Презентація "Краків - місто легенд"

КРАКІВ- МІСТО ЛЕГЕНД

«Королівська столиця Краків»— саме так звучить повна сучасна назва міста. Перша письмова згадка про нього датується близько 966 роком. Місто воронів  За легендою, у часи язичництва воронів вважали священними птахами. Прапредки, що жили на берегах Вісли, поклонялися крукам (krak — від старослов’янського). У книзі “Легенди й оповідання Кракова” автора Броніслава Гейдука описано, як люди приносили птахам зерно та хліб у глухі ліси, де ті жили, й проводили язичницькі обряди на їх честь — це мало запевнити здоров’я та мудрість. У книзі також розповідається, що місцевість отримала свою назву саме через птахів. Місцеві вірили, що серед священних круків був один білий ворон, який пророчить майбутнє.

 ВАВЕЛЬСЬКИЙ ДРАКОН Вавельський дракон– легендарний дракон, нібито живший у печері біля підніжжя Вавельського пагорба.За часів правління короля Крака у місті виникла істота – дракон, званий живоглотом.Раз на тиждень драконові слід було приносити в жертву корову, якщо ж він не отримував її, то замість неї пожирав людей. Щоб врятувати місто від чудовиська, Крак послав двох своїх синів убити дракона. Здолати змія в поєдинку сини не змогли, тому вони пішли на хитрість. Вони набили коров’ячу шкуру сіркою, і, проковтнувши це опудало, дракон задихнувся.Після смерті чудовиська брати посварилися через те, кому з них належить перемога. Один з братів вбив іншого,повернувшись в замок, сказав, що другий брат загинув у битві з драконом. Однак після смерті Крака таємниця братовбивці була розкрита і його вигнали з країни.

Маріацький костел Він має дві вежі та є важливим для Кракова місцем. З найвищої вежі у місті, званої Хейналіца (відома також як Вартова, Набатна або Сигнальна вежа), протягом століть міський вартовий за допомогою горну вранці і ввечері давав сигнал для відкриття і закриття міських воріт. Також, він сурмив тривогу, коли бачив пожежу або наближення ворога.

Одного разу так і трапилося, коли татари, які часто нападали на польські села і міста дійшли до Кракова. Вартовий, який помітив наближення ворога голосно заграв на горні хейнал. І міські ворота були зачинені вчасно, але татарська стріла пронизала горло хороброго вояка, перш ніж він закінчив мелодію. На честь героя мелодія хейналу завжди уривається. одновременно. 11 червня 2000 року в Краков приїхали 2000 трубачів з усього світу і заграли цю мелодію

Лех, Чех і Рус. Легенда про розселення слов’ян Це було дуже давно, сотні років тому. Рятуючись від набігів кочівників, слов’янський народ відправився на пошуки землі, де міг би оселитися і зажити мирним життям. Вели слов’ян три брати-князі – Лех, Чех і Рус.

Довгим був їхній шлях. Дні проходили за днями, весна змінювала зиму, а осінь -літо. Люди пробиралися через дрімучі ліси –настільки густі, що іноді шлях доводилося прорубувати сокирами, переправлялися через швидкі ріки … Але ось пуща поступово почала рідшати. Дерева розступилися, і в променях вечірнього сонця перед втомленими людьми відкрилася неширока річка, срібло, посеред прекрасної зеленої долини, оточеної пагорбами. На їх схилах то тут, то там підіймалися могутні дуби, в улоговинах поблискували спокійні води озер. А високо в небі кружляв, розпластавши крила, білий орел. Зачаровані цією картиною, що раптово відкрилася, слов’яни зупинилися. Якийсь птах, сполоханий людьми,випурхнув із заростей. Угледівши здобич, орел каменем упав вниз – і птах забився в його кігтях. Зробивши широке коло, орел опустився на великий самотній дуб, що стояв на вершині пагорба. Тут було його гніздо, і пташенята зустріли його радісним клекотом. Тоді князь Лех встромив свій меч у землю і сказав:«Браття! Сам владика громів, всезнаючий і Всевидючий Святовид, посилає нам цей знак! Ми побудуємо своє місто навколо цього орлиного гнізда, і нехай буде відтепер білий орел нашим гербом! »

Легенда про голубів на Ринковій площі

Король Хенрік IV хотів об’єднати Польщу, але для цього йому була потрібна не тільки підтримка решти правителів, але і благословення самого Папи Римського. Дорога до Риму була довгою та на неї потрібні були гроші, яких у короля не було, що, до речі кажучи, звучить дивно. Купці і вельможі теж не хотіли розщедрюватися на таку сумнівну справу. І тоді король вирішив звернутися до місцевої чаклунки. Вся в чорному, як і належить, стара сиділа біля великого казана, помішуючи дивне зілля. Хенрік розповів про свою проблему і попросив у неї грошей. Відьма погодилася допомогти йому, але з умовою, що в Рим король вирушить один, а його військо буде чекати в Кракові в зовнішності голубів. І Хенрік погодився … На наступний ранок баба прийшла на Ринкову площу, де вишикувалася королівське військо. Одним закляття вона перетворила воїнів у птахів, які злетіли в повітря і всілися на дахах будинків і вежах Маріацького костелу. З дахів посипалося каміння, які, впавши на землю, перетворилися на золото. Хенрік IV зібрав багатство в мішки та відправився в Італію. По дорозі він багато гуляв, смітив грошима та розтратив все золото, так і не доїхавши до Риму. З порожніми руками король повернувся до Кракова, і там його чекала інша біда: відьма зникла, і повернути його лицарям колишній вигляд було нікому. Так і залишився король без об’єднаного королівства і вірного війська. А голуби на площі досі чекають повернення Хенріка, короля всієї Польщі.

Ніж у склепінні Сукенніц. Згідно легенди, будівництво веж було доручено двом братам, і кожен із них намагався зробити свою вежу найкращою та найвищою. Конкуренція призвела не тільки до того, що вони відступили від затвердженого проєкту, але й спровокувала те, старший брат вбив молодшого, а пізніше сам наклав на себе руки, через докори сумління.Знаряддям вбивства був ніж, який і досі знаходиться у одному із склепінь Сукенніц, як символ того, що гординя та заздрість знищують у нас людські якості.Згідно іншої легенди цим ножем наказували крадіїв. Якщо людина вчинила крадіжку вперше, їй відрізали волосся (в ті часи у чоловіків була мода на довге волосся), а якщо вдруге – відрізали вуха.