ЧИМ КОРІНЬ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ПАГОНА. Вегетативні органи опанували два різних середовища. Корінь пристосувався до життя у грунті, а пагін у повітрі. Ці органи ростуть протилежно один від одного: корінь у глибину, а пагін у висоту. Всі корені рослини формують кореневу систему. Пагін має листостеблову будову і може бути трав’янистим або дерев’янистим.
ЗНАЧЕННЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ Генеративні органи необхідні для того, щоб сформувати зачатки майбутньої рослини, захистити їх від несприятливих умов довкілля та забезпечити їхнє розселення. Отже, генеративні органи забезпечують існування виду на планеті, його розселення на різноманітні території та продовження в наступних поколіннях.
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ОРГАНИ РОСЛИН. Якщо посадити або посіяти рослину, то спочатку виростають вегетативні органи, а вже потім генеративні. Спочатку набирає сили молодий корінець, якому необхідно заглибитись, закріпитись та поглинати воду із розчиненими в ній поживними речовинами. За коренем починає рости пагін, який розгалуджується і формує надземну частину рослини.
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ОРГАНИ РОСЛИН. Корінь і пагін ростуть, розвиваються, накопичують поживні речовини. Після того, як вегетативні органи повністю сформуються, тільки тоді починають розвиватися генеративні органи, тобто спочатку квіти, а на їхньому місці після відцвітання сформуються плоди із насінням. Вегетативні органи ростуть протягом усього життя, а генеративні утворюються лише на короткий проміжок часу.
Органи вищих рослин мають досконалу будову клітин, тканин, вегетативних і генеративних органів. Клітина – це основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів і у рослин вона складається з: Клітинної стінки; - Вакуоля; Цитоплазматичної мембрани; - Хлоропласт; Цитоплазми; - Мітохондрія; Ядра; - Рибосоми. Хроматин; - Апарат Гольджі; БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ РОСЛИН
Ядро — найважливіша складова частина клітини. Ядро відповідає за всі процеси, що відбуваються у клітині. Ядро містить спадкову інформацію про те, якою буде нова клітина, яка утворюється в результаті процесу ділення. Цитоплазма — безбарвна, в'язка речовина, що наповнює клітку. У цитоплазмі знаходяться всі інші частини клітини. Мембрана — тонка напівпроникна плівка, яка оточує цитоплазму і відповідає за надходження до клітини та виведення з неї різних речовин. Вона знаходиться під клітинною стінкою Клітинна стінка захищає клітину і надає їй певну форму. До складу клітинної стінки входить целюлоза, яка надає міцність. Пластиди — маленькі складові частини клітини. Пластиди можуть бути безбарвними і кольоровими. Зелені пластиди називають хлоропластами, в них відбувається процес фотосинтезу. Вакуоль — порожнина, заповнена клітинним соком і створеними кліткою речовинами. Чим старше клітина, тим більше її вакуоль.
ТКАНИНА – це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму і виконують одну і ту саму функцію. ВИДИ ТКАНИН ТВІРНА (меристема) – складається із живих недиференційованих клітин, які постійно діляться івона дає початок усім іншим тканинам; ОСНОВНА (паренхіма) – складається із живих клітин, що забезпечують функцію живлення і запасання поживних речовин; ПОКРИВНА – шкірка (епідерміс) складається із живих клітин, а корок – з мертвих. Утворює покриви рослин, захищає від несприятливих факторів і забезпечує зв’язок з навколишнім середовищем. МЕХАНІЧНА – коленхіма складається з живих клітин а склеренхіма з мертвих. Надає рослині міцності і захищає від механічних ушкоджень; ПРОВІДНА – ксилема – трахеї, судини (мертві), флоема - ситоподібнітрубки (живі) – забезпечує транспорт води з мінеральними речовинами. ВИДІЛЬНА (екскреторна) – забезпечує накопичення або виведення кінцевих продуктів обміну, які рослині більше не потрібні.
це осьовий підземний вегетативний орган рослини. ФУНКЦІЇ КОРЕНЯ: Закріплення в ґрунті; Запасання поживних речовин; Вегетативне розмноження; Поглинання і транспорт води з поживними речовинами. ЗОНИ КОРЕНЯ: Провідна зона – тут утворюються провідні судини і бічні корені; Всисна зона – має кореневі волоски, що забезпечують поглинання води і розчинених у ній мінеральних речовин; Зона розтягування – клітини збільшуються в довжину, завдяки їй корінь заглиблюється; Зона поділу – активне ділення клітин; Кореневий чохлик – захищає корінь і полегшує просування кореня в ґрунті; КОРІНЬ
ВИДИ КОРЕНІВ ГОЛОВНИЙ – розвивається із зародкового корінця; ДОДАТКОВІ – відростаються від стебла, листків, бульб, цибулин; БІЧНІ – відгалужуються від головного та додаткових коренів. ТИПИ КОРЕНЕВИХ СИСТЕМ СТРИЖНЕВА (добре видно головний корінь) МИЧКУВАТА (всі корінці однакового розміру)
це надземна частина рослини, що складається зі стебла та розташованих на ньому листків і бруньок. СТЕБЛО – це осьовий надземний вегетативний орган, який забезпечує зв’язок усіх частин рослини, запасання поживних речовин, вегетативне розмноження, транспорт речовин, утворює і несе на собі бруньки і листки. ЛИСТОК – плоский бічний виріст пагона з обмеженим ростом, виконує функцію фотосинтезу та транспірації (випаровування води). БРУНЬКА – це зачатковий пагін. ПАГІН
Фотосинтез; Газообмін; Запасаюча; Вегетативне розмноження; Транспірація (випаровування). ЛИСТОПАД – це скидання листя у багаторічних дерев та кущів, це закономірне фізіологічне явище: запобігає вимерзанню кореня, опале листя є добривом, захист від випаровування восени та взимку. ФУНКЦІЇ ЛИСТКА
це видозмінений і обмежений у рості пагін, що забезпечує насінне розмноження у квітковий рослин. ОЦВІТИНА – це сукупність чашолистиків і пелюсток. ФУНКЦІЇ КВІТКИ: Утворення тичинок з пилковими зернами; Утворення плодолистків (маточок) з насінними зачатками; Запилення; Запліднення; Формування насіння і плоду. КВІТКА
це сукупність закономірно розташованих квіток, об'єднаних спільною віссю. Переваги суцвіть від поодиноких квітів у тому, що сукупність дрібних квітів краще пристосовані до запилення а також зумовлюють утворення більшої кількості плодів і насіння. ТИПИ СУЦВІТЬ: ПРОСТІ СКЛАДНІ (мають одну вісь) (утворюються із простих) - Китиця -Складний зонтик - Зонтик -Складний колос - Початок - Головка - Колос СУЦВІТТЯ
це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки. ШТУЧНЕ ЗАПИЛЕННЯ – здійснюється людиною для отримання нових сортів рослин. ВИДИ ЗАПИЛЕННЯ: САМОЗАПИЛЕННЯ ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ (пилком своєї квітки) (пилок своєї квітки на приймочку маточки іншої) - Вітрозапилення – анемофілія - Запилення водою – гідрофілія - Запилення тваринами – зоофілія - Запилення птахами – орнітофілія - Комахозапилення - ентомофілія ЗАПИЛЕННЯ
Квіти без запаху і кольору; Пилок сухий, дрібний і легкий, гарно розлітається; Маточки широкі, витягнуті з волосками, щоб легко вловлювати пилок; Береза, дуб, жито, пирій, ліщина. ОЗНАКИ КОМАХОЗАПИЛЬНИХ РОСЛИН Квітки великі з яскраво забарвленою оцвітиною; Пилок великий, липкий, гарно липне до лапок комах; Яблуня, шипшина, мак, слива і т.д. ОЗНАКИ ВІТРОЗАПИЛЬНИХ РОСЛИН
це злиття чоловічої і жіночої статевої клітини. СПЕРМІЙ – рухома чоловіча статева клітина (пилок). ЯЙЦЕКЛІТИНА – нерухома жіноча статева клітина (маточка). ЗАВ′ЯЗЬ – нижня розширена частина маточки, де розташовані насінні зачатки. НАСІННЯ – орган розмноження голонасінних і покритонасінних, проросла насінина дає життя новій рослині. Насінина буває однодольна (пшениця) і дводольна (квасоля). ПЛІД – це орган який складається з однієї чи кількох насінин та оплодня, що їх оточує ЗАПЛІДНЕННЯ
Захищає насінину від несприятливих умов довкілля; Створює додатковий запас поживних речовин; Сприяє поширенню насіння; СПОСОБИ ПОШИРЕННЯ: САМОРОЗКИДАННЯ – автохорія; ВІТРОМ – анемохорія; ВОДОЮ – гідрохорія; ПТАХАМИ – орнітохорія; ТВАРИНАМИ – зоохорія; ЛЮДИНОЮ – антропохорія. ФУНКЦІЇ ПЛОДУ ТА ПОШИРЕННЯ