Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини. Українська мова сформувалася в X-ІV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецької, грецькій та інших мовах, що виникли значна пізніше. Це єдина на сьогоднішній день державна мова в Україні.
В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П»Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Мова – духовне багатство народу
Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них кличний). Це відрізняє українську від інших східнослов'янських мов. Мова - це не просто засіб спілкування, але й культурне обличчя нації. Тож цілком логічним є той факт, що народ, який недбало ставиться до рідної мови, культури, не має і своєї незалежної, розвиненої та стабільної держави.
Нехай слова Т. Шевченка «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є занадто хрестоматійними, та все ж у міркуваннях про українську мову на думку завжди спадають саме вони. Якби українці користувалися цими словами як життєвим девізом і не цуралися своєї мови, певно, багато що в Україні змінилося б на краще.