Презентація: Ембріогенез птахів

Ембріогенез птахів

Особливості ембріогенезу птахів. Запліднення птахів внутрішнє і відбувається в яйцепроводах. Його особливістю є поліспермія (до 300 сперматозоїдів). Але з пронуклеусом яйцеклітини зливається пронуклеус тільки одного сперматозоїда.

Особливості ембріогенезу птахів. Це пов’язане з тим, що кортикальна реакція під час запліднення відбувається дуже повільно, тому формування оболонки запліднення сповільнюється. Пронуклеус сперматозоїда зливається з пронуклеусом яйцеклітини. Яйцеклітина пропускає багато сперматозоїдів. О, Боже!

Особливості ембріогенезу птахів. Дроблення зиготи птахів часткове:перші дві борозни дроблення проходять у меридіональній площині перпендикулярно одна до одної;потім дроблення відбувається почергово в меридіональній та широтних площинах. У результаті дроблення утворюється дискобластула. Її дах і крайові зони утворені зародковим диском, а дно — жовтком.

Особливості ембріогенезу птахів. Дроблення й початок гаструляції відбуваються в яйцепроводах, де яйце перебуває впродовж 4-27 год і вкривається третинною оболонкою. Отже, знесене яйце є зародком на ранньому етапі ембріонального розвитку. У знесеному яйці у зв’язку зі зміною температурних умов ембріогенез припиняється і поновлюється лише з початком насиджування або інкубації.основна мембранаепібластектодермаепітеліально- мезенхімальний перехідмезенхімні клітини (передбачувана мезодерма)ентодермаентобластмезенхімально- епітеліальний перехід

темна зонапрозора зонакрайова зонаформуючі клітиникрайова зонатемна зонапрозора зонажовток. АВСDЕОсобливості ембріогенезу птахів. Гаструляція відбувається за типом деламінації та імміграції. В результаті цих процесів зародковий диск у знесеному яйці складається з внутрішнього та зовнішнього зародкових листків. У перші 12 год інкубації зародковий диск розростається на поверхні жовтка. Вигляд на поверхню зародкового диска (раннє дроблення): А - Двоклітинна стадія;В - Шестиклітинна стадія;С - Двадцятиклітинна стадія;D - Пізня стадія дроблення;E - Показує взаємозв'язок між жовтком і поверхневими бластомерами.

Особливості ембріогенезу птахів. Його центральна частина утворює зародковий щиток, з якого розвивається зародок, а периферична — позазародкову частину, з якої формуються позазародкові органи (плодові оболонки). Клітини зародкового щитка розміщуються над підзародковою порожниною, яка утворилася внаслідок використання ними частини жовтка, і формують світле поле зародкового диска. Світле поле оточене темним полем, яке утворене клітинами позазародкової частини зародкового диска, що лежать безпосередньо на жовтку.

Особливості ембріогенезу птахів. У зародковому диску здійснюється переміщення клітинного матеріалу презумптивної хорди й мезодерми. Воно відбувається двома потоками в напрямку до заднього кінця зародкового щитка, внаслідок чого він подовжується. У ділянці заднього кінця потоки клітинного матеріалу зливаються і прямують по серединній лінії зародкового щитка в передньому (головному) напрямку, формуючи клітинний тяж — первинну смужку. Вона закінчується потовщенням — первинним (гензенівським) вузликом. Через первинні смужку і вузлик проходить заглиблення (підвертання) клітинного матеріалу презумптивної хорди та мезодерми під ектодерму. При цьому в первинній смужці утворюється первинна борозна, а в первинному вузлику — первинна ямка.

Особливості ембріогенезу птахів. Курча 24 годинвузлик Гензенахорда1-й сомітнервова складкапередній невропорпередній мозокпрозора зонатемна зонапервинна смужка. Первинна ямка відповідає дорсальній губі бластопора, а первинна борозна — іншим губам бластопора. Через первинну ямку переміщується клітинний матеріал хорди. Він прямує в напрямку головного кінця зародка і називається головним відростком. Через первинну борозну переміщується клітинний матеріал мезодерми. У міру переміщення клітинного матеріалу клітинна смужка вкорочується, і первинний вузлик зміщується до заднього кінця зародка.

Особливості ембріогенезу птахів. У ході гаструляції зародкова частина зародкового диска відмежовується від позазародкової частини за допомогою тулубової складки. Вона формується внаслідок інтенсивного розростання клітин ділянок усіх зародкових листків, що знаходяться на межі зародкової та позазародкової частин зародкового диска. Верхівка складки спрямована під зародок, внаслідок чого він підіймається над жовтком. При цьому краї зародкової ентодерми змикаються і формується кишкова трубка, яка сполучена з жовтком вузькою жовтковою протокою. Формування нервової трубки та диференціація зародкових листків та осьових органів відбувається, так само як у ланцетника та амфібії.

Зародкові оболонки. Позазародкова частина зародкового диска складається з позазародкових екто-, енто- та мезодерми. Остання представлена тільки несегментованою частиною (спланхнотом). З позазародкової частини зародкового диска розвиваються тимчасові позазародкові органи — плодові оболонки. До них належать жовтковий мішок, амніон, сероза та алантоїс.

Першим з позазародкових органів розвивається жовтковий мішок. Він формується в результаті обростання жовтка позазародковими ентодермою та вісцеральним листком мезодерми. Поблизу зародка вони формують жовткову протоку, яка входить до складу пупка, і, як було зазначено вище, сполучає кишкову трубку з вмістом жовткового мішка. Процес обростання жовтка не відбувається до кінця, внаслідок чого жовтковий мішок знизу залишається відкритим. У цій ділянці жовток безпосередньо прилягає до білка. Зародкові оболонки

Жовтковий мішок виконує трофічну функцію, є органом ембріонального кровотворення та органом, у якому утворюються первинні статеві клітини — гаметоцитобласти. Ентодерма стінки жовткового мішка бере участь у ферментативному розщепленні жовтка та всмоктуванні нутрієнтів у кровоносні судини мезодермального шару, які продовжуються в судини плода. Наприкінці розвитку плода жовтковий мішок втягується в кишкову трубку. Зародкові оболонки

Розвиток амніона і серози пов’язаний з розвитком амніотичної складки. На 2 добу насиджування зародок занурюється в латебру, внаслідок чого позазародкові ектодерма і парієтальний листок мезодерми формують навколо нього кільцеподібну амніотичну складку, верхівка якої виступає над зародком. Зародкові оболонки

Складка з обох боків зародка розростається в напрямку його спинної ділянки. Її протилежні краї зливаються та утворюють дві оболонки: зовнішню — серозу і внутрішню — амніон. При цьому зовнішній шар стінки серози утворює ектодерма, внутрішній шар — парієтальний листок мезодерми, а в стінці амніона зовнішнім шаром є парієтальний листок мезодерми, внутрішнім — ектодерма. В ділянці заднього кінця зародка краї амніотичної складки не зростаються, що призводить до утворення серо-амніотичного каналу, через який білок надходить у порожнину амніона і проковтується плодом. Зародкові оболонки

Амніон оточує тільки зародок. Між ними знаходиться амніотич­на порожнина, заповнена амніотичної рідиною, що продукується клітинами ектодерми стінки амніона. Амніотична рідина створює водне середовище, в якому розвивається зародок, захищає зародок від механічних пошкоджень і є його поживним матеріалом. Зародкові оболонки

Сероза огортає зародок, позазародкові органи та білок. Вона прилягає до шкаралупи й бере участь у газообміні. Клітини ектодерми серози виділяють ферменти, що переводять мінеральні речовини шкаралупи в йони. Останні потрапляють в організм плода і використовуються для його росту. Між серозою з одного боку, амніоном і жовтковим мішком з другого боку знаходиться щілиноподібна порожнина — позазародковий целом. Зародкові оболонки

Алантоїс починає формуватися на третю добу інкубації як випинання кишкової трубки. Його стінка, як і стінка жовткового мішка, утворена ентодермою та вісцеральним листком мезодерми. Алантоїс у вигляді видовженого мішка розростається в позазародковому целомі. Зародкові оболонки

Його мезодерма зростається з мезодермою серози, внаслідок чого утворюється серозо-алантоїс. У мезодермі серозо-алантоїса розвиваються кровоносні судини, через які до плода надходять кисень і мінеральні речовини. В порожнині алан­тоїса накопичуються продукти обміну речовин і сечова кислота. Протока алантоїса входить до складу пупка, за допомогою якого плід сполучається із позазародковими органами. Зародкові оболонки

Ембріональний розвиток окремих видів птахів вивчено недостатньо. Нині найповніше досліджено розвиток зародка курей. На основі характеру живлення зародка розроблено класифікацію стадій розвитку курчати. Стадії ембріогенезу птахів

Ембріональний розвиток курчати проходить п’ять стадій:перша стадія — латебрального живлення — відбувається впродовж перших 30-36 год інкубації. В цю стадію зародок живиться жовтком латебри. Джерелом енергії є глікоген. Кровообігу немає. Вiдбувається закладання серця і формування жов­ткового мішка. Стадії ембріогенезу птахів

Ембріональний розвиток курчати проходить п’ять стадій:друга стадія — жовткового живлення — триває з 30-36 години до 7-8 доби інкубації. Упродовж цієї стадії формуються позазародкові органи, в стінці жовткового мішка утворюються кровоносні судини. Розвиваються органи тіла зародка, серце починає скорочуватись, функціонує печінка, в організм надходить кисень. Стадії ембріогенезу птахів

Ембріональний розвиток курчати проходить п’ять стадій:третя стадія — живлення білком і дихання киснем повітря — триває з 7-8 доби по 18-19 добу інкубації. Для цієї стадії характерний інтенсивний розвиток алантоїса, який разом із серозою забезпечують зародок киснем та мінеральними речовинами. Продовжується розвиток усіх органів тіла зародка. Наприкінці стадії зародок стає сформованим плодом. Стадії ембріогенезу птахів

Стадії ембріогенезу птахів. Ембріональний розвиток курчати проходить п’ять стадій:четверта стадія — використання зародком кисню повітря з повітряної камери яйця — триває з 18 – 19 доби інкубації до наддзьобування. Алантоїс редукується, плід відчуває потребу в кисні, продзьобує внутрішній шар підшкаралупової оболонки та починає дихати повітрям повітряної камери. Починає функціонувати мале коло кровообігу.

Стадії ембріогенезу птахів. Ембріональний розвиток курчати проходить п’ять стадій:п’ята стадія — вилуплення — триває з 20 по 21 добу інкубації. Упродовж цієї стадії жовтковий мішок з вмістом впинається в порожнину кишечнику, інші плодові оболонки припиняють функціонувати та відмирають. Плід продзьобує шкаралупу і залишає яйце.