Матеріал дозволяє ознайомити учнів із історією виникнення, розвитку, функціонування аптек, дізнатися цікаві факти про становлення та розвиток фармацевтики.
Апте́ка (грец. αποθηκη — комора) — мед.-сан. заклад, що виготовляє і відпускає ліки за рецептами, продає готові лікувальні засоби, які дозволено відпускати без рецепта, лікувальні мінеральні води, перев'язувальні матеріали, предмети догляду за хворими та інші мед. вироби. Першими документами, що дають відомості про історію розвитку лікознавства на Русі, є літописи. Одне з найбільш ранніх джерел, в якому згадується про існування лікарів у Київській Русі, - церковний устав Володимира Святославовича, написаний у Х ст. (996 р.). Оскільки на Русі ліки називалися зіллям, то й установи, що готували та відпускали їх, називалися. XIV“зеленями” (звідси зелейник).
На Заході Європи перші монастирські аптеки з'явилися у XIII столітті при монастирях ордену бенедиктинців. Згодом цей звичай запровадили ченці домініканського та францисканського орденів. Власне ці два католицькі ордени у XIII столітті мали свої монастирі у Львові. Монастирі у ті часи займалися місійною діяльністю, отже, були незалежними від місцевої світської і церковної влади.Історія аптек міста Львова
Першою монастирською аптекою у нашому місті була аптека отців домініканців. Дружина князя Лева угорська принцеса Констанція у 1270 році виділила площу для спорудження при храмі Івана Хрестителя монастиря з притулком та аптекою для хворих. Більшість сучасних істориків вважають, що монастирські аптеки з'явилися у Львові разом з монастирями. Першу аптеку при домініканському монастирі хроніка згадує у 1559 році. У XIV-XV ст. у Львові практикували один-два публічних аптекарі одночасно, отож монастирські аптеки не створювали їм конкуренції. У XVII ст. найбільш відомими монастирськими аптеками у Львові були аптеки отців бернардинців та єзуїтів. Бернардини мали у монастирі прекрасно обладнану аптеку. Вони виготовляли, продавали або й роздавали ліки львівським міщанам.
Перша на Україні приватна аптека існувала у Львові в 1392—1400 pp., а в 40-х роках XV ст. у Львові було вже три аптеки (В. Д. Отамановський). Першим аптекарем Львова був німець Клеменс (1392-1400); Василь Русин 1445 заклав одну з перших аптек міста, а наприкінці XVI ст. існував цех аптекарів з 15 осіб. Аптека «Під срібним орлом» (створена 1783 р.)Аптеку «Під золотою зіркою» заснував Петро Міколяш 1826 року. Аптека «Під патронатом угорської корони», заснована 1772 року. Аптека «На Марійській площі» Аптеку називають «Аптека матері і дитини»,засновник цієї аптеки Теодор Торосевич 1818-го дав їй іншу назву - «Під римським імператором Титом».
Назви ще пов’язували з опікою над аптеками влади чи святих. Так і народжувалися - «Під золотим орлом», «Під срібним орлом», «Під золотою зіркою», «Під угорською короною», «Під золотим оленем», «Під золотим левом», «Під римським імператором Титом», «Під Фемідою», «Під Архангелом», «Під Святим Миколаєм», «Під Святим Духом», «Під святою Софією», «Під надією», «На Марійській площі» тощо – таким чином навіть неписьменна людина могла знайти потрібну аптеку.
Київ. Аптека – музей Перші аптеки в Києві виникли в XVII ст.. У 1715 з’явилася аптека, яка обслуговувала місцевий гарнізон. У 1728 р. відкрилася перша приватна аптека, І. Эйстер відкрив на Подолі Після смерті Эйстера власником аптеки став Георг Бунге. Від 1751 до 1770 р. вона була єдиною приватною аптекою в Києві. У 1988 р. відкрився музей, в експозиціях якого відтворено обстановку старовинної аптеки. Колекція музею сьогодні налічує понад 50000 експонатів. Перше приміщення музею – це торговельна зала, прилавкок на якому стоїть величезний касовий апарат з написом „National”. Також є зала яка демонструє інтер’єр хатинки сільської знахарки з цегляною піччю, маленькими підсліпуватими віконцями та оберемками духмяних трав. Сьогодні музей працює як аптека.
РОЗМІЩЕННЯ І ОБЛАДНАННЯ АПТЕКИПриймальна (дожидальня для відвідувачів) В приймальній кімнаті аптеки відкритого типу ставляться звичайні меблі для відвідувачів, вітрини з зразками лікарських засобів, виставки з санітарної освіти та відділ ручного продажу, обладнаний прилавками та скляними шафами.2. Рецептурна. Це кімната або частина кімнати, відокремлена від приймальної скляною перегородкою, у якій є вікна, призначені для приймання рецептів і видавання-виготовлених ліків. У рецептурній єстіл рецептора і обертові установки з полицями та висувними ящиками для ліків, підготовлених до відпуску.
3. Асистентська. Це кімната, пристосована для готування ліків, звичайно ізольована від інших приміщень. Обладнана спеціальними асистентськими столами з вертушками, на яких розміщені найбільш ходові лікарські засоби. У великих аптеках спеціально обладнуються асистентські столи, з яких одні служать тільки для готування мазей, другі — порошків, треті — рідин і т. д. Столи, пристосовані для готування рідких ліків, обладнані бюретковими системами і наборами піпеток. В асистентській є шафи для зберігання лікарських засобів, застосовуваних порівняно рідко, а також шафи "А" і "Б" для зберігання невеликих кількостей отруйних і сильнодіючих лікарських засобів.4. Стерилізаційно-асептичний блок. Спеціальне приміщення для готування стерильних і асептичних ліків. Звичайно цей блок складається з стерилізаційної кімнати, тамбура і асептичної кімнати. Якщо немає потрібної кількості кімнат, цей блок може розміщуватися в одній кімнаті. В гіршому разі в асистентській обладнують так званий настільний бокс — засклений, спеціально виготовлений ящик.5. Кокторій. У цій кімнаті готуються водні витяжки (настої і відвари), добувають тут дистильовану воду та провадяться інші технологічні операції, пов'язані з підігріванням. Кокторій обладнаний інфундирними або перегінно-інфундирним апаратами і перегінним кубом.6. Матеріальна кімнатапризначена для зберігання запасів лікарських засобів та інших санітарно-гігієнічних предметів. Обладнана спеціальними матеріальними шафами.
7. Мийня—це спеціальна кімната, призначена для миття посуду і різних приладів. У ній є холодна і гаряча вода, а також спеціальні прилади для миття посуду. Тут стоїть сушильна шафа для сушіння посуду і шафа для зберігання чистого посуду.8. Підвал. У підвалі зберігаються запаси лікарських засобів, які треба зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці. Обладнаний підвал стелажами і шафами. Для зберігання вогненебезпечних речовин обладнується вогнетривке бетонне сховище з залізними дверима.
Аптечна мережа теперішнього часу. В Україні аптечна мережа сягає 23 тисячі. Із них 8 тисяч – аптеки, щорічний приріст " 7%. 42% – у державній власності, 42% – колективна власність, 10% – часники. Найбільше аптек мають наступні міста: Харків, Луганськ, Львів, Запоріжжя. Спеціалізація аптек різко зменшилася. Переважають готові лікарські форми. Нові аптеки:· Ургентні (скорі) – 300-400 лікарських препаратів мають в об'ємі своєї роботи.· Східної медицини · Народної медицини· Гормональної медицини· Робота аптек через "Інтернет" (скидки надаються)