Презентація "Марія Дем'янюк. Наші друзі з Ельфірії. Барви слова"

Марія Дем’янюк. НАШІ ДРУЗІ З ЕЛЬФІРІЇ«Барви слова»

Щоб урок пройшов не марно,працювати треба гарно. Друзі, разом посміхнемось,до роботи всі візьмемось.

ДОБРЕ РОЗЧИТУВАННЯ

ВО – ВО – ВО Завжди приємне добре слово,АЄ – АЄ – АЄ Воно наснагу нам дає. ВО – ВО – ВО З ним радісно і все чудово,Є – Є – Є І настрій, і натхнення є. ТИ – ТИ – ТИ І можна гори всі звернути,СЕ – СЕ – СЕ Переробити все-усе. ТИ – ТИ – ТИ Про відчай і біду забути,СЕ – СЕ – СЕ Бо слово в даль тебе несе. ДОБРА ЧИСТОМОВКА

ЧИТАННЯ З ПЕРЕШКОДАМИПрочитай текст, пропускаючи зайві букви. Кожане слоаво, з якаим ми звератаємося до інаших людей, має сваою дуашу — емаоційне забарвалення. Багатао залеажить від тоаго, якаі слоава ми добаираємо даля спілакування, чи ваміємо ниами корисатуватися. Є добарі салова: «добарий деань», «будаьте задорові», «сапасибі», «дякаую»... Вонаи свідачать паро вихованіасть людаини, її культуару. Той, хато «забуаває» паривітатися, подякаувати за посалугу чи поараду, одаразу спаравляє не дуаже гаране вараження на інаших люадей.

«Добрі слова врятують світ»

Барви слова

Кожнісіньке слово має свій колір. Так-так! Тепер Богданчик був переконаний у цьому. Чим більше теплих, добрих слів, тим світ яскравіший, барвистіший. Гарні слова містять у собі різнобарвні яскринки світла! Це було справжнісіньким відкриттям для Богданчика .І хлопчик був дуже вдячний ельфу за те, що той допоміг йому пізнати цю таємницю слів. А сталося от що…Богданчик прокинувся раненько. Настрій був так собі, адже треба було йти до школи, де на нього чекала контрольна робота з математики. Хлопчик зовсім не підготувався до неї, бо вчора захопився новою комп’ютерною грою і просидів з планшетом цілісінький вечір. Окрім того, він ще й відчував легкий головний біль. Ще б то! Вчорашній вечір давався взнаки.

Тепер він розумів, що було б ліпше вчора зробити завдання з математики і прогулятися на ніч, щоби сон був міцним і думки на ранок яснішими. Від цих роздумів Богданчик похнюпився ще більше, бо розумів, що вчорашній марно витрачений час не повернеш, а до школи таки треба йти. «Доброго ранку, сину!», – усміхнено мовила матуся, коли Богдан невдоволено подався до кухні. «Угу», – буркнув він у відповідь, і світла усмішка з матусиного обличчя умить щезла. Коли ж поснідав, незадоволено суплячи брови, то забувся сказати мамі звичне «Дякую». Він навіть не помітив, як мама розгублено й тихенько за звичкою промовила : «Будь ласка», а лише відчув, що наче в квартирі темно стало.

Згодом у під’їзді зустрів бабусю, яка повільно рухалася, обережно з паличкою ступаючи східцями. «От як повільно! Могли б і почекати, доки усі мешканці підуть у справах: хто до роботи, хто в школу, а хто і в дитсадок!» – виявив хлопчик невдоволення. І знову йому здалося, що у під’їзді якось незвично темно. Коли ж вийшов у двір і до нього звично підбігло дворове котеня, яке він частенько гладив, насолоджуючись ніжним муркотінням, то , невдоволено хмикнувши, відштовхнув його від себе подалі ногою. Котенятко здивовано подивилося на хлопчика і подалося геть. А Богданчик знову підмітив, що довкола нього все стає темніше й темніше. «Якась Похмурія, – мовив він невдоволено про себе, – або ж ні – Сердинія». І раптом зупинився. Ще б пак! Адже щойно хлопчик вимовив ці слова як побачив, що темінь запанувала навколо нього. У цю ж мить Богданчик схаменувся. Жити в темному сірому світі йому ой як не хотілося! І слізки розпачу з’явилися на його обличчі…

Добрий ельф уже давно спостерігав за Богданчиком. Адже ще вчора, стукаючи у віконечко до хлопчика, він захвилювався, бо той так захопився грою на планшеті, що зовсім не чув його. Так і не вдалося ельфу поспілкуватися з ним увечері. Та мудрий ельф знав, що сьогодні Богданчику ой як буде потрібна його допомога! Тому зранку він непомітно спостерігав за хлопчиком і стурбовано хитав головою. Тепер, дивлячись на розпач Богданчика, ельф вирішив виявити себе, і в теміні, що огорнула хлопчика, з’явився світлий вогник – сяючий ельф. Як же зрадів той його появі, адже на своїх легких крилах ельф тримав Богданчикову надію, що можна ще щось виправити на краще. «Ельфе, щось коїться! Світ навколо мене в темних барвах. Чому так?» – з розпачом мовив хлопчик. «Як чому, Богданчику? А нумо разом пригадаємо твій сьогоднішній ранок.

У тебе був гарний, світлий настрій і ти намагався поділитися ним зі всіма. Чи не так? Мабуть, мама твоя радісно усміхнулася, коли ти говорив їй : «Матусенько, доброго ранку»?, – запитав ельф. У відповідь Богданчик промовчав. «Чи, може, все довкола засяяло , як ти сказав їй після сніданку «Дуже смачно! Дякую?» – продовжував ельф. Хлопчик уперто мовчав, лише погляд його опустився додолу. «Та ні ж бо! Як я міг про це не згадати! Мабуть, усе довкола стало яскравим і світлим тоді, коли ти до бабусі із сусідньої квартири чемно промовив: «Доброго дня! Дозвольте Вам допомогти », і радо допоміг їй, обережно тримаючи за руку, спуститися східцями». Богданчик усе ще мовчав, лише щічки його стали барвистими – яскраво-червоного кольору, бо йому тепер було дуже соромно за свою поведінку. Тепер він зрозумів, що причина темряви довкола нього – в його словах і діях.

Отож, непевним але теплим голосом тихенько покликав: «Кс-кс-кс…». І коли до нього підбігло кошеня, лагідно погладив його, промовляючи: «Який ти хороший, Мурчику муркотливий». У цю ж мить світлі промені пробилися крізь темряву навколо хлопчика. І він побачив, що бабуся-сусідка несе торбину з хлібом. Миттю Богданчик підійшов до неї і запропонував: «Дозвольте я Вам допоможу!». І відчув, що навкруги стає світліше і світліше. Коли ж він допоміг бабусі дістатися до квартири й та чемно промовила: «Дякую!», то відчув, що усе довкола наповнюється світлом і стає яскраво-барвистим. «Ось як! – подумав про себе Богданчик , – виявляється слово «дякую» золотисто-сяйливе», і швидко побіг додому. У нього був чудовий настрій, і хоча хлопчик поспішав, усе ж він встигав привітатися зі знайомими й подарувати їм свою усмішку.

Від цього світ довкола набував приємного кольорового розмаїття. Богданчик уже добре збагнув, що слова кольорові, отож треба прагнути промовляти саме «добрі» слова. «Це наче зернинки, – міркував він, – з яких проростають яскраві пагони світла».« Дякую! Дякую, мамо за тепле «добрий ранок», а ще за смачний сніданок », – прощебетав хлопчик одразу, як побачив матусю, і відчув, що нарешті здійснилося омріяне: усе довкола стало звично яскраво-тепло-барвистим. Але особливо радісно глянув на нього світ тоді, коли Богданчик підійшов до ельфа, який задоволено глядів на нього, і щиро мовив: «Дякую тобі, мій друже, ельфе»…

АНАЛІЗ ТВОРУ 1. Назва твору 2. Автор твору 3. Жанр твору 4. Головні герої твору 5. Другорядні герої твору 6. Головна думка твору

ГРА «ДОПОВНІТЬ РЕЧЕННЯ»

СКЛАДИ ПЛАН ТЕКСТУ Щоб скласти план, треба дотримуватися такого алгоритму: Поділити текст на змістові частини. Визначити мікротему кожної частини. Підібрати підзаголовки. Пронумерувати підзаголовки та записати.

https://mala.storinka.org/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8 F-%D0%B4%D0%B5%D0%BC%27%D1%8 F%D0%BD%D1%8 E%D0%BA-%D0%BD%D0%B0%D1%88%D1%96-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96-%D0%B7-%D0%B5%D0%BB%D1%8 C%D1%84%D1%96%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8 C%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8.htmlhttps://vseosvita.ua/library/embed/01003lfr-20f6.doc.htmlhttps://krasotkina.com/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B5%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE.htmlhttps://cbs.poltava.ua/index.php/novyny/5235-vvichlivi-slova-tvoryat-divahttps://wordwall.net/uk/resource/95090528/%d0%bc%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%8f-%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d1%8f%d0%bd%d1%8e%d0%ba-%d0%b1%d0%b0%d1%80%d0%b2%d0%b8-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b0https://www.miyklas.com.ua/p/ukrayinska-mova-nush/4-klas/tekst-326746/podil-tekstu-na-chastini-skladannia-planu-326769/re-e3a8e17e-21ea-4c88-9306-19a71d4ef26d