Презентація "Коростень - місто овіяне легендами"

З глибин бере далеко давніх. Початок свій державний лад.І згадує літопис славний. Наш ІСКОРОСТЕНЬ, стольний град. По річці Вуж ходили струги. Сюди тягнуло і вело,Бо кращого на всю округу. За наше місто не було. Галина Цепкова

Стоїть на скелях давнє місто,Колиска прадідів й батьків. Воно і величчю і змістом. Сягає глибини віків. Стоїть вже не одне століття. Серед живих густих дібров. Впадає річка Вуж у Прип’ять,А річка Прип’ять у Дніпро. Галина Цепкова

Рідне місто моє,Сивина твоя давня. В вічнім камні Незламності дух: Ви як рідні брати!Хмари грозами б’ють У чоло твоє славне. Та стоїш ти віками,Як казковий Герой – богатир! Галина Цепкова

Далеко славились живиця,І мед, і хутро й житній лан, І непокірний дух столиціТих наших пращурів – древлян,Що на чолі із князем Малом. У хащах диких полювали, Орали землю, засівали – Й буяло колосом життя. Таким воно було буття. Галина Цепкова

Люблю й пишаюся тобою,Мій Коростень, мій рідний край,Вогнем знівечений украй,Ти вистояв у тім двобою. Ти переміг, здобувши право. На велич, на нове життя. Хай сяє на стежках буття. Звитяжна невмируща слава. Галина Цепкова

В Древлянському країЖиве і донині Легенда про Ігоря. Й Ольгу – княгиню.Історія давня – Більш тисячі літ! В літопису свій Залишила нам слід. Нескорене місто. Скоріше загине, Чим буде в покорі Стоять на колінах. Галина Цепкова

Хай вічно буде наше місто,Колиска прадідів й батьків. Воно дорогою тернистою. Прийшло до зоряних років. Неначе річка Вуж невпинно. Тече й хвилюється життя.І з кожним роком – нові зміни, Як символ нового буття. Галина Цепкова

Вужа голубіє між скелями стрічка. Дерева підходять до самої річки. Весняної води живлющая дія,І верби старі не втрачають надії. Стоять, нахилившись, у чистую воду: Весна повертає і юність і вроду. Галина Цепкова

І неповторну і єдину. В своїй нестомленій журбі,Як він любив тебе, Вкраїно!Скорботні очі твого сина. У душу дивляться тобі. Як хліб насущний, як молитва,Тараса вічний заповіт. Поетом вимріяна світла. Всміхнеться доля нам привітно,Бо є ще витоки живі … . Галина Цепкова

Святиня вічна – батьківська земля!Хай зігріває васв тяжкі годинилюбов до матері, до рідної країни,що ви взяли з собою в довгий шлях. Як заповіт вам,молоді серця:будуйте світ,в якому будуть житиі ваші дітиі онуків діти, - й не буде роду нашому кінця. Галина Цепкова

Всміхається доля привітно. У юні щасливі роки. Хай сяйво зеленого світла. Осяє стежки нелегкі. Ми – віра, любов і надія,Ми – серця гарячого клич.І Коростень наш молодієВід юних прекрасних облич. Галина Цепкова

Всі ми з вами є діти Господні. Вірю: Господом ми не забуті. Не втрачаймо надії сьогодніЖити краще і кращими бути. Галина Цепкова

Неначе річка Вуж невпинно. Тече й хвилюється життя.І з кожним роком – нові зміни,Як символ нового буття. Де лісові пейзажі звичні,Пішли вантажні поїзди.Єднає вузол залізничний. Зі Сходом Захід назавжди. Галина Цепкова

Неначе фенікс, диво – птиця,Горить в вогні і воскреса. Моя древлянськая столиця,Полісся гордість і краса. Якщо ми з вами коростенціІ любим місто над усім,То порадіймо щирим серцем. Його оновленій красі. Галина Цепкова

Стоїть в зелених шатах місто,І буде ще віки стоять!Хай береже його ПречистаІ зцілить Божа благодать. Галина Цепкова