Презентація до теми: "Повсякдення людини протягом історії"

Повсякдення людини протягом історіїПрезентація. Вчителя історії і права. Шпитьківського академічного ліцею «Скіф»Андрія Хорошилова

Під поняттям “повсякдення” розуміють повсякденне, щоденне життя людини – її побут, звички, традиції, норми поведінки тощо.

Повсякденність – це «звичайний перебіг життя в його реальнопрактичних формах; це речі, що оточують нас, наші звички, щоденна поведінка»Поняття людського повсякдення змінювалося протягом часу. Щось залишалося «у спадок» наступним поколінням, а щось відмирало, не витримуючи нового часу і нових потреб людей, сформованих залежно від винаходів.

Історія повсякдення, “історія знизу” — це частина соціальної історії, яка набула широкого розвитку з 1980-х р. Ця тема має на меті знайти зв’язки між звичайним повсякденним досвідом людей у суспільстві та широкими соціальними та політичними змінами, які у ньому відбуваються. Виявлення напруги у відносинах між суб’єктом (людиною) і структурою (соціальною системою) відкриває важливі значення для розуміння певної епохи і її надбань. Дізнатися про повсякденне життя певного періоду означає заглибитися в конкретні джерела, такі як автобіографії, мемуари, приватне листування, фотографії та щоденники.

Повсякдення людини значно змінювалося протягом історії під впливом багатьох чинників:

Найважливіші елементи сучасного життя людини в повсякденностіТурбота про здоров’я –періодична вакцинація, дотримання правил гігієни, заняття спортом. Піклування про створення належних умов життя –побут, забезпечення одягом, житлом, виховання майбутнього покоління, турбота про екологію. Вирішення проблем сьогоденнязалагодження військових конфліктів,нормоване застосування штучного інтелекту

Сатиричний репортаж радянського журналу “Перець” про використання службового транспорту у приватних справах, 1960 року. Григорій Безбородько – досвідчений фейлетоніст “Перця”, який висміював “антиподи радянської моралі”, зокрема байдужість, безгосподарність, кар’єризм тощо. Даний репортаж не випадковий, а спрямовувався на посилення боротьби з нецільовим використанням службового транспорту. Після обмеження використання службових легковиків у 1959 р. номенклатура і далі знаходила можливості для зловживань транспортом. Відтак, необхідні були не юридичні, а громадські важелі впливу, наприклад, висміювання. Гумористично-сатиричний журнал “Перець”, з 1922 р., слугував запасною зброєю влади у боротьбі з соціальними проблемами. Його редакція регулярно відгукувалася на ті чи інші кампанії, спрямовуючи своє гостре перо проти порушень, недоліків, вад окремих осіб і задаючи тон для суспільного ставлення.

Різдво і Великдень у Львові 1908 року: приклад одного різноконфесійного подружжя. Теофіл Грушкевич, вчитель класичних мов в Другій (німецькій) гімназії Львова почав писати свій щоденник у 1895, однак по-справжньому регулярними його записи стали після виходу на пенсію - у 1906. Рукописний щоденних, який зберігся, складається з восьми записних книжок, у яких містяться нотатки з 1895 до 1915 рр. Свої записи автор, звично, робив ввечері і розпочинав з опису погоди, а далі розповіді про те, як пройшов цей день: полагодження особистих справ, як от отримання пенсії, сплату рахунків, відвідання друзів чи зустрічі зі знайомими, походи на церковні богослужінь, та громадських - участь у зборах якогось з українських товариств, членом яких він був, похід у театр чи на концерт, участь у виборах тощо...

Ольга Марія Жидачек та її чоловік Григорій Бандурка. Ця світлина є свідченням популярної у 1930-их фотопрактики — створення портретів перехожих на вулицях міста. Такі фотографії часто фіксували людей в русі на тлі великої вулиці і ніби підкреслювали приналежність зображених до міської культури. З огляду на це жанр такої фотографії може бути названо вуличним портретом, вуличною та комерційною фотографією. На фотографії зображені прабабуся і прадідусь Божени Пеленської — Ольга-Марія Жидачек та її чоловік Григорій Бандурка (1899 року народження). На основі спогадів Божени записана історія світлини і зображених. Фотографія зроблена напередодні ІІ світової війни, перед подіями, які змінили життя цієї родини як і багатьох інших у Львові.

Варто пам’ятати, що за сучасним комфортом нашого щоденного життя стоїть величезна праця попередників — цілих поколінь людей, які теж хотіли жити краще і намагалися це здійснити. Повсякдення — це не стале поняття, оскільки у будь-який момент, з розвитком науки та винайденням нових технологій воно може кардинально змінитися. Сучасна воєнна агресія Росії проти України та інші війни не тільки забирають життя людей, а й завдають нищівного удару по повсякденню.

Джерела:https://ideogram.ai/t/explorehttps://historian.in.ua/повсякдення-людини-протягом-історії/https://edu.lvivcenter.org/themes/povsyakdenne-zhyttyahttp://history.org.ua/Journ. ALL/xxx/15/1/4.pdfhttps://app.leonardo.ai/image-generationhttps://naurok.com.ua/uploads/blog/127/1210.jpghttps://stablediffusionweb.com/https://comments.ua/img/publications/z1 Mo. Eel8w. Lc. Mmic. NUOs. Sh3t7jw. ONFv8r.jpghttps://ameldental.com/wp-content/uploads/2021/09/medium.jpghttps://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2022/07/1e.jpg.webphttps://www.google.com/url?sa=i&url=https%3 A%2 F%2 Fbohdan11.wordpress.com https://cdn2.unrealengine.com/egs-medievaldynasty-rendercube-g2-00-1920x1080-ecf960708447.jpg