Презентація до заходу"Шевченко_наш, він для усії століть"

Заголовок«Шевченко - наш, він для усіх століть»

Михайло Стрельбицький (1949-2018)Український поет, критик, літературознавець. Член Національної спілки письменників України з 1979 року, Почесний член Національної спілки журналістів, кандидат філологічних наук. Автор понад 400 публікацій з питань художньої літератури, більше 50 наукових статей,20 збірок віршів та поем. Нагороджений літературними преміями журналу «Дружба народів»(1978),Республіканською премією в галузі критики(1985),імені Михайла Коцюбинського(1989), імені Михайла Стельмаха(2007)

- Народився в с. Майдан-Вербецький Летичівського р-ну Хмельницької області. - Середню школу закінчив у с. Дяківці Літинського району Вінницької області. - По закінченні філологічного факультету Одеського держуніверситету імені І. Мечникова служив у армії, навчався в аспірантурі того ж вузу, де у 1976 р. захистив кандидатську дисертацію "Сюжетика української повісті 1960-1970 р.р.". Викладав українську літературу на кафедрі проф. В. В. Фащенка.- Член НСПУ з 1979 року. Поет, критик, літературознавець.- З 1980 року працює у Вінниці. Спершу на творчій роботі, а починаючи від 1991-го року, - на кафедрі культурології, мистецтв та дизайну Вінницького національного технічного університету.- У пресі видрукував понад 300 статтей з проблем художньої літератури.- Окремими виданнями вийшли 14 збірок віршів та поем, а також монографічне дослідження творчості Олеся Гончара "Проза монументального історизму" (1988).- Лауреат літературних премій: журналу "Дружба народів" за кращу публікацію року (1978); Республіканської в галузі літературно-художньої критики ім. О.І. Білецького та імені М. М. Коцюбинського (1989).

Яковенко Тетяна Василівна (16 травня 1954)Поетеса, літературознавець, педагог, член Національної спілки письменників, Відмінник освіти України, Заслужений працівник культури України, доцент кафедри української літератури Вінницького педагогічного університету. Авторка 20 книг поезій та сотень публікацій у періодичних виданнях

- Народилася в с. Соболівці Теплицького району Вінницької області. - Після закінчення Соболівської середньої школи працювала робітницею на місцевому цукровому комбінаті.- Закінчила Вінницький державний педагогічний інститут та аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Кандидат філологічних наук.- Відмінник освіти України. Заслужений працівник культури України.- Член Національної спілки письменників України з 1988 року. - Переможець конкурсу «Людина року - 2010» у номінації «Митець». У 2010 році занесена на обласну Дошку пошани «Праця і звитяга вінничан».- З 1983 по 2012 рік працювала у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського асистентом, старшим викладачем та доцентом кафедри світової літератури. Нині – викладач Вінницького педагогічно-гуманітарного коледжу.- Член приймальної комісії Національної спілки письменників України з 1998 по 2012 рік. Член ради Вінницької обласної письменницької організації Національної спілки письменників України. Член комісії по присвоєнню Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського. Член експертної ради Вінницької облдержадміністрації з питань підтримки державного книговидавництва.

Бортняк Анатолій Агафонович (1938-2009)

- Народився 27 квітня 1938 р. в с. Олександрівка Тростянецького району в учительській родині. - В 1960 р. закінчив філологічний факультет Одеського університету. Спершу працював у Тульчинській районній газеті, потім — у Вінницькому радіокомітеті, переважно старшим редактором художнього мовлення. - До спілки письменників України прийнятий у 1965 р. 1974-1986 рр. — відповідальний секретар Вінницької письменницької організації. Він член правління Спілки письменників України (СПУ). - З 1993 р.— оглядач з питань літератури та мистецтва «Вінницької газети». Зокрема, веде популярні рубрики «Од слова до слова...» (з історії, сучасного стану і розвитку української мови);- Лауреат обласних літературних премій ім. М. Трублаїні та ім. М. Коцюбинського (з 1992 р. ця премія — Всеукраїнська), а також Всеукраїнських — ім. В. Сосюри (1985 р.), ім. О. Копиленка (1987 р.), ім. С. Олійника (1991 р.), «Срібний Еней» (1993 р.), ім. С. Руданського (1995 р.). - У 1995 р. відзначений Міжнародною премією за цикл іронічних катренів «Біблійна алегорія» (США, Філадельфія). - 1997 р. став дипломантом Міжнародного конкурсу «Створімо сучасну українську патріотичну пісню». - За збірки віршів «Одинадцята заповідь» і «Важке щастя» письменник відзначений Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені Євгена Гуцала (2003).

Берко Василь Григорович (15 травня 1935)

Берко Василь Григорович - Народився в с. Велика Кісниця Ямпільського району на Вінниччині.– Кандидат медичних наук, заслужений лікар України, відмінник охорони здоров’я, ортопед-травматолог вищої категорії, продовжувач справи академіка Г. А. Ілізарова.- Член-кореспондент Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки.- Член Спілки журналістів, поет, лауреат премії ім. Івана Богуна. - Працює доцентом кафедри фізичної реабілітації Вінницького соціально-економічного інституту університету «Україна».- Крім 220 наукових робіт, численних посібників та монографій, видав поетичні збірки «Роковини», «Зболені роки», «Знак патріота», «Тобі, Україно, сонети мої», «Провесінь», «Від роду до роду», поеми «Степан Бандера», «Злочин віку» та «Гетьман Мазепа»...

Гнатюк. Ніна Юхимівна (18 березня 1947)

- Народилася 18 березня 1947 р. в с. Безводне Ямпільського району Вінницької області.- Закінчила Вінницький педінститут. - Працювала на журналістській роботі, в Секретаріаті Верховної Ради, відповідальним секретарем НСПУ, вела на Українському радіо радіожурнал «Кобзар».- Авторка збірок поезій «Пелюстка грому», «Прощання з березнем», «Посіяла жито», «Час колосіння», «Дякую долі», «Шовковиця», «Поки люблю і вірю», «Поміж небес і трав».- Лауреат премій імені М. Трублаїні, імені М. Островського, імені П. Желюка, імені Т. Мельничука, імені П. Тичини.- Нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Студецький Микола Миколайович (1943-2002)

- Народився 22 травня 1921 р. у с. Флорине Бершадського району на Вінниччині в сім'ї священика. - Початкову освіту здобув у Цибулівській 4-класній школі Тростянецького району.- В 1940 р. закінчив Гніванську середню школу Тиврівського району Вінницької області. Продовжив навчання у Києві на курсах, що готували вчителів для незрячих і глухонімих дітей. У липні-вересні 1941 р. був серед народних ополченців Києва, потрапив у полон, був звільнений, працював у Вінниці, в тароремонтній майстерні. - у 1943 потрапив до Західної Німеччини, звідти переселений до Венесуели.- Працював автослюсарем, вантажником, прибиральником, пральником білизни, сторожем, хористом венесуельського оперного театру. На початку 50-х років ХХ ст. вирішив повернутися на батьківщину, але по дорозі був заарештований КДБ і за сфабрикованим звинуваченням у шпигунстві, отримав вирок на 25 років ув'язнення, відбув у таборах на Далекому Сході 5 років і був звільнений після смерті Сталіна. - Реабілітований в 1992 р.- В 1956–1995 рр. постійно жив у Вінниці, навчався у Києві в університеті.- Член НСПУ від 1967 р. - Створював з колегами у лютому 1971 р. міжобласну письменницьку організацію Вінниччини та Хмельниччини. - В кінці 1995 переїхав до Ірпеня на Київщину. Згодом оселився у Будинку ветеранів сцени в Пущі-Водиці (Київ).- Помер 19 січня 2002 р. Похований на Байковому кладовищі.

Василь Кобець (1943-2020)

- Народився у с. Слободище на Вінниччині. Поет, прозаїк, публіцист, журналіст. - Член Національної спілки письменників України з 1975 року.- Працював кореспондентом на Львівщині, заступником редактора газети в Іллінцях на Вінниччині, кореспондентом обласної газети "Вінницька правда", в геологічних експедиціях Тюмені та Заполяр'я, на будівництві Байкало-Амурської магістралі, в Греції...- Очолював Вінницьку організацію Національної Спілки письменників України. - Голова Конгресу української інтелігенції Вінниччини. - Головний редактор журналу "Собор".- Лауреат літературних премій імені Михайла Коцюбинського, Миколи Трублаїні та премії Івана Богуна за громадську діяльність. - Нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла. У творчому доробку Василя Кобця романи - "Юрський горизонт" (1985), "Не осуди свого кохання" (1991), повісті - "Осінні дзвони" (1982), "Вересне-вий день" (1988), "Поле моє", "Джерела б'ють", "Будень, як свято", "Пригоди полярних робінзонів", "Дана, Василько та білий світ", "Незвичайна знахідка у старій хаті, або Житіє "індуса" Тія» та ін.