Комікси є одним із жанрів сучасної літератури, але не всі науковці погоджуються виділяти його в окремий жанр. За останні роки комікси стали дуже популярними не тільки у США, де вони набули своє визнання, а і в усьому світі. Вони зробили вагомий внесок у масову культуру: їхні сюжети послужили основою для багатьох касових фільмів, відомі персонажі коміксів згадуються в піснях, рекламі, в інших медіа. За своїм змістом комікси близькі до літературних творів. Серед них можна знайти гумористичні, фантастичні, детективні і військові історії, пригоди тварин, романтику, вестерни, жахи, кримінал. Комікси мають велике значення в сучасному світі та справляють неабиякий вплив на свого читача.
Якщо в Америці на коміксах виросло не одне покоління, то в Україні інтерес до цього жанру з’явився порівняно недавно. Досі побутує думка, що історії в картинках призначені, в основному, для дітей і підлітків. Але чи так це насправді? Що таке комікс – розважальне чтиво про Супергероїв або вид мистецтва, який можна порівняти з кіно та літературою? Спробуємо розібратися в цьому. Міф 1. Більшість людей досі вважають комікси переважно літературою для підлітків та інфантильних дорослих, які у своїх снах рятують всесвіт, а вранці йдуть на нудну роботу, заправляючи майку з логотипом Супермена у боксери з черепашками-ніндзя. Міф 2. Хороші твори не друкують українською. Більше того, неперекладні, питомо українські комікси неконкурентоспроможні. Міф 3. Комікси то лише про вигадані всесвіти, персонажів з надлюдською силою та нескінченною кількістю частин, які почнеш купувати ти, а дочитають фінал твої правнуки. А ще - то суцільні бойовики, одноманітний жанр та приблизно однакові сценарії, де є герой та антигерой.
Цей жанр зародився на сторінках американських газет в кінці 19-го століття. “Комікс” – скорочення від англійських “comic” (смішний) і “strip” (смуга, картинка). Мальовані історії являють собою цікавий синтез літератури та графіки. Комікс – це серія картинок, з допомогою яких ведеться зв’язне оповідання. Як і в літературному творі, тут є головні і другорядні герої, антагоністи. Тексту може зовсім не бути, або це короткі підписи.“Історії в малюнках” близькі до анімації і кіно. Фільм на плівці можна порівняти з дуже довгим і повільним коміксом. Не випадково Супергерої і персонажі японської манги перекочували на блакитні екрани. Значення слова “комікс”
Попередниками коміксів стали розповіді в картинках. Починаючи з 16-го століття, в Європі продавалися житія святих в гравюрах, звані “аллилуйями”. У 18-му столітті Вільям Хогарт створив серію політичних карикатур, об’єднаних однією спільною думкою. У 19-му столітті ілюстровані розповіді стали досить популярними. Особливо слід виділити швейцарського карикатуриста Р. Тепфера, який вперше помістив текст під відповідну картинку. Передвісником коміксу вважається також віршована серія німця Ст. Буша про пустунів Макса і Моріца, що вийшла в 1865 році. Текст і малюнки в ній тісно пов’язані один з одним.Історія появи. Конкуренція між газетними монополіями в США призвела до остаточного утвердження жанру коміксу. Історії в картинках покликані привернути нових читачів. Перший американський комікс “Ведмежата і тигр” вийшов у 1892 році.
Історія появи. Автора історії незабаром переманили до видання New York Journal. Власники газет довго боролися за свої права на жовтого малюка, за що отримали влучне прізвисько “жовта преса”. Згодом цей вираз набув іншого змісту. У 1896 році В газеті World стали друкувати історію про маленького китайчонка Yellow kid. За своїм оформленням вона схожа на сучасні комікси: однакові персонажі, послідовний сюжет, діалоги в рамках однієї ілюстрації.
Розповсюдженою є думка, що найпершим персонажем коміксів про супергероїв є Супермен — перші графічні розповіді про його пригоди з’явились у 1938 році. Насправді ж, є інший персонаж з надздібностями, який з’явився набагато раніше — Тінь. Випуски про Тінь виходили з 1931 року. У коміксах про Тінь герой вмів ховатися у тінях і непомітно пересуватись з місця на місце. Крім того, він змінював свій вигляд, що дозволяло йому слідкувати за лиходіями та боротись з ними. Наразі перші комікси про Тінь є великою рідкістю й продаються на аукціонах за великі суми. Подейкують, буцімто саме Тінь й став прообразом для Бетмена. Щоправда, точного підтвердження для цього немає.
Цікаві факти Слово «супергерой» є торговою маркою. Права на це слово з 60-х років XX минулого століття належать одночасно Marvel Comics і DC Comics.Іншим цікавим фактом є те, що раніше слово «зомбі» повністю належало Marvel — у 1973 році воно з’явилось у коміксі «Розповідь про зомбі» (Tale of the Zombie) після чого й стало торговою маркою компанії. Вже у 1996 році видавництво відмовилось від цього права. Насправді «бульбашки» для позначення діалогів у коміксах мають свою назву — філактер. Варто згадати, що бульбашки можуть змінювати свою форму в залежності від використання — бульбашка думок буде у хмаринці, для крику — із гострими кутами, для трансляції використовують зубчастий хвіст й так далі. Для передачі емоційного напруження художник часто грає з формою, кольором або розміром шрифту.
Для мальованих історій тематичних обмежень немає. Останнім часом комікси все частіше зустрічаються на сторінках підручників і науково-популярних книг. Ілюстрований текст допомагає читачеві легше і повніше засвоїти нову інформацію. Французькі художники назвали комікс дев’ятим мистецтвом. Цей жанр володіє великим потенціалом, з його допомогою можна передати найдрібніші смислові та емоційні відтінки. Читати комікси треба “вміти”, так само як треба “вміти” слухати музику, розуміти живопис або сприймати літературний твір.
«Вартові» — єдиний комікс, який отримує літературну премію «Г'юго» (Hugo Award) у номінації «Найкраща інша форма». Цей комікс вважається найкращою роботою Алана Мура, і його регулярно називають найкращим з коли-небудь написаних коміксів. «Вартові» є частиною тенденції в американському коміксі кінця 1980-х, коли видавництва намагалися залучити більш дорослих читачів. Мур швидко стає знаменитістю в ЗМІ. Підвищена увага призводить до того, що він дистанціюється від фанатів і більше не відвідує з'їзди і конференції.«Вартові» - графічний роман Алана Мура в 12 частинах. Комікс, який названий одним з кращих англомовних романів XX століття. Комікс, який перевернув уявлення про супергероїв.
«Вартові» (англ. Watchmen) — обмежена серія коміксів з дванадцяти випусків, опублікована компанією DC Comics в період з вересня 1986 по жовтень 1987 р., а пізніше перевидана у вигляді графічного роману. Автори серії — письменник Алан Мур, художник Дейв Ґіббонс та колорист Джон Гіґґінс — використовували як прототипів супергероїв, права на використання яких незадовго до того були придбані DC Comics в іншої компанії, видавала комікси, — Charlton Comics. Оскільки запропонована Муром історія не залишала можливості подальшого використання багатьох із героїв, редактор Дік Джіордано переконав письменників створити нових персонажів. Мур використовував історію як засіб відображення суспільних проблем того часу і критики концепції супергероїв. Дія коміксу відбувається в альтернативної реальності 1980-х років, де супергерої з'явилися в 1940 — 1960-х роках та допомогли США виграти війну у В'єтнамі. Через кілька років США знаходяться на межі ядерної війни з СРСР, а костюмовані герої оголошені поза законом, і більшість з них відійшло від справ, але деякі продовжують таємно працювати на уряд. Сюжет побудований на розслідуванні вбивства колишнього героя, що фінансується урядом, що в розв'язці коміксу призводить до розкриття страхітливої правди та смерті мільйонів людей для того, щоб запобігти ядерній війні. Відмінна художня особливість роману — це його нелінійна структура оповідання. Гіббонс компонував по дев'ять кадрів на сторінку, а також використовував повторювані символи, такі, як закривавлений жовтий смайлик. Всі випуски, крім останнього, включають в себе додаткові вигадані документи — статті, книги, фотографії, вирізки газет, які мають місце в описуваному вигаданому світі та розповідають передісторію подій. Починаючи з третього розділу сюжет переплітається з іншим коміксом — «Легенди Чорної шхуни», який читає хлопчик біля газетного кіоску.«Вартові» отримали позитивні відгуки як спеціалізованих комікс-видань, так і масової преси. Роман вважається одним з найкращих за всю історію коміксів і був удостоєний безлічі нагород разом із творцями.