Презентація до уроку біології 7 клас на тему "Голонасінні"

Голонасінні. Загальна характеристика, різноманітність та значення

Визначити частини папороті3

1. Органами спорофіту папоротеподібних є: A) ризоїди; Б) спорангії; B) кореневище; Г) архегонії і антеридії.2. Органами гаметофіту хвощеподібних є: A) ризоїди; Б) спорангії; B) кореневище; Г) архегонії і антеридії.3. У життєвому циклі папоротей, плаунів, хвощів переважає: А) спорофіт; Б) гаметофіт.4. Спорангії хвощів і плаунів зібрані: А) у стробіли; Б) у соруси.5. Зі спори у вищих спорових рослин розвивається: А) гаметофіт; Б) спорофіт.6. Гаметофіт щитника чоловічого: A) підземний; Б) надземний; B) має ризоїди; Г) фотосинтезуючий. Перевіримо знання про вищі спорові рослини…

7. У хвощів у літніх пагонах відкладається: A) кремнезем; Б) крейда; В) діатоміт.8. Із зиготи вищих спорових рослин розвивається: А) гаметофіт; Б) спорофіт.9. Характерна ознака циклу розвитку папоротей: A) гаметофіт відсутній; Б) Гаметофіт переважає над спорофітом ; В) гаметофіт живе самостійно; Г) гаметофіт редукований і повністю залежить від спорофіта.10. Рослина, завдяки якій утворюється торф: А) орляк; Б) спірогіра; В) сфагнум; Г) зозулин льон.11. Вайї в папоротеподібних — це: А) листки; ; Б) спори; В) стебла; Г) заростки.12. Фотосинтез у хвоща польового відбувається у: A) листках; Б) бічних гілочках; B) кореневищах; Г) спороносних колосках.

Загальна характеристика Голонасінних- відомо близько 800 сучасних видів;- переважно дерева і кущі, що утворюють ліси;- мають добре розвинені вегетативні органи складної будови;- кора і деревина має смоляні канальці із смолою (живицею);- листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років;- розмножуються насінням, яке розвивається в шишках;- для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер.

Царство Рослини. Відділ Голонасінні Клас СаговниковіКлас ХвойніКлас ГінкговіКлас ГнетовіРізноманітність Голонасінних

Де поширені голонасінні? Голонасінні поширені на усіх континентах Саговники живуть у тропіках і субтропіках. Ефедра — в пустелях, напівпустелях, степах, на піщаних і скелястих місцях. Вельвічія дивна росте в кам’янистих пустелях Анголи, біля пустелі. Хвойні поширені у Північній Євразії, Північній Америці, в Південній півкулі — в Новій Зеландії, Австралії і в Південній Америці та вздовж Тихого океану. Щодо ґрунтів, то вони невибагливі. Поширені на пісках, крейдяних горах, а іноді на голих скелях, укорінюючись в їхніх тріщинах.

Різноманітність Голонасінних

Клас Саговники. Це деревовидні рослини, стовбури яких циліндричні чи бульбовидні, нерозгалужені. Листки великі папоротеподібні, перисті, розміщені пучком на верхівці стовбура. Дводомні рослини. Відомі мільйони років. Поширені в тропіках і субтропіках

Клас ГнетовіДо класу Гнетові належать Вельвичія, Гнет та Ефедра. Вельвічія дивна росте тільки у пустелях Африки (Ангола і Намібія). Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску. Від стовбура відростають всього два листки. Ефедра двоколоса – розгалужений чагарник з ребристими жовто-зеленими пагонами і дрібними листками, який нагадує хвощ. Насіння має вигляд яскраво-червоної ягоди, яку охоче поїдають птахи. Гнетум гнемон поширений у тропічних країнах Азії. Це вічнозелене дерево, насіння має шкірясту оболонку.

Гінкгові  представлені єдиним сучасним реліктовим видом — гінкго дволопатеве, що виникло від первісних голонасінних дерев приблизно 300 млн років тому Насіння жовте, схоже на сливу довжиною близько 2,5 см. Дерево має конусоподібний сірий стовбур, довгі вигнуті гілки. Листки світло-зелені, з оригінальним жилкуванням — жилки віялом розходяться від черешка. Листки рослини використовують в медицині

Клас Хвойні - найчисельніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини, представлені у світовій флорі деревами та кущами Листя має вигляд голок чи рідше лусочок У корі та деревині є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою чоловіча шишкажіноча шишка. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, листки яких (спорофіли) перетворились на луски. Характерним є верхівковий ріст

сосна (спорофіт)жіноча шишкачоловіча шишка. Пилок- чоловічий гаметофіткожна луска містить два (насінні зачатки) жіночий гаметофітзаплідненняпилок проростає пилковою трубкоюзиготашишка з насіннямна одній лусці дві насінининасінинапроросток. Цикл розвитку сосни

Різноманітність голонасінних Ялина – тіньовитривала рослина, яка утворює величезні лісові масиви на всій північній півкулі. Зрілі шишки ялини повислі. Деревина м’яка і легка, вона є цінною будівельною та меблевою сировиною.

Різноманітність голонасінних Сосни - це вічнозелені дерева, досить світлолюбиві, швидко ростуть. Деревина сосни широко використовується в меблевому виробництві, будівельній промисловості. Хвоїнки мають довжину 5-9 см, сидять пучками по 2-5 штук

Різноманітність голонасінних Сосну сибірську іноді називають кедром, а її насіння – «кедровими горішками», хоча це невірно. Ії насіння велике за розмірами, вживається у їжу, з нього добувають олію.

Різноманітність голонасінних Кедри – могутні вічнозелені дерева, до 40-50 м заввишки, з красивими кронами. Хвоїнки зібрані пучками по 30-40 штук. Деревина використовується як будівельний матеріал та для виготовлення меблів. Кедр ліванський

Різноманітність голонасінних Ялиця має плоску м’яку хвою з білуватими поздовжніми смужками знизу. З її деревини виготовляють музичні інструменти. З кори та молодих гілок ялиці добувають бальзам, а з листків – ефірну олію. Ялиця зустрічається в Карпатах.

Різноманітність голонасінних Модрина - дерево заввишки 15–45м з відкритою кроною і вузькими гілками. Голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо-зеленим і восени стає яскраво-жовто-оранжевим, зрештою опадає.

Різноманітність голонасінних Тис ягідний, або негний-дерево - вічнозелений кущ або дерево, що сягає висоти до 25 -30 м. Росте відносно повільно. Тривалість життя 700—3500 років

Різноманітність голонасінних Туї і ялівці використовуються для декоративного озеленення. Вони відзначаються різноманітністю форм і забарвленням. Ялівець козацький. Туя західна. Ялівець середній. Туя складчаста

Різноманітність голонасінних Кипарис - це дерево до 30-35 м заввишки з вузькопірамідальною формою крони в молодому віці. Хвоя м'яка і світло-зелена. Кипарис - світлолюбиве, швидкоросне дерево, живе до 500—600 років.

Різноманітність голонасінних Сейквоя вічнозелена є найвищим деревом на Землі. Окремі екземпляри секвої вічнозеленої досягають висоти понад 110 м. Максимальний вік — понад 3 000 років.

Домашнє завдання: Прочитати відповідний параграф. Вивчити класи голонасінних рослин. Підписати малюнок