Презентація "Лікарські рослини Шосткинського району"

Гутянко Оксана Олександрівна * ВСТУП З найдавніших часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськими рослинами. Ще в сиву давнину люди помітили, що багато рослин мають цілющі властивості, і почали застосовувати їх для лікування різних захворювань. В Україні виявлено багато лікарських рослин, які стали основою для розвитку народної медицини. Лікування рослинами ґрунтувалося на уявленнях про "чудодійну" силу трав. Люди збирали рослини у певний день і час (на свято Івана Купали, при повному місяці тощо). Лікарські рослини - рослини, що використовуються в медицині та ветеринарії як лікувальні або профілактично-оздоровчі засоби. Їхні властивості зумовлені наявністю комплексу біологічно-активних (алкалоїдів, сапонінів, глікозидів, фітонцидів, вітамінів та ін.) і баластних (таких, що вважаються неактивними) речовин. Лікарські рослини використовують у натуральному та переробленому вигляді в науковій і народній медицині як ефективний природний, біологічно дійовий засіб для лікування різних захворювань, а також підвищення стійкості організму до них. Лікарською сировиною є різні органи та частини рослин: корені, кореневища, цибулини, бульби, бруньки, листя, трава (стебла з листям), квіти, суцвіття, плоди, насіння, кора тощо. Збирати лікарські рослини треба в момент найбільшого вмісту в них діючих чинників – під час цвітіння; коріння і насіння – ранньої весни чи восени, кору – напровесні, під час руху соків.

Гутянко Оксана Олександрівна * Головним джерелом заготівлі лікарських рослин на Шосткінщині є угіддя з первинною та вторинною природною рослинністю. Найважливішими з дикорослих лікарських рослин є валеріана, барвінок малий, конвалія, цмин пісковий, алтея лікарська, арніка гірська, ромашка, брусниця та ін. Серед культивованих лікарських рослин – м'ята перцева, меліса, лаванда, беладона. У лісах Шосткинського району поширені угруповання бур'янової рослинності, у складі якої є лікарські рослини – кропива дводомна, дурман звичайний, чистотіл, подорожник великий, спориш звичайний та ін. Антропогенні зміни рослинності та нераціональне ведення заготівель лікарської сировини зумовили зменшення запасів багатьох видів лікарських рослин (зокрема, горицвіту весняного, валеріани, золототисячника, лепехи звичайної, алтеї лікарської). Чимало видів дикорослих лікарських рослин потребують охорони і занесені до Червоної книги України (астрагал шерстистоквітковий, тирлич жовтий, скополія карніолійська, цибуля ведмежа та ін.). Залежно від характеру дії на організм розрізняють лікарські рослини, що впливають на серцево-судинну систему (горицвіт, конвалія, наперстянка та ін.), заспокійливі (валеріана тощо), знеболювальні (беладона, мак снодійний та ін.), збудливі (чайний кущ), кровоспинні (деревій, калина), сечогінні (петрушка, мучниця), жовчогінні (кмин, шипшина, нагідки). Є лікарські рослини, що їх вживають при шлунково-кишкових захворюваннях (тирлич жовтий), проносні (рицина, жостір, крушина), потогінні (липа, малина), відхаркувальні (алтея, чебрець), в'яжучі (брусниця, дуб), глистогінні (полин цитварний, часник). В забруднених радіоактивними речовинами районах збирання лікарських рослин заборонено; можливе лише за умови обов'язкового дозиметричного контролю

Гутянко Оксана Олександрівна * ЗМІСТ БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА БАРВІНОК МАЛИЙ ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ КРОПИВА ЛІКАРСЬКА КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА ЛЮБИСТОК ЛІКАРСЬКИЙ МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА МЯТА ПЕРЦЕВА ПАРИЛО ЗВИЧАЙНЕ ПЕРВОЦВІТ ВЕСНЯНИЙ ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ ПЕРСАТЧ БІЛИЙ ПИРІЙ ПОВЗУЧИЙ ПОДОПОЖНИК ВЕЛИКИЙ ПОЛИН ЗВИЧАЙНИЙ СПОРИШ ЗВИЧАЙНИЙ ЦМІН ПІСКОВИЙ

Гутянко Оксана Олександрівна * БАРВІНОК МАЛИЙ VIVCA MINOR Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * БАРВІНОК МАЛИЙ VIVCA MINOR Родина барвінкові. Трав’яниста вічнозелена рослина, оспівана народом у численних легендах. Стебла ковзкі, розгалужені. Листки супротивні, еліптичні, шкірясті, голі. Квітки двостатеві, правильні, поодинокі, на довгих квітоніжках, віночок синій або темно-блакитний. Росте барвінок малий у листяних лісах Шосткінського району, схильний утворювати суцільні зарості. Цвіте у травні. Заготовляють траву барвінку малого, зібрану під час цвітіння рослини або на початку літа. Сушать її в добре провітрюваних приміщеннях, але не на сонці. Зберігають окремо від іншої сировини, оскільки барвінок малий отруйний. У народній медицині траву барвінку малого використовують як в’яжучий, кровоспинний засіб. Відваром трави барвінку малого полощуть рот при кровоточивості ясен та зубному болю, хворобах горла. Вживають всередину при бронхітах, запалені тонкої і товстої кишок; для лікування гіпертонічної хвороби .

Гутянко Оксана Олександрівна * БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА BETONIRA OFFICSNALIS Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА BETONIRA OFFICSNALIS Родина губоцвітих. Багаторічна жорстко волосиста рослина 20-80 см заввишки. Листки довгастояйцеподібні завдовжки 20 см, по краю – зарубчасто-пилчасті й зібрані в прикореневу розетку. Квітки буквиці зібрані в кільця на верхівці стебла і разом складають густе колосоподібне суцвіття рожево-фіолетового кольору. Наземна частина рослини, зібрана в пору цвітіння, чудовий цілющий засіб при захворюваннях печінки, кишково-шлункового тракту і вельми ефективна проти радіоактивного впливу, оскільки її речовини захищають клітини організму і виводять нукліди. Допоможе трава буквиці і при ревматизмі, епілепсії, запамороченні, головному болі, при нервовому виснаженні, запальних хворобах нирок і сечового міхура та дихальних шляхів. З лікувальною метою заготовляють усю надземну частину рослини, яку зрізують при корені під час цвітіння. Подрібнюють і сушать у добре провітрюваних теплих приміщеннях. Відвар діє заспокійливо, як седативний, притозапальний засіб, знижує артеріальний тиск. Настойкою рослини користуються для полоскання горла .

Гутянко Оксана Олександрівна * ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА VALERIANA OFFICSNALIS Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА VALERIANA OFFICSNALIS. Родина валеріанові. Багаторічна трав’яниста рослина 100-150 см заввишки, з пучком чисельних коренів, від яких поширюється приємний, притаманний лише валеріані запах. Стебла поодинокі, іноді 2-3, прямі, порожнисті, борозенчасті, у верхній частині розгалужені. Квітки неправильні, зрослопелюсткові, які утворюють щиткоподібно-волотисті суцвіття. Віночок червонуватий, рожевий, іноді зовсім білий. Плід – сім’янка з чубком на верхівці, що легко розноситься вітром, чим сприяє розсіванню рослини. Валеріана росте на вологих узліссях, у долинах, листяних і мішаних лісах Шосткінського району. Цвіте з червня до кінця серпня. Для виготовлення ліків використовують дворічні кореневища з коренями, які викопують рано навесні або пізно восени. Корені та кореневища очищають від старих стебел, миють у холодній воді, прив’ялюють на повітрі і досушують у теплих добре провітрюваних приміщеннях. Валеріана лікарська – надійний заспокійливий засіб, її знали стародавні єгиптяни, римляни, араби. Вона користувалась популярністю в Київській Русі. З XVIII ст. валеріана посідає належне їй місце в науковій медицині. У народній медицині валеріану використовують як засіб проти головного болю, для заспокоєння серцевого болю, при гарячці, черевному тифі, при виснаженні нервової системи, перенесенні стресових станів та значних життєвих потрясінь.

Гутянко Оксана Олександрівна * ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ CAPSELLA BURSA PASTORIS MEDIC Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ CAPSELLA BURSA PASTORIS MEDIC Родина капустяні. Трав’яниста рослина заввишки 10-50 см. Стебло буває простим і розгалуженим. Прикореневі листки зібрані в розетці, пірчасто-роздільні, черешкові. Стеблові листки дрібніші, цілісні, ланцетні. Квітки дрібні, зібрані у верхівкову китицю, правильні. Цвіте рослина з ранньої весни до глибокої осені. Росте як бур’ян на городах, полях, лісових галявинах, у долинах, поблизу шляхів, на пагорбах. Поширені грицики звичайні по всій території Шосткінського району. З лікувальною метою збирають усю траву під час цвітіння рослини, зрізуючи її при корені. Траву сушать у добре провітрюваних теплих приміщеннях і зберігають у картонній чи паперовій тарі. В науковій медицині препарати рослини знижують артеріальний тиск, звужують периферичні сосуди. У народній медицині траву грициків звичайних використовують як кровоспинний засіб, при гіпертонічній хворобі, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, циститі, енурезі. Сік рослини п’ють при ревматизмі, зовнішньо використовують для промивання ран, примочок до забитих місць. Лікують соком пієлонефрит та жовчокам’яну хворобу.

Гутянко Оксана Олександрівна * ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ ACHILLEA MILLEFOLIUM Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ ACHILLEA MILLEFOLIUM Родина айстрові. Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 40-100 см. Стебло пряме, ребристе, нерозгалужене, сірувате. Листки довгасті або ланцетні, двічі- або тричіпірчасторозсічені, з численними супротивними або косо супротивними частками. Квітки білі, рожево-білі або малинові, зібрані у густе верхівкове щиткоподібно-волотисте суцвіття. Росте деревій звичайний у мішаних лісах, на галявинах, узліссях, узбіччях шляхів, заплав по всій території Шосткінського району. Цвіте рослина з червня по жовтень. Для лікувальної мети заготовляють траву деревію звичайного під час цвітіння рослини, зрізуючи її на 15-20 см від вершечка. Сушать у добре провітрюваних теплих приміщеннях. Препарати деревію звичайного виявляють гемостатичну, спазмолітичну та протизапальну дію. Вони поліпшують травлення, особливо при секреторній недостатності залоз шлунка. У народній медицині деревій звичайний широко застосовують як кровоспинний і потогінний засіб, для збудження апетиту, при нирково-кам’яній хворобі, хворобах печінки, головному болю, захворюваннях дихальних шляхів простудного походження. Іноді спостерігається алергічна дія великих доз деревію звичайного, тоді прийом його препаратів необхідно негайно припинити

Гутянко Оксана Олександрівна * ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ HYPERICUM PERFORATUM Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ HYPERICUM PERFORATUM Родина звіробійні. Багаторічна трав’яниста рослина, яка досягає 60 см заввишки. Стебло пряме, голе, вгорі – гіллясте. Листки супротивні, сидячі, овальні, цілокраї, з чисельними залозками. Квітки правильні, зібрані в щиткоподібну волоть. Чашечка з п’яти чашолистків. Віночок п’ятичленний, жовтий. Пелюстки усіяні чорно-бурими або фіолетовими крапками. Цвіте звіробій звичайний з червня до середини вересня. Поширений по всій території Шосткінського району. Росте в лісах, лісосмугах, на галявинах, сонячних схилах, серед вирубок. Рослина тіньовитривала. Для медичного використання заготовляють квітучі верхівки звіробою в період цвітіння. Зрізують верхівки, не довші 15-20 см. Сушать рослину у теплих, добре провітрюваних приміщеннях, після чого подрібнюють і зберігають у паперових мішках. Препарати звіробою звичайного використовують у науковій медицині як в’яжучий і протизапальний засіб у стоматології та при лікуванні абсцесів, флегмон, інфікованих ран, опіків. Для лікування пневмонії застосовують інгаляції. Народна медицина використовує препарати звіробою для лікування хвороб дихальних шляхів, травного каналу, печінкових і ниркових недуг, як глистогінний засіб. Вони знайшли застосування при лікуванні невралгій, паралічу, істерії, епілепсії, як заспокійливий засіб при виснаженні центральної нервової системи. З відвару звіробою виготовляють компреси, миють дітей при діатезі та стафілококових ураженнях шкіри

Гутянко Оксана Олександрівна * КРОПИВА ДВОДОМНА URTICA DIOICA L. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * КРОПИВА ДВОДОМНА URTICA DIOICA L. Родина кропивні. Народні назви: жалива велика, жалюча кропива. Багаторічна трав’яниста, 150-120 см заввишки, кореневищна рослина. Стебло прямостояче, чотиригранне, як і вся рослина, з жалкими волосками. Листки супротивні, довгочерешкові, широкояйцевидні, крупнопилчасто-зубчасті. Квітки невиразні, дрібні, зелені, одностатеві, з чотиричленною оцвітиною, зібрані в довгі пазушні колосовидні суцвіття. Рослина однодомна, плід – сім’янка. Цвіте у червні – серпні. Росте як бур’ян уздовж доріг, біля житла, у вільшняках, по всій території Сумщини. Збирають листя весною або на початку літа. Сушать під наметом чи на горищі. У народній медицині настій трави вживають під час захворювання нирок, печінки, серця, при недокрів’ї, дизентерії, малярії, гастриті, хронічних захворюваннях шкіри. Відвар кореневищ та коренів – при коклюші та різних кровотечах; настій квіток – при цукровому діабеті, кашлі, хронічних захворюваннях шкіри. Настоєм листків миють голову 3 рази на тиждень для зміцнення коренів і попередження випадання волосся, проти сильного саловиділення, при себореї. При ревматизмі й болях у попереку свіжою кропивою натирають болючі місця. Рекомендують при суглобовому ревматизмі і болях у попереку паритися віником з кропиви в лазні. Молоді листки кропиви використовують у кулінарії для приготування салатів, начинки для пиріжків, борщу

Гутянко Оксана Олександрівна * КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА TARAXACUM OFFICINALE WEB. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА TARAXACUM OFFICINALE WEB. Родина складноцвітих. Багаторічна трав'яниста рослина з білим молокоподібним соком. Корінь товстий, прямовисний, переходить у коротке гіллясте кореневище. Листки ланцетовидні, звужені до основи, зубчасті. Квіткове стебло (стрілка) заввишки 15-20 см, порожнисте, на верхівці має один великий квітковий кошик з численними язичковими яскраво-жовтими квітками. Росте кульбаба на луках, у полях, лісах, садах, обабіч шляхів, на смітниках. Цвіте з квітня до вересня. Для виготовлення ліків використовують корені. Їх викопують восени, коли в’яне листя, або навесні – до цвітіння рослини. Викопані корені очищають від землі, миють і сушать, попередньо прив'яливши протягом кількох днів на сонці, поки не припиниться виділення молочного соку з кори. Сушать корені у теплому добре провітрюваному приміщенні. Має жовчотворну, діуретичну, антигістамінну дію. Кульбаба лікарська поліпшує травлення та засвоєння харчових компонентів, зменшує вміст цукру в крові на початкових стадіях цукрового діабету. Корінь і траву застосовують для лікування захворювань печінки, жовчного міхура, жовчнокам'яної хвороби, гастриту, коліту, як засіб, що збуджує апетит. Відвар коренів тонізує організм, поліпшує обмін речовин при шкірних захворюваннях. Настій листків знімає інтоксикацію, викликану укусами змій. Препарати рослини мають також заспокійливу та снотворну властивості. Свіжими листками лікують анемію та атеросклероз.

Гутянко Оксана Олександрівна * ЛЮБИСТОК ЛІКАРСЬКИЙ LEVISTICUM OFFICSNALIS Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ЛЮБИСТОК ЛІКАРСЬКИЙ LEVISTICUM OFFICSNALIS Родина селерових. Рослина дуже популярна в народі. Її культивують на присадибних ділянках, у квітниках. Вирощується на навчально-дослідній земельній ділянці Шосткінської станції юних натуралістів. Стебло кругле, трубчасте, високе, вгорі – гіллясте. Квітки дрібні, жовті, зібрані в круглі щитки. Корені пахучі. Вся рослина має своєрідний запах. Для медичного використання заготовляють корені рослини. Їх викопують восени, очищають, миють холодною водою, подрібнюють і добре висушують. Зберігають у щільній тарі. Препарати любистку лікарського здавна застосовуються в народній медицині як сечогінний, знеболюючий та відхаркувальний засіб. Треба, однак, пам’ятати, що у великих дозах препарати любистку можуть подразнювати нирковий епітелій. При пієлонефриті препарати любистку вживати не рекомендується. У народній медицині застосовують насіння любистку для лікування гастриту зі зниженою кислотністю шлункового соку, для поліпшення росту волосся. Відваром любистку миють голову 3 рази на тиждень протягом місяця.

Гутянко Оксана Олександрівна * МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА ORIGANUM VULGARE Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА ORIGANUM VULGARE Родина губоцвіті. Дуже популярна рослина на Україні, яка широко застосовується як для лікувальних, так і для господарських потреб: соління огірків, помідорів, приготування приправ и соусів для м’ясних та городинних страв. У дохристиянський та ранньохристиянський час їй приписувалось навіть окультне значення, так зване відлякування злих духів (нечистої сили). Материнка звичайна – багаторічна трав’яниста рослина. Росте в лісах, перелісках, на вирубах, сонячних галявинах всієї території Шосткінського району. Сонцелюбна, запашна, декоративна рослина, яка може прикрасити будь-який квітник. Стебло має чотиригранне, високе, що іноді досягає 80-90 см заввишки. Листки зверху темно-зелені, знизу світло-зелені, усіяні дрібними чорненькими цятками, що являють собою залози з леткою олією. Листки загострені, довгастояйцеподібні. Квітки зібрані в парасоликові щитки, червонясті, малинові або білуваті. Цвіте материнка з червня іноді до жовтня, найінтенсивніше – в першій половині липня. Збирають всю надземну частину стебел, зрізуючи їх на 10-15 см від землі, під час повного цвітіння рослини. Сушать у теплих приміщеннях, які добре провітрюються. Потім відділяють квітки і листки від стебел, які не мають медичного застосування. Сировину зберігають у щільній упаковці в сухому приміщенні. Материнка звичайна виявляє сечогінну, анестезуючу, антисептичну, жовчогінну та протизапальну дію. В народній медицині препарати материнки застосовуються для лікування хвороб нирок та печінки, невриту радикуліту, епілепсії. Вживають їх також для лікування трофічних виразок, промивання застарілих ран, які погано гояться, для миття голови, щоб краще росло волосся і з метою запобігання облисіння. Препарати материнки заспокоюють нервову систему та поліпшують сон.

Гутянко Оксана Олександрівна * М'ЯТА ПЕРЦЕВА MENTHA PIPERITA L. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * М'ЯТА ПЕРЦЕВА MENTHA PIPERITA L. Родина губоцвітих. Багаторічна рослина заввишки 50-100 см. Листя темно-зеленого кольору, яйцевидної видовженої форми, краї зубчасті. Квітки фіолетові. Корінь тонкий, розгалужений. Цвіте у липні – червні. Розмножується вегетативно. Росте на луках, культивується. Рослина морозостійка, світло- та вологолюбна. Молоді рослини не пошкоджують навіть заморозками –80С. При багаторічному вирощуванні швидко втрачає ароматність, тому потребує поновлення рослин кожні 2-3 роки. Зелень збирають на другий рік у фазі бутонізації 2-4 рази на сезон. Після кожного збирання проводять полив і розпушування. Пагони містять велику кількість ефірної олії, дубильні, біологічно активні речовини, цукор, жири, вітаміни С і Р. Корисна м’ята при головних болях, серцевих та судинних захворюваннях, нервових розладах, безсонні, запаленнях в органах травлення, астмі, простудах, захворюваннях горла, каменях у нирках та печінці, атеросклерозі. Використовують листки та пагони у свіжому та сушеному вигляді. М’ятою приправляють салати, супи, м'ясні та рибні страви. У парфумерній промисловості з м’яти виготовляють зубні пасти, порошки, еліксири та полоскання. В харчовій промисловості з неї виготовляють напої та цукерки.

Гутянко Оксана Олександрівна * ПАРИЛО ЗВИЧАЙНЕ AGRIMONIA CUPATORIA Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ПАРИЛО ЗВИЧАЙНЕ AGRIMONIA CUPATORIA Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має прямостояче пухнасте стебло 30-90 см заввишки. Листки переривчасто-перисті. Золотаво-жовті невеликі квітки сидять негусто у довгому колосоподібному суцвітті. Цвіте протягом липня-серпня. Лікарські препарати парила мають в’яжучі й сечогінні властивості, сприяють нормалізації обміну речовин. Його рекомендують при хворобах печінки і жовчного міхура (гепатит, жовтяниця, жовчнокам'яна хвороба), для зупинки внутрішніх кровотеч. Виявляє пригнічуючу дію на вірус герпесу, стафілокока й стрептокока. Росте у світлих мішаних лісах, на узліссях серед чагарників, на схилах ярів. Молоде листя парила додають у салати. Один-два листочки кладуть у супи, борщі, використовують для солодких страв і напоїв. Про запас траву парила заготовляють на початку цвітіння, сушать у затінку. Різнобічний цілющий вплив парила звичайного на людський організм зумовлений багатим вмістом основних активних речовин. Це і дає можливість віднести його до рослин-радіопротекторів. Використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння. Зрізують верхівки стебел завдовжки 30-40 см, а з нижніх здерев’янілих частин стебел обривають лиш листя. Препарати парила звичайного знайшли застосування в народній медицині насамперед як сечогінний засіб, а також при лікуванні хвороб печінки, жовчного міхура, нирковокам’яної хвороби, енурезу.

Гутянко Оксана Олександрівна * ПЕРВОЦВІТ ВЕСНЯНИЙ PRIMULA VERIS L. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ПЕРВОЦВІТ ВЕСНЯНИЙ PRIMULA VERIS L. Родина первоцвіті. Багаторічна трав'яниста кореневищна рослина 30 см заввишки, з прямим безлистим стеблом. Кореневище м’ясисте, буре, коротке, з численними коренями. Листки прикореневі в розетці, яйцевидні, коротко опушені, зморшкуваті. Однобічне, зонтиковидне суцвіття. Квітки запашні, великі, світло-жовті, лійковидні. Плід – бура яйцевидна багатонасінна коробочка. Цвіте в квітні – червні. Росте на узліссях, галявинах, вологих луках, у долинах біля селищ Макове, Собичеве, Гамаліївка. Кореневища з коренями викопують навесні або восени, коли надземна частина рослини починає в’янути. Викопані корені миють, очищають від залишків листя і стебел, трохи прив'ялюють на повітрі і сушать. Квітки збирають у квітні – травні, зривають жовті віночки, що розцвіли, без чашечок. Листки зривають на початку цвітіння. Квітки, листя і корені сушать на відкритому повітрі, у приміщенні, що провітрюється, оберігаючи від вологи. У науковій і в народній медицині корені, листки і квітки первоцвіту весняного використовують для лікування захворювань дихальних шляхів. Окрім того, в народній медицині названі препарати використовують як сечогінні засоби при запальних процесах сечостатевих органів, як болезаспокійливий і спазмолітичний засіб. У листі первоцвіту багато вітаміну С. Як лікувальний засіб була відома ще стародавнім грекам. Квітки заварюють як чай і вживають як потогінний, відхаркувальний засіб, а також для зміцнення нервової системи.

Гутянко Оксана Олександрівна * ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ (КАЛГАН) POTENTILLA ERECTA Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ (КАЛГАН) POTENTILLA ERECTA Родина розові. Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки до 30 см, з листочками, що сидять по п’ятеро навколо стебла, та дрібненькими жовтими квіточками. Кореневище коротке, товстеньке, коричневого чи бурого забарвлення, на зламі кольору м'яса. Мають запах троянди. Стебла тоненькі, невисокі, від 10-20 до 30-40 см. Квітки яскраво-жовті, чотирипелюсткові. При основі квітки перстачу прямостоячого мають яскраві червонясті цятки-лінійки. Росте калган на вологих луках, долинах, берегах річок, заплав по всій території Шосткінського району. З лікувальною метою використовують кореневища перстачу, які викопують пізно восени, коли стебла ще не зовсім посохли, бо тоді в густому різнотрав’ї дуже важко знайти цю рослину. Навесні перстач викопують, коли з’являються перші листочки і рослина стає помітною серед засохлих трав. Кореневища очищають від землі, добре миють у холодній воді, подрібнюють і сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи тонким шаром на папері, або готують спиртові настойки свіжого кореня. Медицина знає калган з глибокої давнини. Він має в’язкі кровоспинні та бактерицидні властивості. Ліки з кореневища дуже допомагають при дизентерії, запаленнях і виразках шлунка й кишок, при туберкульозі легень. Порошок із кореневища – кращий засіб при пародонтозі та при харчових отруєннях. Широке коло терапевтичної дії проявляє калган при хворобах, викликаних радіацією.

Гутянко Оксана Олександрівна * ПЕРСТАЧ БІЛИЙ (П'ЯТИПАЛ) POTENTILLA ALBA Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ПЕРСТАЧ БІЛИЙ (П'ЯТИПАЛ) POTENTILLA ALBA Родина розових. Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина. Головне стебло вкорочене, з розеткою прикореневих листків, із пазух яких виходять довгі повзучі пагони. Листки пальчасті на довгих черешках. Білі п’ятипелюсткові квіти зібрані по 2-5 у суцвітті. Цвіте рослина у квітні-травні. У нашій місцевості може цвісти повторно у вересні. Цінність перстачу білого як цілющої рослини насамперед полягає у тому, що наявні в ній біологічно-активні речовини нормалізують функцію щитовидної залози. Інші цілющі властивості схожі з властивостями перстачу прямостоячого (калгану). Хоча перстач білий не дуже рідкісна рослина, однак має досить обмежене поширення, і знайти його можна не досить часто біля селищ Макове, Гамаліївка, Собичеве. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, кореневища – весною або восени. Використовують траву або цілу рослину. Збирають квітучі рослини і сушать, розстилаючи тонким шаром на рамках у затінках.

Гутянко Оксана Олександрівна * ПИРІЙ ПОВЗУЧИЙ ELYTRIGIA REPENS DESV. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ПИРІЙ ПОВЗУЧИЙ ELYTRIGIA REPENS DESV. Родина злакові. Багаторічна трав'яниста рослина з довгим, до 1-1,6 м повзучим кореневищем та округлим, усередині порожнистим, циліндричним стеблом. Листик шорсткуваті, лінійні, сидячі, з голими піхвами та коротким язичком. Квітки зелені, невиразні, зібрані в багатоквіткові колоски, що утворюють складний колос. Цвіте у червні – липні. Плід – лінійно-довгаста зернівка. Росте на забур’янених місцях, біля житла, доріг, майже по всій території України. Збирають кореневища рано навесні або восени під час оранки, викопуючи їх лопатою. Обрізавши корені та рештки надземної частини, кореневище миють у холодній воді та сушать на горищі або під наметом. Відвар кореневищ рекомендують як сечогінний, потогінний, відхаркувальний засоби. Він регулює сольовий обмін при жовчнокам'яній та сечокам’яній хворобах, його використовують при нефриті, циститі, нетриманні сечі, гепатиті, гастриті, коліті, простудних захворюваннях, бронхіті, пневмонії, ексудативному діатезі, екземі, фурункульозі, втирають в корені волосся при облисінні. Сік свіжих листків та стебел п'ють при жовчнокам’яній хворобі.

Гутянко Оксана Олександрівна * ПОДОРОЖНИК ВЕЛИКИЙ PLANTAGO MAJOR L. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ПОДОРОЖНИК ВЕЛИКИЙ PLANTAGO MAJOR L. Родина подорожникові. Народні назви: припутник, порізник, ранник. Багаторічна трав'яниста кореневищна, 10-60 см заввишки рослина, з безлистим, голим стеблом і розеткою прикореневих листків. Листки великі, яйцевидні або овальні, довго черешкові, цілокраї, голі, з добре помітними 3-7 жилками. Квітки дрібні, невиразні, правильні, зрослопелюсткові, зібрані у видовженоциліндрічний верхівковий колос. Плід – багатонасінна коробочка. Цвіте у травні – липні. Зустрічається на луках, галявинах, уздовж доріг, серед чагарників по всій території Сумщини. Листки на ліки збирають під час цвітіння, зрізуючи їх ножем або зриваючи. Сушать під наметом або на горищі. У народі настій листків вживають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сечового міхура верхніх дихальних шляхів, гіпертонії, полощуть рот при болю зубів; зовнішньо – для промивання гнійних ран, виразок, мокнучих екзем. Відвар листків п'ють при нічному нетриманні сечі, відрижці, печії, полощуть рот при запаленні ясен. Свіжі листки прикладають до ран, виразок, фурункулів, абсцесів. Соком свіжих листків лікують рани, опіки, виразки, укуси бджіл, ос і навіть змій.

Гутянко Оксана Олександрівна * ПОЛИН ЗВИЧАЙНИЙ ARTEMISIA VULGARIS L. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ПОЛИН ЗВИЧАЙНИЙ ARTEMISIA VULGARIS L. Родина складноцвітих. Народні назви: чорнобиль, чорнобильник, нехворощ-бильник. Багаторічна рослина з брудно-фіолетовим гіллястим стеблом та підземними пагонами. Листя майже голе, з верхнього боку темно-зелене, знизу – світле; перистороздільне, з ланцетними сегментами. Кошики дрібні, видовжено-яйцеподібні; квіти жовті або бурувато-червоні, всі трубчасті, непримітні. Цвіте в липні – жовтні. Зустрічається в чагарниках, поблизу доріг, залізничних насипів, на пустирях, по берегах річок всієї Сумщини. Траву збирають під час цвітіння з червня по серпень, корені – пізно восени. Сушать у затінку, під навісом, при постійному провітрюванні. Висушена сировина зберігає свої лікарські властивості протягом трьох років. Полин звичайний застосовується при лікуванні захворювань, безпосередньо викликаних впливом радіації, а також при лікуванні раку шлунка, прямої кишки, сечового міхура, зовнішніх пухлин (відвар кореня для примочок), як протидія при різноманітних отруєннях, для лікування захворювань щитовидної залози. Слід відрізняти полин звичайний від полину гіркого, стебло та листя якого мають світло-зелене забарвлення. Цей вид полину також має радіопротекторні властивості, але перевагу слід надавати полину звичайному. Полин звичайний застосовують також у кулінарії як пряність.

Гутянко Оксана Олександрівна * СПОРИШ ЗВИЧАЙНИЙ POLYGONUM AVICULARE L. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * СПОРИШ ЗВИЧАЙНИЙ POLYGONUM AVICULARE L. Родина гречкові. Народні назви: пташина гречка, муріжок. Однорічна, 5-20 см заввишки рослина з лежачим стеблом і гіллястими висхідними пагонами. Листки маленькі, чергові, овальні, сизо-зелені, з лінійною або довгастою пластинкою, що біля основи має трубчасту піхву. Квітки дрібні, малопомітні, правильні, містяться по 2-5 у пазусі листків. Цвіте у травні – жовтні. Плід тригранний, чорний горішок. Росте як бур'ян біля доріг, житла, по всій території України. Траву споришу збирають протягом літа. Надземну частину зрізають ножем, серпом, скошують. Сушать на горищі або під наметом. Препарати з трави споришу здавна використовують як сечогінний, кровоспинний, загально зміцнювальний засіб. Рослина містить цінні поживні цілющі речовини: до 17% рослинного білку, багато вітамінів, органічних кислот, мікроелементів, дубильні речовини, цукри, віск, смоли, а за наявністю вітаміну С (120 мл %) цей бур'ян може посперечатись з багатьма ягодами та фруктами. Здавна спориш використовували в їжу. Із молодих стебел і листя готують салат з яйцем та олією, варять м'ясні та овочеві супи. На зиму його листя сушать для приправи.

Гутянко Оксана Олександрівна * ЦМИН ПІСКОВИЙ HELICHRYSUM ARENARIUM L. Рис

Гутянко Оксана Олександрівна * ЦМИН ПІСКОВИЙ HELICHRYSUM ARENARIUM L. Родина складноцвіті. Народні назви: безсмертник, сухарик, жовтушник, золотуха. Багаторічна трав'яниста кореневищна рослина 30-50 см заввишки, з кількома білоповстистими стеблами. Листки цілісні, чергові, сидячі, довгасті або ланцетні. Квітки дрібні, трубчасті, зібрані в невеликі кулясті золотисто-жовті кошики, які утворюють на верхівках стебел густі щіткоподібні суцвіття. Цвіте в липні – вересні. Плоди – довгасті сім'янки з чубком білих, ламких волосків. Росте майже по всій території Сумщини, в соснових і мішаних лісах, на галявинах, піщаних місцях. Суцвіття збирають на початку цвітіння, ще до розкриття кошиків, обриваючи їх руками або зрізуючи ножицями. Сушать у затінку. Препарати з суцвіть вживають як жовчогінний та дезинфікуючий засіб при захворюваннях печінки, жовчного міхура, нирок, сечового міхура, шлунково-кишкового тракту, жіночих хворобах, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, подагрі, як кровоспинний, в’яжучий і, частково, сечогінний засіб.

Гутянко Оксана Олександрівна * РОСЛИНИ – РЯТІВНИКИ ВІД РАДІАЦІЇ Захист організму людини від пагубного впливу радіоактивних речовин належить до числа найбільш загальних проблем екології та медицини після Чорнобильської катастрофи. Зараз постало актуальне питання: чи може людина захистити себе від впливу радіації, чи може позбавитись від раніше отриманих доз опромінення? Наука і практика дає вже сьогодні підстави відповісти на це питання позитивно. На даний момент досліджено і створено чимало нетрадиційних методів терапії і профілактики впливу радіонуклідів на організм людини. Важливу роль, як свідчать науковці відіграють препарати рослинного походження. Завдяки наявності комплексу сполук речовин, близьких за хімічним складом до організму людини, рослинні препарати мають більшу м'яку дію, ніж синтетичні засоби. Мова йде про рослини, що наділені радіопротекторними властивостями, тобто які підвищують стійкість організму до дії іонізуючого опромінення.

Гутянко Оксана Олександрівна * РОСЛИНИ – РЯТІВНИКИ ВІД РАДІАЦІЇ Такі рослини наділені значною кількістю вітамінів, зокрема вітаміном С, флавоноідами, пектинами та дубильними речовинами. Саме ці речовини спроможні підтримати імунну систему (вона дуже ослаблюється під впливом радіації), захистити мембрани клітин від опромінення та спроможні зв’язати нукліди і вивести їх з організму. Радіопротектори активно впливають на біохімічні і біофізичні процеси, зменшують проникнення мембран клітин, викликають специфічну дію, спрямовану на захист клітин від загибелі. Вихованцями гуртка «Зелена аптека» Шосткінської міської станції юних натуралістів під керівництвом педагога Комісарової С.В. розроблено збір «Чорнобильський чай», рецептуру якого у 1993 році затвердив доктор біологічних наук. Цей радіопротекторний збір лікарських рослин має здатність виводити радіонукліїди з організму людини, захищає та зміцнює імунну систему.

Гутянко Оксана Олександрівна * "ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ЧАЙ" Гречка посівна – квіти Кропива дводомна – трава Кульбаба лікарська – корінь М’ята перцева – трава Первоцвіт весняний – трава, квіти Пирій повзучий – кореневище Подорожник великий – трава Полин звичайний (чорнобиль) – трава Спориш звичайний – трава Цмин пісковий – квіти

Гутянко Оксана Олександрівна * Укладач презентації: Гутянко Оксана Олександрівна Комунальний заклад Шосткинської міської ради Сумської області «ЕкоЦентр Сергія Корнієнка» Сумська обл., м. Шостка, вул. Депутатська, 6-А