Презентація "ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV–ХV СТ."

§ 25. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV–ХV СТ. 7 клас Котик М.М.

План уроку 1. Сільське господарство. Життя селянина 2. Соціальні виступи 3. Міста та їхні жителі. Маґдебурзьке право 4. Ремесла й торгівля

Сільське господарство. Життя селянина Cільське господарство мало натуральний характер 1. Вирощування Зернових культур 2. Городництво 3. Садівництво Залежнісь селян У ХІV ст. більшість селян на українських землях були вільними та лише сплачували данину - подимне 1. 1. Млинарський 2. Винокурний 3. Корчмарський 4. Рибальство 5. Солеваріння промисли Основна зайнятість 1 2

Отаман Староста Структура сільської громади дим Дворища /5-10 димів –хат/ дим Сільська громада /село / Волость - копа /декілька сіл / дим Діяв копний суд Похожі Непохожі Отчичі ІІІ Литовський статут 1588 Всі селяни отчичі - кріпаки Поділ за майновим станом Слуги Данники Тяглові Городники Непривілейовані

Селяни сплачували податки і виконували повинності. у Великому князівстві Литовському Грошовий податок на військові потреби 1 Державні повинності: 2 споруджували й ремонтували замки, зводили мости та греблі, прокладали та обслуговували шляхи Десятина церкві 3 у Князівстві Руському /під Польщею/ Оброк продуктами чи грошима Відробляли панщину У ХV ст. панщина становила 14 днів на рік У 1520 р. 1 день на тиждень Панщина 1557 р. – 1 день на тиждень У Закарпатті 2 дні на тиждень

Дещо відмінним було становище мешканців сіл, де діяло німецьке або волоське право Німецьке право Волоське право Володіли селяни –осадники німецьких і польських переселенців сплачували лише оброк не відробляли панщини не знали общинної організації здобували право утворити село посада війта була спадковою Володіли селяни -волоські переселенці (українці і волохи з Угорського королівства) не відробляли панщини, переважно вирощували худобу. оброк і податок сплачували худобою, судилися за звичаєвим правом Упродовж ХІV–ХV ст. відбулося помітне зростання великого феодального землеволодіння -латифундій

Латифундії Фільварок велике феодальне землеволодіння Переважну більшість латифундій було сконцентровано у володінні великих магнатів: Острозьких, Чарторийських, Радзивілів (Волинь), Ружинських, Заславських, Немиричів (Київщина, Поділля), Замойських, Потоцьких, Язловецьких (Брацлавщина та Поділля) Кріпацтво багатогалузеві господарчі комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян та були зорієнтовані на товарно-грошові відносини, хоч і зберігали чимало рис натурального господарства Реагуючи на попит ринку сільськогосподарської продукції набуло популярності фільваркове господарство система правових норм, які встановлювали залежність селянина від феодала й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю.

Латифундії Фільварок велике феодальне землеволодіння Переважну більшість латифундій було сконцентровано у володінні великих магнатів: Острозьких, Чарторийських, Радзивілів (Волинь), Ружинських, Заславських, Немиричів (Київщина, Поділля), Замойських, Потоцьких, Язловецьких (Брацлавщина та Поділля) Кріпацтво багатогалузеві господарчі комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян та були зорієнтовані на товарно-грошові відносини, хоч і зберігали чимало рис натурального господарства Реагуючи на попит ринку сільськогосподарської продукції набуло популярності фільваркове господарство система правових норм, які встановлювали залежність селянина від феодала й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю. 1588 р ІІІ Литовський статут

Соціальні виступи Повстання під проводом Мухи 2 Зазнало поразки 1490—1492 Почалося у Молдові і охопило Галичину і Буковину. Повстанці нападали на маєтки феодалів, забирали коней, зброю, виганяли й вбивали. Причиною виступу було посилення феодального визиску та покріпачення селянства.

Міста та їхні жителі. Маґдебурзьке право процес урбанізації 3 ХІV–ХV ст зростання кількості й населення міст Міста королівські приватні прагнули позбутися залежності від своїх власників Від XIV ст. українські міста починають отримувати маґдебурзьке право 1188 р місто. Магдебург /Німеччина / З 1329 р. маґдебурзьким правом користувалися Хуст, Вишкове, Тячів. Згодом його отримали Санок (1339), Львів (1356), Кам’янець (1374), Київ (1494–1497 або 1499)

Маґдебурзьке право

Ремесла й торгівля У період ХІV–ХV ст. відродилися та продовжували розвиватися ремесла й торгівля, які зазнали значного нищення від монгольської навали 4 Для регулювання виробництва й захисту власних інтересів міські ремісники певних спеціальностей об’єднувалися в особливі організації — цехи ХV ст. налічувалося понад 200 ремісничих спеціальностей Очолював цехмістр ЦЕХ Цех володів судовою владою над своїми членами, обкладав їх податками, а в разі потреби створював власне ополчення для «оборони міста». Партачі ремісників, які не входили до складу цеху Купці об’єднуються в гільдії. У ХV ст. набули поширення ярмарки (вони постійно діяли у Львові, Києві, Галичі, Луцьку

Домашнє завдання § 25. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV–ХV СТ.