Презентація "Еволюція поведінки тварин та її значення"

Еволюція поведінки тварин та її значення7 клас

Тварини населяють усю земну кулю: поверхню суходолу, ґрунт, прісні водойми та моря. Піднімаючись на Джомолунгму (Еверест), альпіністи помітили на висоті близько 8000 м гірських птахів — клушиць. Червів, ракоподібних, молюсків та інших тварин було виявлено в западинах Світового океану на глибині до 11 000 м. Багато тварин ведуть потайне життя або мають мікроскопічні розміри, тому в повсякденному житті ми їх не помічаємо. А от комах, птахів, звірів ми бачимо дуже часто.

Еволюційні причини поведінки Процес історичного прогресивного розвитку органічного світу шляхом пристосування живих організмів до безперервно мінливих умов існування називається еволюцією. На різних етапах еволюційного розвитку тваринного світу можна виділити такі природжені адаптивні (пристосувальні) реакції: таксиси, рефлекси та інстинкти. До набутих форм, більш мінливих, відносять научіння й мислення.

Таксиси — це найпростіша форма поведінки у найпростіших і багатоклітинних ор¬ганізмів, що визначає взаємодію організму із середовищем. Стереотипне просторове переміщення організмів в бік кращих умов середовища Наприклад, реотаксис — рух клітини проти течії рідини; хемотаксис — рух клітини до певної хімічної речовини. Рефлекс — також вид адаптивної поведінки. Він є безумовною рефлекторною реак¬цією організму на подразники, одним з головних видів адаптації в тваринному світі.Інстинкт — складніша форма природженої поведінки, яка сформувалася в ході еволюційного розвитку даного виду. Інстинкт — це система складних ланцюгових без¬умовних рефлексів, у якій кінець одного рефлексу зумовлює початок іншого. В процесі життя на інстинктивну поведінку нашаровуються численні умовні рефлекси. Навчання — це процес набуття індивідуального життєвого досвіду і відбивається в зміні інстинктивної поведінки. Існує багато видів навчання. В основі усіх їх лежить вироблення умовних рефлексів різної складності. Найчастіше навчання здійснюється способом наслідування. Так, малята всіх видів тварин, наслідуючи дорослих тварин, набувають їх досвіду.

Які стратегії поведінки тварин?Тварини мають велику кількість різноманітних поведінкових реакцій, спрямованих на забезпечення їхнього життя. Так, у поведінці слонів спостерігаємо вроджену і набуту поведінку та розумову діяльність, конфлікти й агресію, взаємодопомогу й альтруїзм. Поведінка тварин є результатом взаємодії генів та умов середовища, і в різних ситуаціях переважають різні стратегії поведінки. Стратегія конфліктів (стратегія конкуренції, агоністична поведінка) -сукупність різноманітних форм поведінки, пов’язаних із агресією між особинами одного виду. Ця стратегія поєднує бійки, оборону, втечу, завмирання, переслідування, тобто прояви, основою яких є агресія з однієї сторони і реакцією на цю агресію - з протилежної. Руховими реакціями, що супроводжують таку поведінку, можуть бути удари лапами, крилами, вертикальні стійки, що роблять тварину більшою, настовбурчення пір’я чи шерсті тощо. Агоністичною є поведінка глушеців чи тетеруків на токовищах, перевертання слабкіших хом’яків на спину, «боксування» кенгуру тощо. Найголовнішим результатом такої поведінки є з’ясування та встановлення рангових відносин між партнерами, які взаємодіють. У багатьох тварин така поведінка супроводжує територіальні конфлікти та статеву поведінку.

Які стратегії поведінки тварин?Стратегія співпраці (стратегія взаємодопомоги, кооперативна поведінка) - сукупність різноманітних форм поведінки, пов’язаних із поєднанням і взаємодією двох чи більше особин для виконання якогось завдання. Найчастіше тварини співпрацюють під час захисту від хижаків, утаму-вання голоду, догляду за молодняком, подолання перешкод тощо.

Які стратегії поведінки тварин?Стратегія жертовності (альтруїстична поведінка) - сукупність різноманітних форм поведінки особин, що сприяє підвищенню пристосованості інших особин за рахунок зниження власної пристосованості. Самопожертва, або альтруїзм, у тварин найбільш яскраво проявляється у відносинах усередині родини, але також зустрічається і серед інших соціальних груп. До альтруїстичної поведінки, наприклад, можна віднести реакцію «окри-кування хижака» коли особини сигналізують про наближення ворога, попереджаючи зграю, але наражаючи себе на небезпеку. Деякі види мурашок, які відчувають, що скоро помруть, залишають свої гнізда та гинуть на самоті. Собаки та кішки часто приймають осиротілих більченят, каченят і навіть тигренят, турбуючись про них, як про своїх власних малюків. Дельфіни підтримують хворих або поранених особин свого виду, плаваючи під ними протягом багатьох годин та одночасно підштовхуючи їх до поверхні води, щоб вони могли дихати. Моржі інколи опікуються малюками-сиротами свого виду, які втратили батьків через напад хижаків.

Які стратегії поведінки тварин?Стратегія виживання (егоїстична поведінка) - сукупність різноманітних форм поведінки особин, що підвищує власну пристосованість особин за рахунок зниження пристосованості інших особин. Приклади цієї стратегії поведінки трапляються часто. Пінгвіни королівські, наприклад, можуть довго товпитися на краю скелі, не наважуючись пірнути у воду, щоб не стати жертвою морських леопардів. Вони вичікують і прагнуть зіштовхнути один одного. Тварини часто поїдають одна одну, не бажаючи ділитися їжею, територією або шлюбним партнером з іншими. Поведінка овець, які потрапили в небезпеку, пояснюється бажанням опинитися в центрі стада і врятуватися за рахунок сусіда. Егоїстичні стратегії поведінки дозволяють окремим видам виживати та витісняти інші організми, однак вони менш вигідні з точки зору еволюції в порівнянні з кооперацією.

Д/З повторити тему: «Поведінка тварин»Дайте відповіді на питання: Які особливості стратегії конфліктів і стратегії співпраці? Чим відрізняється стратегія жертовності від стратегії виживання? Які головні закономірності еволюції поведінки тварин?