Презентація "Формування свідомої поведінки в учнів початкової школи"

Формування свідомої поведінкив учнів початкової школи. Виховання – запорука дисциплінованості учнів

Свідома поведінка – це найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом

Свідома поведінка грунтується на сформованості в учнів таких рис: Дисциплінованість. Обов’язок. Відповідальність

ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ – прагнення і вміння керувати своєю поведінкою відповідно до суспільних норм і вимог правил поведінки. Дисципліна є водночас засобом виховання школярів. Вона сприяє підвищенню діяльності учнів, а також дає змогу обмежувати, гальмувати нерозважливі дії та вчинки окремих школярів.

ОБОВ’ЯЗОК – усвідомлення необхідності дотримання суспільних і моральних норм і підпорядковування своєї поведінки їх вимогам.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ -- якість дитини, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з погляду її доцільності або шкоди для суспільства, а також порівнювати свої вчинки з вимогами, нормами та законами.

Молодший шкільний вік – це: особливий етап у формуванні ставлення людини до навколишнього світу ; вік, сприятливий для формування основ свідомої поведінки.

Становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі фази: Адаптація (пристосування до нових умов);Індивідуалізація (вияв своїх індивідуальних можливостей і особливостей);Інтеграція (включення у групу ровесників).

Основні новоутворення молодшого шкільного віку: Довільність психічних процесів. Внутрішній план дій. Уміння організовувати навчальну діяльність. Рефлексія

Причини, які приводять до порушення поведінки у дітей молодшого шкільного віку:складні соціальні і політичні умови життя суспільства; проблеми, що виникають у сім’ях; особливості психічного розвитку;вікові особливості молодших школярів; недоліки в організації профілактичної і корекційної роботи під час адаптаційного періоду.

Негативні прояви у поведінці дітей, які потребують корекції1. Гіперактивність2. Демонстративність3. Протест4. Агресія

Гіперактивна поведінка. Рухова активністьІмпульсивність. Відволікання. Неуважність

Демонстративна поведінка. Дитяче кривляння. Капризи

Протестна поведінка. Негативізм. Упертість. Непоступливість

Агресивна поведінка. Втрата контролю над собою. Суперечка та сварка з дорослими. Відмова в дотриманні правил. Навмисне дратування людей. Звинувачення інших у своїх помилках. Гнів та відмова зробити що-небудь на прохання дорослих або однолітків. Заздрість, помста і чутливість. Швидке реагування на різні дії оточуючих

Виявлення дітей, які порушують правила поведінки: Діагностика учнів. Опитування вчителів. Опитування батьків. Спостереження за учасниками навчально-виховного процесу

Шляхи подолання відхилень у поведінці: Корекція поведінкових відхилень в учнів. Психологічна просвіта. Батьків. ВчителівІндивідуальне консультування педагогів та батьків

Роль педагогів у формуванні свідомої поведінки. ВЧИТЕЛЬ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ: Привчати дітей до виконання норм і правил, формувати потребу у їх дотриманніУсвідомити те, що навіть наймолодший учень — це вже громадянин. Вимогливість і суворість учителя має бути доброзичлива. Дотримуватися загального, доцільного і точного шкільного режиму. Здійснювати тактовний контроль за поведінкою учнів

Психолог рекомендує педагогам: При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила: Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі. Не допускайте перевтоми учнів. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя. Будьте привітними. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях  гуртка, позакласних заходах, спільних походах. Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі.

Психолог рекомендує батькам 1. Не засуджуйте дитину. Вона повинна відчувати,  що її люблять. Пам’ятайте: щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття й навчитись із ними поводитись. 2. Уважно вивчайте дитину. Ви повинні знати стан  здоров’я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового напруження повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченнями або покаранням.3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалось емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.4. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків. 5. Караючи дитину, переконуйтесь у тому, що вона розуміє, за що її карають, і звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки й засвоїти їх.6. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є спільними.7. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити енергію в інше, дозволене русло.8. Пам’ятайте! В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

психолог радить учням. Старанно вчись. Уважно слухай пояснення вчителя, виконуй усі його завдання, прагни знати більше. Люби рідну землю. Обережно стався до шкільного майна, до чужих і шкільних речей. Бери участь у корисних справах. Допомагай товаришам у навчанні. Будь чесним і справедливим. Виконуй режим дня. Цікаво й корисно проводь вільний час. Слухайся батьків, поважай їх, виконуй домашні обов’язки. Зразково поводься в школі. Будь уважним, ввічливим, вихованим.

Початкова школа -- унікальна можливість для психолога простежити динаміку розвитку психічних новоутворень та особистісних структур від самих витоків шкільного навчання, при необхідності скоригувати небажані відхилення та спрогнозувати наслідки педагогічних і психологічних впливів.