Презентація до екологічного проєкту "Раціональне екологічне поєднання рослин в біогеоценозах з врахуванням секретів алелопатії"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 81»Екологічний проєкт. РАЦІОНАЛЬНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПОЄДНАННЯ РОСЛИНВ БІОГЕОЦЕНОЗАХЗ ВРАХУВАННЯМ СЕКРЕТІВ АЛЕЛОПАТІЇ Роботу виконав: Буряк Єгор Олександрович учень 15 групи спеціальність «КУХАР» керівник: Крупська Галина Миколаївна, викладач хімії та біології, вчитель вищої категорії, старший вчитель

Об’єкт дослідження: алелопатичні взаємодії між організмами в екосистемах. Предмет дослідження: перспективи використання досягнень алелопатії для раціонального формування екосистем. Мета дослідження: виявити особливості взаємовпливу організмів через їх хімічні виділення. Методи дослідження: пошуково-інформаційний, спостереження, дослідження, моделювання, експериментальний, аналітичний. Результати моєї роботи – це не тільки пізнання світу екологічної алелопатії, а й глибокі переконання у надзвичайній важливості довготривалої праці геніальних вчених, які своє життя присвячували і присвячують вивченню взаємодій між організменними структурами, велика вдячність за їх дослідницьку ретельність і повага їх таланту і самовідданості цій справі!

ВІД ПРОСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДО СТАНОВЛЕННЯ НАУКИ

Розвиток ідей поєднання рослин в біоценозахἈλλήλων ( allelon ) - взаємно і πάθος ( pathos ) – страждання, властивість одних організмів виділяти хімічні сполуки , які гальмують або пригнічують розвиток інших. Термін «алелопатія» запровадив німецький учений Г. Моліш у 1937 р.

Легенда «Про трьох сестер»Кукурудза Гарбузина Квасоля

Меланжевий город. Назва основної рослини. Назва супутньої рослини. Екоалелопатичний впливогіркикукурудза- від пекучого сонця зможе захистити - охорона від бактеріального в’янення- відганяє мурашокогіркиредиска- відганяє огіркового жукаогіркичасник- захист від фітофторозу- захист від слимаківогіркищириця- зманює гусеницю на себе, ризикуючи своїм коріннямогіркилобода- в невеликій кількості додає енергії культурним рослинамогіркиосот, пижмо- досить агресивні виділення

Оптимальні пари сумісної висадки овочівкапуста – бурякогірок – кукурудзаквасоля – кукурудзабуряк – цибуляморква – редискабаклажан –бобицибуля –перецькартопля – квасоляпомідори –селера  

ДРУЗІ ТА ВОРОГИ

Проблеми з колорадським жуком боби хрін котовник пижмо

Часник-цілитель

Очей не мають, а все відчувають

ОБГРУНТУВАННЯ БІОХІМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ РОСЛИНАМИ

Хімічна структура виділень: ефірні олії (запахи), органічні кислоти,алкалоїди,вітаміни, ферменти, глюкозиди, нуклеотиди та ін..

Біохімічний вплив на організмиантибіотики - виділяються мікроорганізмами, служать для пригнічення життєдіяльності інших мікроорганізмів; маразміни - виділяються мікроорганізмами, служать для пригнічення життєдіяльності вищих рослин; фітонциди - виділяються вищими рослинами і служать для пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів; коліни - виділяються вищими рослинами і служать для пригнічення життєдіяльності інших вищих рослин.

Вплив концентрацій колінів За своїми властивостями коліни подібні до гербіцидів, що застосовуються для знищення бур’янів, їх називають ще інгібіторами;вони вбивають рослини або ж затримують їхній ріст, гальмують фотосинтез; отруюють інші важливі процеси життєдіяльності рослин;ці речовини діють як отрути лише у високих концентраціях. Якщо їх розчинити у великій кількості води, то вони починають діяти протилежно, стають стимуляторами росту цих же рослин. Так само поводяться і гербіциди, які у малій кількості замість знищення бур’янів, навпаки, посилюють їхній ріст.

Коліни чистять грунтжито гречка овес ячмінь біла гірчиця чумиза

СКАРБНИЧКА ЛЮДСЬКОГО ДІСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ ПРО АЛЕЛОПАТІЮЧистий баштан пропадає набагато швидше, ніж помірно забур’янений щирицею. Близько біля тополі овес росте погано, стебла досить низькі. Зате далі – вищі від нормальної висоти. Знищення та приорювання. приполювання в грунт надземних та підземних частин пирію більше шкодять просу, ніж збереження бур'яну. Вибирати та вигрібати пирій обов’язково з коренями. Не можна садити нові дерева на місці викорчуваних — в ґрунті залишається помітна кількість фенолів, що пригнічують зростання нових дерев і призводять, зрештою, до їх загибелі. Спроби загустити ділянки конюшини та люцерни не дають вагомих результатів. Дорослі рослини мають «льодяне серце»!

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПОЄДНАННЯ РОСЛИН З ВРАХУВАННЯМ АЛЕЛОПАТІЇ

Дослід 1. Пригнічуюча дія «яблуневого повітря». Результати спостережень: В першому варіанті листки жовтої акації почали обсипатись вже на третій день, в останньому ж – протримались до 10 днів.

Дослід 2. Вплив етилену на прискорення дозрівання плодів помідорів (через 10 днів) Висновки: Етилен, який виділяють зрілі плоди помідорів прискорює їх дозрівання. Збільшення його концентрації значно впливає на прискорення дозрівання.

Дослід 3. Вплив колінів яблуні на горох. Результати спостережень: Горохові рослини, вміщені під ковпак разом з гілочками яблуні враз пожовтіли, а потім загинули. Значить, яблуня – сильна рослин, раз може так себе захистити!

Дослід 4. Пагубна дія фітонцидів. Результати спостережень: Вже через 24 години навколо заглиблення з «часниковою кашкою» утворюється «чиста» зона: плодові тіла цвілі загинули під впливом фітонцидів, що містить часник.

Дослід 5. Алелопатична взаємодія між органами рослини. Міркування: у плодах та насінні є речовини, що затримують ріст, розвиток – речовини-інгібітори. Вони й заважають проростати! Насінинки, що знаходяться всередині соковитих плодів, проростають у виняткових випадках, хоча умови вологості і аерація задовільні. Але варто створити такі ж умови насінню, вийнятому з плодів, і воно проросте!

ВИСНОВКИАлелопатія рослин – це одна з найважливіших і характерних форм хімічного зв’язку і взаємодії рослин фітоценозу. Алелопатія зумовлена виділенням рослинами в навколишнє середовище хімічних продуктів життєдіяльності: фітонциди, біоліни чи фітоліни, коліни та ін.. Вони впливають на рослини та їх хімічний склад безпосередньо або через зміни екологічних факторів. Дослідження алелопатичних особливостей рослин допомагає вирішенню таких важливих завдань:лікарські рослини - відновлення й розведення їх, створення мішаних насаджень, визначення умов заготівлі сировини;сільськогосподарські культури – підвищення врожайності та зниження собівартості;декоративні - удосконалення краси та естетики середовища.

Література. Гродзинский А. М. Алеллопатия в естественных и искусственных фитоценозах. Сб. научных трудов. - К.: Наукова думка,1982. Гродзинский А. М. Головко Э. А., Горобец С. А. Аллелопатия растений и почвоутомление. - К.: Наукова думка, 1991. Гродзинский. А. М. Экспериментальная алеллопатия. - К.: Наукова думка, 198 4. Гродзінський А. М. Серед природи і в лабораторії. К. : Наук. думка, 1983 .7. Мороз П. А. Алеллопатия в плодовых садах. - К.: Наукова Думка, 1990. Фукуока Масанобу. Революция одной соломинки. М.: Аккоринформиздат,1993 та ін.. Собко В. Г. Науки заповідне зілля. К. : Укр. фітосоціал. центр, 2005;Терлецький В. К. Дивовижне у світі рослин К. : Урожай, 1990 Цеханська О. Ф. Україна: живий світ : дит. енцикл. Х. : Ранок, 2007