Презентація книги волонтера Валерія Макеєва "100 днів полону або позивний 911". Це історії про 100 днів у полоні терористів ЛНР, про ув'язнених і звільнених, а також про тих, хто самовіддано допомагає полоненим опинитися на свободі.
Ця книга менше всього про себе, про якусь історію. Не було конкретної мети, просто не міг не писати. У полоні це була гімнастика для розуму. Хочеш жити – живи, з’явився олівець, папір – пиши, малюй. Я пишаюся віршами, які вдавалися в тих умовах. Валерій Макеєв
Номер слайду 7
«Тут не діють жодні закони й правила, а все будується винятково на людських стосунках»Валерій Макеєв. Позивний 911…
Номер слайду 8
Але в чому щастя, брат?У свободі? У свободі!... Валерій Макеєв
Номер слайду 9
Це паралельний вимір…«Поки що буду впливати на себе. Знаходити принади поточного моменту, помічати красоти ранку… Адже там, за хмарами – щастя…» Валерій Макеєв
Номер слайду 10
«Знаєте, чого понад усе прагнуть полонені там? – Щоб їхні родини не знали про їхні страждання…»Валерій Макеєв
Номер слайду 11
ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ«Цей «дощ материнських сліз» надовго»Валерій Макеєв
Номер слайду 12
«Цей текст – це пам’ять. Для внучки Марійки. Для світлого й мирного майбутнього її та всіх українських дітей»Валерій Макеєв
Номер слайду 13
У першу мить після полону: «Слава Україні!!! Усім привіт! Нарешті дістався своєї сторінки на ФБ. Навіть не знаю, що саме має бути в першому пості після полону. Так хочеться усім без винятку поіменно сказати: величезне дякую за все. Ні, краще так: за ВСЕ (моя вдячність така безмірна, що клавіатура компа здивовано запитує мене: «І як ЦЕ передати?»)»Валерій Макеєв
Номер слайду 14
ЗАМІСТЬ епілог. УМісто Щастя. Сьогодні. Уже все добре.