Презентація до уроку: Імунна система людини, особливості її функціонування.

Тема: Імунна система людини, особливості її функціонування

Мета уроку: Освітня: Сформувати знання про структуру імунної системи (центральні та периферичні органи); розкрити механізми вродженого та набутого імунітету; пояснити особливості взаємодії імунних клітин. Розвивальна: Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між способом життя та станом здоров'я. Виховна: Виховувати відповідальне ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих; популяризувати вакцинацію як дієвий засіб захисту.

План уроку1. Поняття про імунну систему людини.2. Рівні імунної системи:а) системний рівень;б) рівень органів;в) тканинний рівень;г) клітинний рівень;д) молекулярний рівень.3. Види імунітету.4.Імунна відповідь.5. Клітинні механізми взаємодії комплексу антиген-антитіло.

Імунітет - сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, найпростішими, гельмінтами, їхніми токсинами, різноманітними хімічними речовинами

ІМУННА СИСТЕМА – сукупність молекул, клітин, тканин й органів, які захищають організм від генетично чужорідних клітин або речовин, що надходять із середовища або утворюються в організмі. Імунна система – це живий щит організму, основною функцією якого є захист організму від речовин і клітин з ознаками генетично чужої інформації.

Рівні імунної системи1. Системний рівень - імунна система поширена по всьому тілі. Органи, до яких імунна система має обмежений доступ до яких належать мозок, очі, плацента, сім’янники(імунопривілейовані органи).

2. Рівень органів:а) Центральні органи імунної системи: - Кістковий мозок - Тимус утворює Т-лімфоцитів, які післяцього набувають здатності розпізнавати певніантигени.б) Периферичні органи: –мигдалики,-лімфатичні вузли, -селезінка є джерелом утвореннялейкоцитів. -апендикс.

3. Тканинний рівень. Лімфоїдна тканина є скупченням лімфоцитів і допоміжних клітин у складі слизових оболонок багатьох органів. В тонкому кишечнику розташовуються пеєрові бляшки, в бронхах – лімфоїдні фолікули, в носоглотці –аденоїди. Для цієї тканини характерна рання вікова інволюція старіння лімфоїдна тканина тимусу до 40 років повністю замінюється жировою.

4. Клітинний рівень. Основними клітинами імунної системи є: Лейкоцити : Т-лімфоцити В-лімфоцити. Утворюються стовбуровими

5. Молекулярний рівень. Молекули імунної системи секретуються її клітинами і можуть функціонувати як самостійні агенти.1. Імуноглобуліни (антитіла), що утворюються В-лімфоцитами. Зв’язок між клітинами та органами імунної системи здійснюється сигнальними білками – цитокінів.

В організмі людини умовно розрізняють два види імунітету: 1. Неспецифічний (вроджений) імунітет: А)здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота, лізоцим, інтерферони, білки плазми) Б) клітинами (фагоцити, NК-лімфоцити) на всі чужі білки та мікроорганізми . Цей імунітет має спадковий видовий характер і позбавлений імунологічної пам’яті. 2. Специфічний (адаптивний) імунітет А) здійснюється імунокомпетентними речовинами (гуморальний імунітет) Б) клітинами (клітинний імунітет), що діють і знищують тільки певний вид чужих білків або мікроорганізмів.

Імунна система підтримує сталість внутрішнього середовища організму (здійснює імунну регуляцію) за допомогою двох основних механізмів : 1. Клітинного імунітету (захисні функції виконують клітини) 2. Гуморального імунітету (захисні функції виконують молекули білків — антитіла) І.І. Мечніков Пауль Ерліх

Відомі вченіМечников Ілля Іванович – відомий український вчений, уродженець Харківської області. Лауреат Нобелівської премії. Розробив вчення про фагоцитарну теорію імунітету. Паулс Ерліх- німецький науковець, лауреат Нобелівської премії. Проводив дослідження в галузі імунології.

Клітинний імунітет забезпечується завдяки діяльності Т-лімфоцитів. Види Т-лімфоцитів: 1. Т-хелпери отримують сигнали від тих клітин, стимулюють вироблення антитіл.2. Т-кілери руйнувати чужорідні структури, помічені антитілами.3. Т-клітин пам’яті, забезпечують швидку відповідь у випадку повторної зустрічі з антигеном. 4. Т-супресори гальмують вироблення антитіл.

Гуморальний імунітет забезпечується В-лімфоцитами. В- лімфоцити містять рецептори, здатні розпізнавати антигени. Після розпізнавання антигена В-лімфоцити активно розмножуються і виробляють високоспецифічні білки — антитіла. Антитіла взаємодіють тільки з одним антигеном і нейтралізують його токсичну дію або полегшують поглинання фагоцитами клітин із цим антигеном. Анитіла Антиген

Імунна відповідьІмунна відповідь розвивається внаслідок цілого комплексу імунних реакцій, що характеризуються імунологічною індивідуальністю. Для кожного організму властивий свій генетично зумовлений тип імунної відповіді. Основними формами імунної відповіді організму людини є клітинний імунітет, гуморальний імунітет, імунологічна пам’ять та імунологічна толерантність.

Основні форми імунної відповідіІмунологічна пам’ять. Завдяки цій функції Т- та В-лімфоцити «запам’ятовують» попередніх ворогів. При повторному вторгненні хвороба зазвичай переноситься швидше та легше (або людина не хворіє взагалі). Багаторівневість захисту: Процес ліквідації загрози складається з кількох етапів: розпізнавання антигену, активація відповіді (вироблення антитіл), регуляція процесу та усунення загрози.Імунологічна індивідуальність: Система постійно сканує клітини тіла та розпізнає власні структури, відкидаючи генетично чужорідні тіла. Рециркуляція клітин: Клітини імунної системи (лейкоцити та лімфоцити) здатні проникати крізь стінки капілярів і переміщуватися по всьому тілу разом із лімфою та кров'ю.

Антигени-будь-які речовини або клітини чи мікроорганізми чужорідні для організму Анитіло Антиген

Антитіла -специфічні білки імуноглобулінової природи, що утворюються в організмі людини і тварин у відповідь на дію антигенів

Механізм взаємодії антиген-антитіло. Антитіло має форму, що нагадує літеру«Y» і складається з двох важких і двох легких поліпептидних ланцюгів. На кожномуз кінців легкого і важкого ланцюгів, розташованих паралельно, утворюється активний центр, який із дуже високою специфічністю зв’язується з антигеном.

Усі антитіла належать до імуноглобулінів, які поділяють на 5 класів: Ig. G, Ig. M, Ig. A, Ig. D і Ig. E. За характером впливу на антиген розрізняють три групи антитіл: антитіла (аглютиніни), що зумовлюють склеювання (аглютинацію) мікроорганізмів або клітин; 2) антитіла (лізини), що здійснюють розщеплення (лізис) клітин за обов’язкової участі комплементу – сукупності багатьох білків сироватки крові; 3) антитіла (преципітини), що осаджують комплекси антиген – антитіло.

Висновок. Основою здатності імунної системи відрізняти «чуже» від «свого» є механізми взаємодії чужорідних антигенів з відповідними антитілами

Закріплення знань. Група 1. Поясніть, чому людям, які перехворіли на вітрянку, зазвичай не загрожує повторне зараження. Група 2. Що відбувається в організмі людини під час алергії на арахіс чи пилок?Група 3. Навіщо робити щеплення, якщо імунна система може впоратися сама?

Домашнє завдання § 21 1. Виконати тести.1. Створити коротку пам’ятку « 5 кроків для підтримки імунітету взимку»2. Підготувати повідомлення про створення першої вакцини Едвардом Дженнером.