Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 в м. Київ — українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуарист. Учасниця антиколоніального руху шістдесятництва. Працювала у жанрі «міської української прози» в умовах форсованої русифікації Києва у 1980-тих роках. Працювала в редакціях газет і журналів. Перший вірш написала у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка спричинила тривалу дискусію у пресі. Одружилася із відомим українським письменником Володимиром Дроздом. Під тиском обставин була змушена вступити до комуністичної партії 1981 року.
Номер слайду 3
Факт 1 Батьки Ірини загинули під час війни. Виховували її дідусь та бабуся. Дитинство дівчинки минуло у Звенигороді, що на Черкащині.
Номер слайду 4
Факт 2 Перший вірш написала у 8 років. Її твори були опубліковані, коли Ірина Жиленко навчалася у школі.
Номер слайду 5
Факт 3 У юності вона влаштувалася до дитячого садочка — доглядати малечу. Деякий час вона працювала у дитсадку вихователькою. Професійно займалась вокалом в університетській оперній студії та аматорському хорі «Жайворонок» при Київській консерваторії, танцювала у «Веснянці», гарно малювала. Ірині Жиленко пропонували перейти з університету до консерваторії.
Номер слайду 6
Факт 4 Була одружена з українським письменником Володимиром Дроздом. Вона три роки чекала його з армії, через день писала коханому листи. Частину переписки опублікувала в книзі “Homo feriens”. Подружжя прожило у шлюбі 50 років. Виховали сина Павла і доньку Орисю.
Номер слайду 7
Факт 5 У роки репресій над інакодумцями родина Дроздів-Жиленко зазнала утисків: Володимира Дрозда на три роки було мобілізовано в армію, Ірину Жиленко звільнили з роботи, позбавили житла, їхні твори ніхто не хотів брати до друку.