12 Стародавні погляди та роль теорії
буддисти вважають, що світу немає, а те, що люди сприймають за світ, є лишень їхньою ілюзією.
В індійській культурі такі відкриття не здійснювались лишень тому, що в цій культурі домінує інший світогляд: якщо світу немає, а те, що люди сприймають за світ, є тільки ілюзією, тоді немає сенсу його досліджувати. Дійсністю для індуса є внутрішній світ людини, тому в індійській культурі настільки багато уваги присвячується духовній стороні людини. Практика йоги, медитація, духовні поради індуських гуру чи тибетських лам захоплюють своєю глибиною і проникливістю в таємниці людської сутності
більшість європейців не тільки визнають, що світ існує, а й навіть не припускають, що в існуванні світу можна сумніватись. Однак, існування світу не є настільки очевидним, як це видається на перший погляд
європейці переконані, що світ існує, тоді його потрібно вивчати і використовувати. Наслідком цього світогляду є розвиток природознавства і техніки в європейській культурі. Всі закони природи, які учні і студенти вивчають на уроках фізики, хімії, біології тощо, відкриті європейськими або американськими вченими; всі континенти нашої планети відкрили європейські мореплавці, і ніхто не відкривав Європу; більшість технічних винаходів, якими сьогодні користується людство (книгодрукування, авіація, автомобілебудування, інформаційні технології, доказова меТема 1. Що таке філософія? 15 дицина тощо), створені європейцями.
Істина та розмаїття 17 філософських концепцій
В історії науки неодноразово з'являлись хибні теорії, або й навіть відверті псевдонаукові фальсифікації. При цьому виявити помилки і Тема 1. Що таке філософія? 17 виправити наукові уявлення є вкрай важко. Іноді хибна теорія домінує в науці тисячоліттями. Напр., геоцентризм Клавдія Птолемея був домінуючою теорією в астрономії майже два тисячоліття, аж поки Миколай Копернік замінив її геліоцентричною теорією. Завданням філософії і науки є не тільки формувати теорії, а й відкидати хибні.
а філософських концепцій багато. Це означає, що серед них є хибні концепції. Критерієм істинності будь-якої теорії є емпіричні дані. Напр., учений може заявити навіть те, що камінь легший від води, але достатньо кинути камінь у воду, як стане очевидним, що ця гіпотеза хибна. Досвід неспроможний породити нову теорію; це робить виключно творчий геній людини. Але досвід здатен заперечити хибну теорію. Камінь вкинутий у воду не дасть початок новій теорії, але заперечить думку, відповідно до якої камінь легший від води. Так само, досвід не породить філософські концепції, але він спроможний заперечити хибні концепції.
Якщо істинність філософських теорій та світоглядних парадигм можуть і повинні перевірятись, то для них необхідно чітко визначити критерій істинності. Щоби знайти цей критерій, необхідно задати собі питання, для чого людина пізнає 18 Олег і Оксана Шепетяк. Філософія світ, творить філософію і науку. Все, що людина робить, вона чинить для того, аби жити і бути щасливою. Життя є універсальним критерієм якості будь-якої світоглядної парадигми. Якщо якась концепція спричинює смерть, вона хибна, і жодні спекулятивні аргументи не можуть її оправдати.
Втім, неправильно всю вину покладати на авторів
згубних ідей. Зазвичай вони нікого насильно не змушували безапеляційно приймати їхні ідеї та втілювати їх у життя. Якщо суспільство сприйняло ці ідеї, то й усе суспільство повинно нести за це відповідальність. Очевидно, що провідну роль у поширенні будь-якої ідеології відіграє інтеліґенція. . Все ж, найбільша вина лежить на тих, хто намагається оправдати хибні філософського-світоглядні парадигми всупереч емпіричним доказам та здоровому глузду.
Геоцентризм Клавдія Птолемея був домінуючою теорією в астрономії майже два тисячоліття, аж поки Миколай Копернік замінив її геліоцентричною теорією. |
Марксизм Так, жодна країна, яка розбудовувала планову економіку на основі марксизму, не стала багатою. Всі ці країни бідні, а народи обездолені. Якщо завданням економіки є творити багатства народів, а марксистська економічна теорія призводить до злиднів, то сам досвід показує, що вона хибна оскільки вона несла смерть: у всіх країнах, де марксизм був панівною ідеологію, здійснювався жахливий терор, який забрав сотні мільйонів людських життів по всьому світі. Радянський Союз і Китай, Камбоджа і Ангола, Чилі й Іспанія, та всі інші країни, де тривалий час чи бодай декілька місяців панував марксизм, були залиті кров'ю невинних людей. Найбільш яскравим доказом хибності марксистської ідеології був Голодомор. |
Висновок гія несе смерть, сльози і варварство. Жодні суспільні трансформації не відбуваються стихійно; всі вони основуються на певних філософсько-світоглядних парадигмах. Жовтневий переворот і червоний терор в Радянському Союзі не відбулися би, якщо би Карл Маркс не виклав і не поширив свої ідеї. Не було би й нацистського терору, якби Адольф Гітлер не сформулював свої згубні погляди. Якщо інженер через злий умисел чи через недбальство погано підключив електричний прилад, і це стало причиною чиєїсь смерті, то його притягають до кримінальної відповідальності. Тим більше відповідальні за свої злочинні вчення повинні бути й ті, хто обґрунтував право тоталітарних режимів позбавити життя мільйони людей. Філософ несе моральну відповідальність за наслідки його ідей. Пером можна вбити більше людей, ніж кулеметом |
Нацизм Те саме стосується й нацистської ідеології: немає очевиднішого доказу того, що нацизм – хибна ідеологія, як Аушвіц-Біркенау, газові камери та Голокост. Понад десять тисяч загиблих в російськоукраїнській війні, криваві побоїща у Грузії, бомбардування Сирії тощо є свідченням хибності ідеології російського світу, оскільки ця ідеологія несе смерть, сльози і варварство |
||
|
|
|
22 Греції, Індії й Китаї.
В кожній культурі вона характеризується власною специфікою.
сформувалась в контексті релігійної доктрини, тобто індійські філософи бачили своє завдання в тому, щоби тлумачити віровчення індуїзму. Тому в індійській думці філософія і теологія невіддільні
розглядала зовсім інші теми, аніж індійська філософія
я. Якщо індійські філософи цікавились передовсім релігійними питаннями, то китайські мислителі найбільше уваги присвячували політично-соціальним проблемам. Китайські філософи намагались відповісти на питання, як потрібно побудувати життя суспільства і держави, щоби всі були щасливі. Всі школи китайської філософії погоджувались із тим, що люди будуть щасливими тільки в такій державі, в якій реалізоване Дао, тобто божественний принцип буття. Але кожна з них відчитувала Дао по-іншому і запропонувала свій шлях побудови ідеальної держави, наголошувала на важливості різних цінностей.
який тривав упродовж існування Стародавніх Греції та Риму, тобто від VII століття до РХ до V століття після РХ. Антична філософія охоплювала території поселення греків і римлян, тобто Середземномор'я і Близький Схід.
Патристику, тобто християнську філософію ІІ-VIII століть, коли головними темами дискусій було християнське віровчення і подолання єресей. В цей період діяли Псевдо-Діонізій Ареопагіт, Оріґен, Іриней Ліонський, Амврозій Медіоланський, Августин, Іван Золотоуст, Василій Великий, Григорій Богослов, Єфрем Сирін, Іван Дамаскин та інші; |
Схоластику, тобто період християнської філософії VIII-XV ст., під час якого майданчиком дискусій були церковні школи та університети, а головною темою філософського дискурсу була метафізика. В цей період діяли Іван Скот Еріуґена, Анзельм Кентерберійський, Альберт Великий, Тома Аквінський, Іван Дунс Скот, Вільям Оккам та інші; |
Арабська філософія – це філософія мусульманського середовища перших століть ісламу, коли активно розвивалась мусульманська думка. В той час мусульманські мислителі активно адаптували надбання античної філософії та розробляли понятійно-термінологічний апарат філософсько-богословської думки ісламу. Філософія цього періоду представлена іменами Авіцени, Аверроеса, Сухраварді, Аль-Газалі та інших. Арабська філософія справила величезний вплив на християнську середньовічну схоластику; |
Філософія Нового часу – це європейська філософія XV-XIX століть, коли відродились античні філософські теми та розвинулись нові світоглядні парадигми. Цей період доречно розділити на декілька підперіодів: ◦ філософія епохи Ренесансу. ◦ Німецьке Просвітництво або німецька класична філософія; ◦ філософія ХІХ століття |
Сучасною філософією прийнято називати філософські пошуки ХХ-ХХІ століть. В цей період розвинулись різноманітні напрями філософії: емпіріокритицизм, неопозитивізм, філософія науки, феноменологія, екзистенціалізм, персоналізм, герменевтика, прагматизм, антропологія, неосхоластика, християнський еволюціонізм, теоцентричний екзистенціалізм, неогуманізм, структуралізм, постмодернізм. |
|
це період європейської філософії, який охоплював Середні віки, основувався передовсім на християнстві, а мислителі цього часу розглядали релігійні питання. Цей період ділиться на: