Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться недалеко від Києва. Чорнобиль дав свою назву атомній електростанції, яка почала будуватися на території біля красуні річки Прип’яті. Невдовзі біля атомної станції виникло ціле місто енергетиків – Прип’ять. Місто швидко розбудовувалось: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини... Це було місто-сад, з широкими вулицями, висотними будинками та квітучими скверами, алеями та парками. Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. Ніщо не віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Про те цю красу знищила трагедія, яка сталася 26 квітня і увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа.
26 квітня 1986р. світ став свідком жахливої катастрофи в історії людства, наслідки якої досі віддаються жахливим відлуння. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я. Сталася аварія на Чорнобильській АЕС.
У сучасному викладі, причини аварії такі:реактор був неправильно спроєктований і небезпечний;персонал не був проінформований про небезпеку;персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив наявні інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора;проводили некваліфіковано - неузгоджений з науковим керівництвом експеримент без урахування особливостей ядерного реактора; експеремент не був погоджений у встано-вленому порядку та підготовлений належним чином . Причини аварії
З двох наявних приладів для вимірювання радіації на 1000 рентген на годину, один вийшов з ладу, а інший був недоступний через завали. Тому в перші години аварії ніхто точно не знав наявних рівнів радіації в приміщеннях блоку і довкола нього. Неясним був і стан реактора. Було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Майже одразу до місця аварії, прибули пожежники. Першими до ЧАЕС приїхала бригада під командуванням лейтенанта Володимира Правика, який помер 11 травня від гострої променевої хвороби, отриманої перш за все внаслідок попадання радіоактивних речовин в дихальні шляхи, бо пожежники тоді працювали без ізолювальних протигазів. Їх не попередили про небезпеку радіоактивного диму і уламків, вони не знали, що ця аварія є чимось більшим, ніж звичайна пожежа. «Ми не знали, що це реактор. Ніхто не сказав нам. Ми не знали багато про радіацію. Навіть ті, хто працював тут, не мали жодних ідей. Не було води у вантажівках. Михайло заповнив цистерну і ми націлили струмінь води на вершину. Потім ті хлопчики, які померли, пішли аж до даху – Коля Ващук, Володя Правік та інші… Вони піднялися вгору сходами… і я вже їх ніколи не побачив знову.»,- зі слів очевидців аварії. Наслідки аварії
У ліквідації аварії брали участь 600 000 людей: пожежники та медики, військовослужбовці та персонал станції – вони виконували свій обов’язок, ризикуючи своїм здоров’ям та життям. Всі ті, хто першими вийшли на лінію вогню, ступили у вируюче полум’я, в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.
Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа. Ще деякі цікаві факти чорнобильської аварії
В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у р., а саме сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб.
У перші хвилини та години аварії вважалося, що лиха вдасться уникнути і все закінчиться тільки пожежею. І, хоч партійні та державні органи були проінформовані одразу ж, термінових заходів вони не вжили. Свідчить Людмила Харитонова, інженер ЧАЕС: «У суботу, 26 квітня вже готувалися до свята Першотравня. Весна. Квітнуть сади. Я зранку попрала і розвісила на балконі білизну. Діти пішли до школи, малюки грали на вулиці в пісочниці, каталися на велосипедах…. Після обіду почали мити місто. Діти повернулися зі школи. Там їх попередили, щоб не виходили на вулицю, а вдома робили вологе прибирання. Тоді до свідомості дійшло, що це серйозно».1 травня у Києві
Основна маса жителів міста Прип'ять про аварію дізналися тільки в середині дня 26 квітня. Поки місто жило звичайним життям, радіоактивні речовини поширювалися з величезною швидкістю, переносилися з вітром. В Україні зараженою виявилася територія в 50 тис. квадратних кілометрів у 12 областях. На цій території розташовані 2294 населені пункти. Непридатними для проживання залишилися 150 тисяч квадратних кілометрів довкола Чорнобильської АЕС.
Евакуацію запланували на 26 квітня, але затримали за рішенням уряду СРСР та ЦК КПРС і почали лише 27 квітня 1986 року о 14:00. Це стало явною помилкою, так як цього дня вітер дув у напрямку міста, яке розкинулося за 4 кілометри від ЧАЕС. Всі 47 500 жителів міста Прип'ять були змушені покинути свої будинки на наступний день після катастрофи. Для зменшення обсяг багажу жителям сказали, що евакуація тимчасова (близько трьох днів). Евакуація міста Прип'ять
Близько 300 людей почали повертатися додому вже через місяць. Територію, на якій вони селилися, пізніше назвали Зоною Відчуження. До тих, хто повернувся назад, протягом 20 років не пускали родичів. Протягом всього 1986 року із зони відчуження було евакуйоване близько 250 тисяч осіб. Кількість жертв від найпотужнішої техногенної аварії експерти оцінюють неоднозначно: від декількох тисяч до 100 тисяч чоловік.
Не секрет, що через аварію на Чорнобильській АЕС, Радянський Союз, а зараз Росія і Україна втратили сотні мільярдів доларів. 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами. 6. 20% з цих смертей були самогубствами.
Вплив аварії на здоров'я людейҐрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що через аварію лише серед ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло, а 165 000 отримали інвалідність, також Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.
11. На сьогоднішній день психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров'я.12. Багато лікарів в Східній Європі та Радянському Союзі рекомендували вагітним жінкам зробити аборт, щоб уникнути ризику народження дітей з вадами та захворюваннями, навіть незважаючи на те, що рівень радіації, впливу якої піддавалися жінки, був досить низький. Діти народжувалися з вадами та паталогіями
«Укриття» (більш відоме як «Саркофаг») — ізоляційна споруда над четвертим енергоблоком ЧАЕС, було побудовано до листопада 1986 року після вибуху 4-го реактора. Термін експлуатації саркофага був запланований на 20-40 років, тому у 2000-х роках було запроєктовано нове укриття. Новий чорнобильський саркофаг почали споруджувати 2012-го, а здали в експлуатацію 2019 року. Подальша доля АЕС
Це лише невеличка частина інформації про заборонену зону, яка збиралася усі ці роки. Тепер нам відомо, що там красива природа і живі, в переважній більшості абсолютно нормальні тварини. Більше того, в зоні відчуження живуть люди, котрі ризикнули залишитися в своїх домах далеко від цивілізації. Тепер лиш потрібно вирішити, чи варте місто Чорнобиль того, щоб його відвідувати, або можливо слід залишити його, як годиться, зоною відчуження?
Проходять роки, та біль Чорнобильської катастрофи ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках…Ми можемо її відобразити лише в малюнках, віршах, книжках … Красне сонце вдивляється з неба, Як чорнобильська плаче земля. Радіацію зборкати треба, Бо вона, як той ворон, кружля. Мертва зона не зна, що робити,Де і в кого пораду знайти,Як себе і людей захистити. Від такої страшної біди... Чорнобильський вітер по душах мете,Чорнобильський пил на роки опадає…Годинник життя безупинно іде,Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…
НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИНа Чорнобиль журавлі летіли,З вирію вертались навесні. Як сніжниця, попелище біле Розвівалось в рідній стороні. Там згоріли гнізда і гніздечка,Поржавіла хвоя і трава,Журавлина крихітна вервечка Напиналась, наче тятива. Не було ні стогону, ні крику,Тільки пошум виморених крил. Журавлі несли печаль велику,Наче тінь невидимих могил. Не спинились птиці на кордоні,Де сягає атомна яса,І дивився батько з-під долоні,І ридала мати в небеса. На Чорнобиль журавлі летіли,З вирію вертались навесні... Дмитро Павличко. Чорний журавель є символом Чорнобильської катастрофи.
35 років пройшло з тих пір, 35 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 35 років цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади і ліси. Проте, скільки б не пройшло часу, все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Чорнобильська трагедія жорстоко нагадує нам про те, що люди ще не зовсім освоїли могутню енергію атома. Пам'ятаймо про тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. і робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.