Гриби — гетеротрофні організми, клітини яких укриті щільною хітиновою стінкою Гриби є гетеротрофами, тобто такими, які змушені споживати готові органічні речовини з довкілля. Але на відміну від тварин, клітини грибів укриті щільною клітинною стінкою, основу якої складає вуглевод хітин. Через наявність такої стінки гриби нездатні поглинати частинки їжі й змушені всмоктувати розчинені поживні речовини поверхнею тіла.
Грибниця з ниток утворює тіло багатоклітинних грибів Тіло грибів, зазвичай, становить сукупність розгалужених багатоядерних ниток — грибницю, або міцелій (рис. 9.1). Часто всередині ниток міцелію — гіф — є перетинки, що поділяють нитки на сегменти. Якщо кожен сегмент містить одне або кілька ядер — тоді стверджують, що грибниця має клітинну будову. Але варто пам’ятати: цитоплазми сусідніх клітин сполучаються за допомогою пор, тому така «багатоклітинна» будова не є еквівалентною багатоклітинності тварин. Часто формування спор у грибів пов’язане з розвитком особливої структури — плодового тіла, утвореного щільно переплетеними нитками грибниці, до яких прикріплені органи спороношення.
Основним способом розмноження й розселення грибів є утворення спор Спори в грибів утворюються як при статевому, так і при нестатевому розмноженні. Статеве: у результаті запліднення одразу або через деякий час утворюється диплоїдне ядро. Диплоїдна стадія нетривала й закінчується мейозом, що призводить до утворення гаплоїдних клітин — спор. Нестатеве: у результаті мітозу. Спори стають ідентичними клітинам міцелію й у вищих грибів отримують назву конідії. Також деякі гриби здатні до вегетативного розмноження за допомогою брунькування, як це здійснюють дріжджі, чи фрагментами власного міцелію.
Більша частина пліснявих грибів належить до відділу Зигоміцетів Зигоміцети - їх представником є звичайна хлібна пліснява — мукор (рис. 9.2, А, Б). Тіло зигоміцетів — це грибниця, яка не формує плодові тіла, — гриби з такою будовою, зазвичай, називають пліснявами. Нитки грибниці в них не розділені перетинками. Запліднення відбувається шляхом злиття ділянок міцеліїв різних грибів. У результаті, на місці злиття виростає ніжка, яка має темну голівку — спорангій, — заповнену спорами (рис. 9.2, В).
Сумчасті або Аскоміцети, гриби які можуть формувати плодові тіла, але багато з них існує у вигляді плісняви або дріжджів Аскоміцети здатні формувати плодові тіла. Нитки грибниці сумчастих грибів розділені поперечними перетинками на окремі клітини. Статевий процес відбувається тоді, коли гаметангії з гаметами різних грибниць зливаються один з одним, утворюють гіфи, які з двох ядерних клітин формують плодове тіло (наприклад, зморшки і строчки, а також одноклітинні: дріжджі; плісняві: пеніцил і аспергіл)
Базидіальні гриби – найпоширеніші гриби, які формують плодові тіла. Базидоміцети формують плодові тіла з переплетених гіф. Спори утворюються у кінцевих клітинах, в яких відбувається злиття ядер, а далі миттєво мейоз. Творені спори не залишаються під оболонкою материнської клітини, а «вичавлюються» назовні і формують булавоподібні структури. З часом спори відпадають і розносяться в довкіллі. Серед базидоміцетів є і паразити (трутовики та гриби-паразити рослин)
Лишайники – унікальний приклад тісного симбіозу гриба й водорості Лишайники – симбіоз гриба й водорості. Компоненти лишайника отримали власну назву: грибний мікобіонт і водоростевий фікобіонт. Мікобіонтами, переважно, є чумчасті гриби, тоді як фікобіонтом, зазвичай, виступає зелена водорість, іноді – ціанобактерія.
Гриби виконують ряд важливих функцій у природіЕкологічна роль грибів величезна. Вони забезпечують розклад мертвої органіки, причому роблять це ефективніше за бактерій. Важливу роль гриби відіграють у розкладанні деревини. Деякі види ведуть паразитичний спосіб життя, завдаючи значного збитку врожаю. Їстівні гриби людина і тварини використовують в їжу. Дріжджі використовують для отримання хліба, пива і вина. Деякі гриби вступають у симбіоз з рослинами, проникаючи гіфами між або у тканини кореня рослини утворюючи мікоризу.