Знайомтеся!Одного разу Александр Флемінг (1881–1955) випадково чхнув у чашку Петрі, в якій перебували бактерії, і через декілька днів виявив, що в тих місцях, куди потрапили краплини слини, бактерії було знищено. В результаті був відкритий захисний фермент лізоцим, що є найпоширенішим природним антибіотиком. Першу статтю про це відкриття було опубліковано в 1922 р.
Особливості ферментів. ФЕРМЕНТИ (від лат. fermentum – закваска), або ензими, – високоспецифічні білкові молекули, або РНК-молекули, які є біологічними каталізаторами процесів обміну речовин і перетворення енергії у клітинах та організмі. Термін «фермент» запропонував ще в XVII ст. нідерландський хімік і фізіолог Я. ван Гельмонт (1580–1644). Наука про ферменти виокремилася в окрему галузь біохімічної науки – ферментологію (ензимологію).
Особливості ферментів. Загальними особливостями усіх ферментів є: • наявність активних (каталітичних) центрів – ділянок, до яких приєднуються молекули субстрату. • наявність регуляторних центрів, до яких можуть приєднуватися різні молекули й спричиняти збільшення або зменшення каталітичної активності.
Особливості ферментів• специфічність, що визначається здебільшого комплементарною відповідністю між ділянкою ферменту й молекулою субстрату;• залежність активності від певних умов (р. Н, температури, тиску, концентрації субстрату та ферментів);• невитратність – прискорюють реакції, але самі при цьому не витрачаються та ін.
Класифікація ферментів за місцем утворення. Ендоферменти діють всередині клітин або організму, де вони утворилися. Фермент іменують за типом реакції, яку він каталізує, додаючи суфікс -аза до назви субстрату (наприклад, лактаза – фермент, що бере участь у перетворенні лактози). Екзоферменти паразитичні бактерії та гриби-паразити використовують як чинники, що послаблюють організм хазяїна, руйнують його захисні системи, розщеплюють макромолекули. Травні ферменти хижих тварин (павуки, змії, личинки жуків-плавунців) секретуються для зовнішнього травлення, захисту від хижаків
Класифікація ферментів за хімічним складом. Прості ферменти (однокомпонентні) містять лише білкову частину. Більшість ферментів цієї групи можуть кристалізуватися. Прикладами простих ферментів є рибонуклеаза, гідролази, уреаза та ін. Складні ферменти (двокомпонентні) складаються з білкового (апоферменту) й небілкового (кофактора) компонентів. Білковий компонент визначає специфічність ферментів, небілковий компонент визначає активність складних ферментів. Прикладами складних ферментів є оксидоредуктази (каталаза), лігази (ДНК-полімераза, т. РНК-синтетази), ліази та ін.
Біологічна роль ферментів. За біологічним значенням ферменти поділяють на метаболічні, травні й захисні. Метаболічні ферменти – група ферментів, що каталізують анаболічні й катаболічні реакції у клітинах. Вони містяться в гіалоплазмі (ферменти бродіння), в ядрі (РНК-полімераза, ДНК-полімераза), в мітохондріях, на рибосомах (синтетази білків), у хлоропластах. Метаболічні ферменти беруть участь у процесах дихання, росту, подразливості, скорочення м’язів тощо.
Біологічна роль ферментів. Травні ферменти – група ферментів, що розщеплює складні органічні сполуки та їх комплекси до простіших. Ці ферменти в живій природі спостерігаються в лізосомах твариноподібних організмів, секреторних міхурцях грибів, травних секретах комахоїдних рослин, травній системі тварин.
Біологічна роль ферментів. Захисні ферменти - група ферментів, що захищають від токсичних речовин (наприклад, антиоксидантні ферменти пероксидаза, каталаза й супероксиддисмутаза), від втрат крові (наприклад, ферменти зсідання крові – тромбін, фібрин). Основним захисним ферментом багатьох організмів є лізоцим, що міститься в лейкоцитах, яєчному білку, шкірі, слизових оболонках і рідинах організму (слини, слізної рідини). Лізоцим розщеплює речовини, що є основою клітинної оболонки бактерій і захищає слизові оболонки ока, порожнини рота, кишечнику від інфекцій.
Цікаве про ферменти Ферменти зустрічаються всюди: в рослинах, грибах, мікроорганізмах і в організмах тварин і людини. Люди давно навчилися використовувати їх. За допомогою ферментів роблять сири, багато ліків. Їх включають до складу пральних порошків, для того щоб легше відмивалися білкові та жирові забруднення. Ферменти розщеплюють їх, і вони переходять в мильний розчин.
Домашнє завдання. Опрацювати § 25, виконати завдання Біологія + Медицина. Отрута змій Отрута гадюки звичайної, на яку в Україні можна натрапити в лісовій, лісостеповій зонах та в Карпатах, має переважно геморагічний вплив. Чим ближче місце укусу до голови, тим він небезпечніший. Навесні отрута гадюки є більш токсичною, ніж влітку. Симптоми отруєння: в’ялість, головний біль, нудота, інколи блювота, пришвидшений пульс, паморочливість. Застосуйте знання про ферменти й поясніть механізм впливу отрути гадюки звичайної на живі організми.