Презентація на тему: Поняття літературної мови

Тема уроку: Вступ. Поняття літературної мови

1. Поняття літературної мови.2. Роль мови у суспільстві.3. Мовна норма.4. Стильові різновиди української літературної мови.5. Риси офіційно-ділового стилю.6. Стиль сучасного ділового листа. 

Мова — це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності: галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти, науки. 

Літературна мова — це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується:  

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Писемна форма літературної мови функціонує у сфері державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства. 

.. Міра володіння рідною мовою є міра духовності людини та суспільства, отже, — міра загального поступу людини. (П. Кононенко)

В Україні державною є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя; сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. І це гарантує Конституція України. Щоб оволодіти нормами сучасної літературної мови, треба глибоко вивчати її лексичний склад, фонетичну систему, граматичну будову і стилістичні властивості. Досконале знання мови є важливим показником розумового розвитку людини та її культурного рівня.

Державна мова — це закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики.

Поки живе мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. К. Ушинський

Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації. Розрізняють різні типи норм: орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень), графічні (передавання звуків на письмі), орфографічні (написання слів), лексичні (слововживання),морфологічні (правильне вживання морфем),синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень), стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування), пунктуаційні (вживання розділових знаків).

Мовний стиль — це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.  В українській літературній мові звичайно виділяють п'ять функціональних стилів: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, стиль побутового мовлення, художній. Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах. 

Офіційно-діловий стиль — це сукупність мовних засобів, призначених для:регулювання ділових стосунків, спілкування на державно-політичному, громадському, економічному рівні, у законодавстві,у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.

Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об'єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову. Цей стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб'єктивної оцінки тощо).

Ведення ділової кореспонденції — це справжнє мистецтво, осягнути таємниці якого вдається не кожному. Відомий американський публіцист і маркетолог Рон Теппер гірко зауважив, що в «сучасному світі панують відео та усна мова, а добре написані ділові листи й записки стають рідкістю».

Отже, кілька традиційних і нетрадиційних порад і принципів, дотримуючись яких можливо досягнути бажаного. Будьте лаконічні. Ділові листи не повинні бути надто довгими, якщо цього не вимагає ситуація. Намагайтеся викладати інформацію чітко та по суті, без зайвих повторів та обтяжливих деталей. Ще однією важливою запорукою успіху ділового листа є логічність та послідовність викладу. Також потрібно розбити текст на абзаци — це значно полегшить його сприймання. У листі потрібно уникати багатозначності висловлення та не зловживати іншомовними словами. 

Потрібно уникати категоричності. Потрібно стежити щоб тон вашого листа був доброзичливим (не наказовим) на зразок: «слід негайно вжити заходів...», «вимагаємо негайно...», «категорично забороняємо Вам...», «про виконання необхідно повідомити до...».

Отже, кілька рекомендацій від Рона Теппера. «Лист, написаний із почуттям гумору, може завоювати для Вас майбутнього клієнта. Він покаже, що автор листа — жива людина, приємна і чуйна, зовсім не бюрократ і не мішок із грішми та кам'яним серцем». Приклад, пропонований Роном Теппером. Шановний Едуардо, Якщо я правильно зрозумів, Ви хочете поновити свою позику у нас. Мої припущення щодо цього підтвердилися, однак я не відчуваю жодної радості від усвідомлення власної геніальності. Підпишіть, будь ласка, ці документи і відішліть їх на нашу адресу. _________________ (підпис)