни тут виступали оратори. У базиліці Ульпія, біля підніжжя богині правосуддя Юстиції проводилися судові процеси. Прибудовані до базиліки латинська і грецька бібліотеки зберігали сотні сувоїв наукового змісту, літературні твори.

Хронологічно останній з імперських форумів Риму. Форум був збудований архітектором Аполлодором з Дамаска. Форум Траяна. Колона Траяна

Колона Траяна

Арка Тита. Всередині прольоту знаходяться два барельєфи: хода з трофеями, захопленими в Єрусалимі (особливо виділяється менора), і імператор Тит, що керує квадригою. Статуя Тита на квадризі також знаходилася на вершині арки, проте до наших днів не збереглася. Тріумфальна арка — монументальне оформлення проїзду або урочиста споруда у формі арки з одним або декількома склепінчастими проходами на честь військових перемог і знаменних подій.

Посвячувальний напис на аттику говорить: SENATVS POPVLVSQVE · ROMANVS DIVO · TITO · DIVI · VESPASIANI · F (ILIO) VESPASIANO · AVGVSTO«Сенат і люди Риму (присвячують або спорудили цю арку) божественному Титу Веспасіану Авґусту, синові божественного Веспасіана»

Композитний ордер. ВікторіїКомпозитний ордер

Розграбування Єрусалима по перемозі у Першій Юдейській війні. Хода з менорою

Тит Флавій Веспасіан на квадризі під час тріумфу

Тріумфальна арка Костянтина. Побудована в 315 є найпізнішою із збережених римських тріумфальних арок. При будові використано елементи декору, зняті зі стародавніших монументів. Крім того, це єдина в Римі арка, побудована на честь перемоги не над зовнішнім ворогом, а у громадянській війні. Запропоновано три пояснення, чому для декорування арки використовувалися зняті з інших споруд елементи: Мистецтво Римської імперії IV століття знаходилося в стані занепаду, навички, необхідні для створення тріумфальної арки, яка гідно виглядала би в одному ряді зі старими, були втрачені. Ця версія була найпопулярнішою деякий час, однак зараз відбувається визнання своєрідності мистецтва пізньої античності і його високої цінності, у зв'язку з чим дана точка зору втрачає позиції. Творці монумента були поставлені у вузькі часові рамки: початок робіт відносять не раніше ніж до кінця 312, а завершення — до літа 315. Використання елементів декору часів Траяна, Адріана і Марка Аврелія мало символічне значення: у такий спосіб Костянтин вводився в коло «хороших імператорів».

Базиліка - прямокутна у плані споруда, розділена всередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нав. Середня нава, найвища, освітлюється крізь вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується півкруглим виступом — апсидою.

Собо́р Свято́го Петра́ (лат. Cathedralis Sancti Petri) — католицький собор; найбільша споруда Ватикану та найбільша християнська церква у світі. Баня базиліки є одним із символів Рима. Будівництво тривало 120 років — перший камінь заклали 18 квітня 1506 року за Юлія II, а посвячення 1626 року здійснив папа Урбан VIII. Таким чином, спорудження, розпочате Юлієм II, тривало за правління ще дев'ятнадцяти пап римських. Архітекторами храму були такі італійські митці як Донато Браманте, Рафаель Санті, Бальдазаре Перуцці, Антоніо да Сангалло, Мікеланджело Буонарроті, Джакомо да Віньола, Джакомо делла Порта, Карло Мадерно, Лоренцо Берніні та інші. Базилі́ка Свято́го Петра́ — будівля, яка протягом IV—XVI століть стояла на місці сучасного собору Святого Петра в Римі. Будівництво базиліки, розташованої на місці, раніше займаному амфітеатром Нерона, почалося в період правління імператора Костянтина I. Для того щоб відрізняти її від сучасного собору Святого Петра, базиліку часто називають «старою»Базиліка

Колізе́й або амфітеа́тр Фла́віїв

Терми Каракалли (лат. Thermae Antoniniana) — бані імператора Каракалли в Римі, офіційно іменовані Антоніновими. Будівництво розпочалося в 212 та завершено в 217 вже після смерті імператора. Двір терм Каракалли мав розмір 400 м на 400 м, центральний комплекс — 150 на 200 м. Уже в V ст. н. е. терми Каракалли вважалися одним із чудес Рима. Вони займали площу в 11 га. Головна будівля, «банний корпус» лежить в парку, який оточений суцільною лінією різних приміщень. У бронзові палітурки величезних напівкруглих вікон головного залу вставлені тонкі платівки з напівпрозорого каменю кольору слонової кістки. Через це зал освітлений рівним золотистим світлом. Стіни з полірованого мармуру ніби розчинялися у висоті, де ширяло небаченої величини склепіння. Зовні терми Каракалли були облицьовані мармуровими плитами, під мармуром — багатометровою товщею місцевого каменю та бетону — суміші вапна з галькою та піском. З цегли або тесаного каменю римляни викладали ніби шкаралупу будівлі. У неї заливалась бетонна маса. Бетон ставав твердим і був міцний як камінь. Багато будівель, які здаються складеними з окремих плит, насправді складаються з одного отверділого бетонного «шматка». Праворуч і ліворуч від головного входу влаштовані дві великіих екседри; перед кожною з них палестра. У задній частині саду (навпроти головного входу), в правому і в лівому кутах дві просторі зали; судячи з їх внутрішнього обладнання, їх слід вважати бібліотеками; з трьох боків вздовж стін йшли низенькі підвищення, по яких піднімалися до ніш, де зберігалися сувої. У центрі між цими залами розташовані ряди сидінь амфітеатру. Ці ряди закруглюються до обох кінцях. Перед ними — стадіон, дивитися на який можна було і з самих терм (із задніх кімнат), і з цього амфітеатру. Над ним вище знаходилися цистерни з водою для терм: 64 склепінних приміщення, які йшли в два ряди і на два поверхи. Вода для цих цистерн була відведена з Аква Марція. Особливе значення мали терми для бідняків. Недарма один із сучасних вчених назвав терми найкращим подарунком, який імператори зробили римському населенню. Відвідувач знаходив тут і клуб, і стадіон, і сад відпочинку, і будинок культури. Кожен міг обрати собі те, що було йому до смаку: одні, помились і сідали поговорити з друзями, йшли подивитися на боротьбу і гімнастичні вправи і самим зайнятися ними; інші бродили по парку, милувалися статуями, сиділи в бібліотеці. Люди йшли з запасом нових сил, відпочилі і оновлені не тільки фізично, але й морально.

Давньоримські лазні в м. Бат, Англія. Частина будівлі над опорами збудована пізніше під час реконструкції

Акведу́к (лат. aquaeductus — водогін) — споруда для подачі води до населених пунктів або зрошувальних полів з вищого місця. Схема постачання води через акведук до міста

Акведуки почали будувати в Римській імперії. Римські канали були грандіозними спорудами, що складалися з кількох ярусів кам'яних аркад. Акведуки активно будували культури з розвиненим землеробством та використовували для зрошення земель. Пон-дю-Гар (фр. Pont du Gard, букв. «Міст через Гар») — найвищий давньоримський акведук.

Акведук в СеговіїНе менш відома роль акведуків — забезпечення населених пунктів питною водою. Деякі зі знаменитих римських акведуків ще й досі використовуються за цим призначенням.

А́ппієва доро́га, Аппіїв шлях (лат. Via Appia) — найважливіша з античних доріг Стародавнього Риму. Дорога, прокладена в 312 до н. е. за цензора Аппія Клавдія Цека, проходила з Рима до Капуї, пізніше була проведена до Бриндізі. Нею було налагоджене сполучення Риму з Грецією, Єгиптом і Малою Азією. Маршрут дороги

Вілла Адріана. Римська вілла (італ. Villa romana) — заміський будинок в Італії, починаючи з пізнього республіканського періоду. Вілла вважалася показником престижу і благополуччя найбагатших римлян, місцем для вибудовування особистих відносин. Згодом заміські вілли розширювалися, поступово стаючи схожими на міські резиденції. Вони були обладнані всіма зручностями і нерідко були більшими міського будинку; часто були оточені доглянутими парками і садами. У деяких були бібліотеки і читальні зали, лазні та відкриті басейни.

«Вілла Діомеда» поблизу Помпей. Кращими зразками вілл, що дійшли до нас є «Вілла містерій» (споруджена в III в. До н.е., перебудована після землетрусу 82 р.до н.е.), «Вілла Діомеда» поблизу Помпей, «Вілла папірусів» біля Геркуланума, «Вілла Адріана» в Тибурі.«Вілла містерій»

Інсули. Багатоповерхові (до 5 поверхів) квартирні блоки, які мали назву інсули, оскільки часто покривали весь квартал з такою ж назвою, задовольняли різноманітні житлові потреби. Збереглися приклади інсул у римському портовому місті Остія, які датуються правлінням Траяна, але здається вони існували лише у Римі та декількох інших місцях. Для еліт у Стародавньому Римі були розкішні будівлі; звичайний будинок чи квартира (у місті) плебея мали не багато розкоші. Домус (резиденція на одну родину) у Римі була доступна тільки досить забезпеченим, і більшість з них мала форму закритого помешкання з однією чи двома кімнатами. У 312—315 рр.н. е. У Римі налічувалось 1781 домус та 44 850 інсул (у значенні квартир). Фреска в Помпеях. 70 рік н. е.

Питання для самоконтролю. Поясніть значення форумів у римському побуті?В чому особливість колони Траяна?Яку функцію виконував Колізей? До якого виду споруд належав? Як здійснювалось водопостачання в римські міста?Розкажіть про організацію побуту в інсулах. Який будівельний матеріал винайшли римляни?Чим відрізнялася інсула від приватного будинку (домуса)?