Рівні саморегуляціїРегулюючі чинники діють на рівні як міжвидових, так і внутрішньовидових (внутрішньопопуляційних) взаємовідносинорганізмів.1. Міжвидової регуляції є взаємини організмів за типом «хижак - жертва». Висока чисельність жертви створює умови для розмноження хижака. Збільшення чисельності хижака, у свою чергу, знижує кількість жертви. У результаті чисельність обох видів змінюється з певною періодичністю.
2. Внутрішньовидові(внутрішньопопуляційні) взаємовідносини. В основі внутрішньопопуляційної регуляції лежить внутрішньовидова конкуренція. Чисельність популяції підтримується в певних межах. Коли ці межі порушуються, чисельність прагне повернутися до початкових значень. Здатність популяції підтримувати певну чисельність своїх особин називається гомеостазом популяції.
Саморегуляція здійснюється двома взаємно врівноваженими силами:1. Здатністю до розмноження. 2. Обмеженням відтворення. З одного боку, організми прагнуть максимально розмножитися, використовуючи всі доступні можливості та ресурси. Але збільшення щільності популяці їпідсилює дію механізмів, які знижують чисельність особин. Такі механізми працюють із метою не допустити повного виснаження ресурсів середовища (мал. 29.1).
Територіальність – це поведінка тварин з охорони своїх індивідуальних ділянок, які є для них місцем проживання, харчування та розмноження. Ефективним способом уникнути занадто високої щільності особин свого виду і зберегти можливість нормального харчування. Тварини маркують межі своїх ділянок, охороняють їх, відлякують чужинців.
Площа ділянки залежить від розміріві способу життя тварини. Територія великих хижих ссавців може складати чимало ква-дратних кілометрів. Якщо чисельність особин збільшується, межі територій починають порушуватися. Як наслідок загострюється конкуренція. Надлишкова частина популяції за такої умови не розмножується або змушена виселятися за межі зайнятогопростору.
Територіальність у рослин знижує їхнюконкуренцію за світло, воду і вільний простір. Боротьба за територію в них здійснюється розростанням кореневої системи, збільшенням площі листя, зростанням пагонів. У жорстких умовах існування внутрішньовидова конкуренція рослин проявляється у в игляді самозріджування.
Жорсткі форми внутрішньовидовоїконкуренції1. У рослин такою формою конкуренції є самозріджування. Коли рослини проростають густо, частина їх неминуче гине в результаті пригнічення більш сильними сусідами. У лісових насадженнях, наприклад, із сотень паростків до стану зрілих дерев доживають одиниці. Решта гине через гостру конкуренцію. Пригнічення суперників відбувається також за рахунок того, що листя і коріння виділяють токсичні сполуки.
2. У тварин до жорстких форм внутрішньовидової конкуренції належить канібалізм-поїдання особин свого виду. Канібалізм властивий: 1. Хижим рибам, коли дорослі особини підтримують своє існування й регулюють щільність популяції за рахунок харчування власною молоддю. 2. Для деяких гризунів,3. Личинок комах насамперед тоді, коли популяція займає обмежений простір. 4.Іноді канібалізм виникає в період тривалого голодування, у популяціях хижих ссавців.
Пригнічення росту і розвиткухімічними речовинами1. Багато рослин виділяють у навколишнє середовище речовини, які затримують ріст інших особин. Наприклад,виділення ялини спричиняють загибель багатьох проростків поблизу дорослого дерева. Отруйний сік листя волоського горіха пригнічує ріст будь-якої рослинності під його кроною. Кофеїн, що міститься в плодах і опалому листі кави, пригнічує мітоз у корінні молодих проростків цих рослин.
Поведінкові і фізіологічні розлади. Зростання щільності популяції може супроводжуватися змінами у фізіології і поведінці особин, що призводить до зниженнянароджуваності й зростання смертності. У багатьох видів в умо-вах скупченості підвищується рівень агресивності, змінюється реакція на осіб протилежної статі і молодняк. Як наслідок, зростає смертність. спостерігалась і серед тварин у неволі. Наприклад, у приматів скупченість була причиною посилення озлобленості і ворожнечі. Сильніші особини жорстоко пригнічували слабших, і навіть матері забирали їжу у своїх дитинчат. Дитинчата в сутичках отримували травми, а іноді й гинули.
Під час стресу від переселення змінюється гормональний баланс особин і порушується репродуктивна функція. Зокрема, у самок щурів у популяції затримується овуляція, гинуть ембріони, зникають інстинкти турботи про потомство, зменшується кількість виводків і молодих особин, гальмування росту популяції.