Дослід Е. Резерфорда Постулати Н. Бора. Архипова Людмила Дмитрівна, вчитель фізики та астрономії Фастівського. НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 – ЦВПВ “Гарт”
Номер слайду 2
Модель атома Томсона. Ця модель одержала назву «пудинг», тому що електрони були вкраплені в позитивно заряджене середовище подібно до родзинок у пудингу. Джозеф Джон Томсон у 1903 р. запропонував модель атома, відповідно до якої атоми являють собою однорідні кулі з позитивно зарядженої речовини, у якій перебувають електрони.
Номер слайду 3
Модель атома. Томсона Модель Томсона проіснувала тільки до 1911 року. Англійський фізик Ернест Резерфорд запропонував своїм співробітникам експериментально перевірити правдивість моделі атома Томсона.
Номер слайду 4
Дослід Резерфорда
Номер слайду 5
Планетарна модель атома: Атоми будь-якого елемента складаються з позитивно зарядженого ядра. Навколо ядра обертаються електрони, що утворюють так звану електронну оболонку.
Номер слайду 6
Недоліки планетарної моделі атома Електрони рухаючись по «планетарних» орбітах, повинні були б під час випромінювання втрачати енергію руху й у результаті швидко наближатися до ядра. Розрахунки показували, що електрон в атомі Гідрогену має випромінювати всю свою енергію за малу частку секунди. Однак в атомі цього не відбувається.
Номер слайду 7
Квантові постулати Бора. Данський фізик Нільс Бор доповнив планетарну модель атома положеннями, які мали усунути недоліки цієї моделі. Після декількох місяців роботи Бор 1913 року опублікував свою квантову теорію атома. Основу цієї теорії становлять постулати Бора.
Номер слайду 8
Квантові постулати Бора. Енергія кванта дорівнює різниці енергій стаціонарних станів:hν =Ek- En.
Номер слайду 9
Наслідки постулатів Бора. Постулати Бора довели, що джерелом світла є збуджений атом. Найбільший успіх теорія Бору мала стосовно атома Гідрогену. Однак уже для наступного за складністю атома — атома Гелію — домогтися кількісної узгодженості з дослідом не вдалося, не кажучи вже про складніші атоми.
Номер слайду 10
Корпускулярно-хвильовий дуалізм. Корпускулярно-хвильовий дуалізм — запропонована Луї де Бройлем гіпотеза про те, що будь-яка елементарна частка має хвильові властивості, а будь-яка хвиля має властивості, характерні для частинки (1924р.)За це де Бройль в 1929 році отримав Нобелівську премію з фізики. Хвильові властивості матеріального об'єкта, який має імпульс р, характеризує довжина хвилі да Бройля:1892- 1987
Номер слайду 11
Експериментальне підтвердження корпускулярно-хвильового дуалізму. В 1927 році американці Клінтон Девіссон та Лестор Джермер та незалежно від них англієць Джордж Томпсон (син відомого фізика Томпсона, який відкрив електрон) спостерігали дифракцію електронів на кристалах. Ці фізики були удостоєні Нобелевської премії в 1937 році.
Номер слайду 12
Дифракція електронів. Томсон отримав інтерференційну картину, пропускаючи пучок електронів через металеву фольгу, а Девісон і Джермер використовували кристали. Відкриття дифракції електронів стало вирішальним підтвердженням гіпотези де Бройля і встановило хвильову природу електрона.
Номер слайду 13
У презентації використано матеріали, якіє у вільному доступі мережі Інтернет