Презентація на тему " Штрихи до портрета Василя Сухомлинського"

Штрихи до портрета Василя Сухомлинського

В. О. Сухомлинський народився 28 вересня 1918 р., в с. Василівка (нині Онуфріївський район Кіровоградської області) — український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.

З 1935 почався педагогічний шлях. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічногно інституту заочником і закінчив його в 1938. Закінчивши інститут, повернувся в рідні місця та працював викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі.

Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на батьківщину і став завідуючим райво.

У 1948 році  став директором Павлиської середньої школи і беззмінно працював протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково — практичної та літературно—публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.

Василь Олександрович Сухоминський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Твори В. Сухомлинського видані 59-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників

Книга “Серце віддаю дітям” перекладена на 32 мови світу і витримала 55 видань. У 1974 р. за книгу «Серце віддаю дітям» Сухомлинський удостоєний Державної премії УРСР. Нагороджений орденом Леніна та багатьма медалями.

За свою педагогічну працю В. Сухомлинського нагородили:двома орденами Леніна,багатьма медалями СРСР.з 1958 року Сухомлинський — член-кореспондент Академії Педагогічних Наук РРФСР,з 1958 р. -  Заслужений вчитель УРСР.у 1968 року йому присвоїли звання Героя Соціалістичної праці.у тому ж році його обрали членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.

Перший пам’ятник В. Сухомлинському у Києві (Державна науково-педагогічна бібліотека України В. Сухомлинського )

«Справедливість - це основа довіри дитини до вихователя ... щоб стати справедливим, треба знати духовний світ кожної людини » В. Сухомлинський

«Володарювання над дітьми - одне з найважчих випробувань педагога, один з показників педагогічної культури ... Дорожити довірою, а значить, і беззахисністю дитини - ця педагогічна мудрість повинна сповнені всю нашу роботу »

В. А. Сухомлинський вважав, що в процесі виховання значущу роль відіграють взаємини вчителя і учня. Тому вони повинні бути уважними, доброзичливими і зацікавленими. Саме виходячи з подібних установок у школі Сухомлинського стали практикуватися спільні походи, твори і читання віршів, слухання «Музики» лісу, ріки, полів, повітря. Наприклад, він писав: «Музика є самим чудодійним, самим тонким засобом залучення до добра, краси і людяності ». Саме через подібні моменти формується дорогоцінний досвід спілкування учнів і вихователів.

Учитель насамперед, на думку Сухомлинського, повинен уміти пізнавати духовний світ дитини, розуміти в кожній дитині «особисте». Як писав Сухомлинський: «Немає в світі нічого складніше і багатше людської особистості » І саме до особистості звернений педагог у своїй діяльності, тому вчитель - це осіб, які не тільки опанував теорією педагогіки, він ще і практик, відчуває дитину, він мислитель, який з'єднує теорію та практику воєдино.