Презентація "Електризація тіл"

В глибоку давнину (ще понад 600р. до нашої ери) люди помітили, що при обробці бурштину, натиранні його шматків вовною, вони починають притягувати до себе дрібні легкі предмети. У подальшому було встановлено, що цією властивістю володіють і інші речовини – скляна паличка потерта об шовк, ебоніт потертий сукном або хутром.

Якщо потерти сухим сукном ебонітову паличку, то і сукно і ебонітова паличка почнуть притягувати шматочки паперу. Це вказує на те, що при натиранні електризуються два статичних тіла.

Тонкі струмини води також притягуватимуться до скляної палички. Ці явища на початку 17ст. Були названі електричними (від грецького – електрон, бурштин). Тіло, яке одержало після натирання здібність притягувати інші тіла, наелектризоване, або, що йому надано електричний заряд

Таким чином, електризація – це процес одержання електрично - заряджених макроскопічних тіл із електрично нейтральних.

Різні досліди по електризації тіл показали, що існують тільки два типи електричної взаємодії – притягання і відштовхування. Наелектризуємо дві ебонітові палички. Одну з них піднесемо до іншої. Таким чином наелектризовані тіла будуть або притягуватись, або відштовхуватись.

++++++++++++ ------------ Електричний заряд, який виникає при натиранні скла шовком називають позитивним. А заряд, який виникає при натиранні ебоніту шерстю – негативним. Ці заряди відповідно позначають : ”+”, ”-”.

Піднесемо наелектризовану ебонітову паличку до гільзи, виготовленої з металевої гільзи. Гільза спочатку почне притягуватись до палички, а потім – відштовхуватись.