Презентація до уроку " Мінна безпека. Інші загрози"

Мінна безпекаІнші види загроз

Міни не є єдиним видом смертельної загрози для населення. Ми розглянемо різні види вибухонебезпечних предметів, об’єднаних у шість типів загроз:1.   Міни.2.   Боєприпаси, що не вибухнули.3.   Залишені боєприпаси.4.   Детонатори (запали, підривники).5.   Саморобні вибухові пристрої та Міни-пастки.6.   Набої.

У чому небезпека?1.       Їх дуже багато (набагато більше, ніж мін).2.       Частина з них візуально абсолютно непомітна (снаряди часто заходять повністю у землю).3.       Вони дуже нестабільні, чутливі та непрогнозовані – можуть здетонувати й вибухнути будь-якої хвилини.4.       Ставлення до них людей та, відповідно, поведінка є вкрай неправильними – абсолютно не відповідають ступені небезпеки, яку несуть у собі нерозірвані боєприпаси.5.       Інколи вони виглядають як купа покрученого металу, схожа на металобрухт, але в собі можуть зберігати елементи, що не вибухнули, детонатори, і становити серйозну загрозу безпеці людини

Залишені вибухонебезпечні боєприпаси (ЗВБ)  ⎯ це вибухонебезпечні боєприпаси, що не були використані під час збройного конфлікту та були залишені або кинуті однією зі сторін збройного конфлікту і більше не знаходяться під контролем жодної зі сторін конфлікту. 

Причини виникнення загрози:військовий підрозділ не встиг чи не зміг (вийшов з ладу транспорт або його не вистачило) вивезти всі боєприпаси та був змушений залишити їх;боєприпаси були залишені навмисно в певній схованці для подальшого цільового використання;​​залишені боєприпаси (заміновані різними засобами, частіше – за допомогою мін-сюрпризів) з метою пригорнути увагу супротивника та завдати йому втрат під час спроби взяти, підняти, перенести їх тощо. Небезпека такого виду загроз полягає у наступному:залишені боєприпаси можуть бути заміновані та вибухнути від будь-якого контакту чи наближення до них;боєприпаси можуть бути зняті з запобіжників та перебувати у бойовому стані, що під час необережних маніпуляцій з ними може призвести до вибуху;ВНП можуть потрапити в неконтрольований обіг та нести велику загрозу суспільству.

ЗАБОРОНЕНО:!    підходити до боєприпасів, піднімати та торкатися їх;!   допускати інших;!   будь-яким чином впливти на них (механічно, кидати чимось в них, заливати рідиною тощо);!   користуватися поруч з боєприпасами джерелами відкритого вогню, палити;!  користуватись поруч з ними радіоелектронними засобами (мобільним телефоном, рацією, сигналізацією автомобіля тощо);!  намагатися якимось чином позначити (промаркірувати) знахідку у безпосередній близькості до неї.

ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:​Якщо Ви виявили залишені боєприпаси, в жодному разі не наближайтеся до них та не пускайте інших!Обережно відійдіть на безпечну відстань. Якщо є можливість, сховайтесь за будівлею або іншою захисною перешкодою. (Пам’ятайте, що, наприклад, для мінометних мін безпечною є відстань 500 м, а для артилерійських боєприпасів – не менше 800 м). Терміново повідомте про небезпечну знахідку у Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за телефоном 101 чи до Національної Поліції за телефоном 102, місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати). У безпечному місці залиште якусь позначку (червону стрічку, хустину тощо). Не намагайтеся якимось чином позначити (промаркувати) підозрілі предмети поруч з ними!Дочекайтесь у безпечному місці фахівців ДСНС чи працівників поліції. У разі виявлення подібної знахідки дітьми, вони мають обережно відійти на безпечну відстань та звернутися до дорослих. Якщо такої можливості немає, зателефонувати за телефоном 101 (ДСНС) чи 102 (поліція) з безпечної відстані. Біля мін, боєприпасів та інших видів ВНП заборонено користуватися телефоном!

 Детонатори

Детонатор  – це пристрій, що містить чутливу вибухову речовину, призначений для утворення вибухової хвилі для ініціювання вибуху заряду міни чи боєприпасу. Це найбільш чутлива та небезпечна частина будь-яких боєприпасів. Деякі з них можуть мати не один детонатор. Під час проведення бойових дій детонатори можуть перебувати окремо від боєприпасів як під час транспортування та збереження, так і у випадках відокремлення від боєприпасів під час обстрілів та неспрацювання частини з них. Небезпека такого виду загроз полягає ще в тому, що зовні детонатори (запали, підривники) часто мають вигляд абсолютно безпечних предметів, можуть нагадувати знайомі нам речі на кшталт болтів, авторучок тощо. Кольорові та нержавіючі метали, з яких вони зроблені, додають їм ще більшої привабливості та викликають бажання підняти й роздивитися їх. Особливо схильні до цього підлітки, маючи природню жагу дослідити все нове та незвідане. А це, як правило, закінчується ампутацією пальців або частини руки, пошкодженням обличчя та очей, втратою зору. Трапляються і летальні випадки.

ЗАБОРОНЕНО:​Підходити, піднімати, підбивати ногою, торкатися чужих незнайомих предметів. Допускати інших. Будь-яким чином впливти на них (механічно, кидати чимось в них, заливати рідиною тощо). Користуватися поруч з незнайомими підозрілими предметами джерелами відкритого вогню, палити. Користуватись поруч з ними радіоелектронними засобами (мобільним телефоном, рацією, сигналізацією автомобіля тощо). Намагатися якимось чином позначити (промаркувати) підозрілий предмет у безпосередній близькості до нього.

​ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:​​Не панікувати!Відійти на безпечну відстань.І тут вже, у безпечному місці, залишити якусь позначку (червону стрічку, хустину тощо). Обов’язково повідомити (телефонувати тільки на безпечній відстані!) спеціальні служби за телефонами:- 101 – ДСНС;- 102 – Поліція.- місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати).

Саморобний вибуховий пристрій (СВП) – закладений або виготовлений кустарним способом  пристрій, який  містить  вибухову речовину, руйнівні, смертоносні, токсичні, запалювальні, піротехнічні матеріали або хімікати, призначений для того, щоб  знищувати, калічити, відволікати або тероризувати. Може включати елементи з військових запасів, проте, як правило, виготовляється із невійськових компонентів. Саморобні вибухові пристрої використовують з метою проведення теракту, вбивства чи психологічного впливу на окремих людей, груп або суспільство. Часто приводяться в дію за допомогою мобільного телефону. Зазвичай їх маскують під знайомі предмети побуту: сумка, дипломат, валіза, пакунок, коробка, іграшка, цукерки, книжка тощо.

Основні ознаки саморобних вибухових пристроїв:покинуті без догляду речі в місцях масового скупчення людей та громадському транспорті;наявність на предметі дротів, розтяжок, ниток, мотузок, ізоляції, скотчу;наявність антен та джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо);мобільний телефон, часовий або електронний таймер;наявність підозрілих звуків, що надходять від предмета (цокання годинника, клацання та інші) чи світових сигналів (блимання, мерехтіння тощо);характерний специфічний запах (бензину, газу, розчинника, паливно-мастильних матеріалів, хімічних матеріалів тощо);предмет, незвичайно розташований;наявність сторонніх підозрілих предметів на дереві, вікнах, дверях, які можуть бути закріплені за допомогою дроту, скотчу, шпагату чи іншим способом).    

Міна-пастка  – вибуховий чи невибуховий пристрій або інший матеріал, який навмисно встановлюють для спричинення смерті або поранень внаслідок дотику до об’єкту, що здається нешкідливим, або виконання зазвичай безпечної дії. Міну-пастку навпаки розміщують таким чином, щоби привернути увагу та викликати бажання жертви якимось чином контактувати з нею і привести її в дію.     

При використанні як міна-пастка МС-3 встановлюється на місцевості так, щоб її не було видно (наприклад, у відриту лунку), а на неї укладається предмет, який обов'язково має викликати інтерес супротивника і спонукати його підняти (зброя, коробка, побутові предмети і т.п.) або скористатися їм (транспортний засіб, телефон, гаманець і т.п.). На жаль, дуже часто «супротивником» виявляється звичайна цивільна людина або дитина, якою керує цікавість чи просто жага заволодіти незнайомим предметом. Поразка завдається за рахунок сили вибуху (фугасна дія). На сьогоднішній день частіше використовується термін «міна-пастка», який вважається більш коректним. За допомогою такого типу мін можна замінувати будь який предмет.

ПРАВИЛЬНІ ДІЇ: Заспокоїтись та заспокоїти інших. Спокійно, але переконливо попросити всіх присутніх відійти від підозрілого предмету та зробити це самому. Якщо це трапилося у транспорті, попросити водія зупинитися, Заглушити двигун, всім вийти та відійти від транспортного засобу. Якщо у приміщені – евакуювати всіх та відійти на безпечну відстань. Передзвонити з безпечної відстані за телефонами екстрених служб (101– Служба порятунку, 102 – Поліція, до місцевих органів влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати) та повідомити про знахідку.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ЗАЛИШКИ ВІЙНИ (ВЗВ)НАБОЇОкремо потрібно виділити цей вид загроз, який помилково сприймає населення відносно небезпечний, з яким начебто можна проводити певні маніпуляції. Найбільш небезпечними є набої крупних калібрів, особливо споряджені кулями трасуючої, запалювальної, пристрілочної та миттєвої дії. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Найбільша кількість випадків травмування від ВНП (опіки, втрата частини кінцівок, зору тощо) пов’язана саме з набоями. Рівень небезпеки від набоїв часто недооцінюють. Військові інколи лишають ці небезпечні подарунки дітям, наражаючи їх на небезпеку.

ЗАБОРОНЕНО: Зберігати, продавати чи передавати комусь набої (з одного боку, це кримінальний злочин згідно ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України, який передбачає покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, а з другого – діти можуть знайти їх та постраждати);Проводити будь-які маніпуляції з ними (механічний вплив, нагрівання, розбирати тощо);