Презентація на тему: "Запровадження християнства. "Руська правда"." до уроку з історії України у 7 класі

Тема: Запровадження християнства. “Руська правда”.Історія України 7 клас

Актуалізація опорних знань:Історичний диктант “Так чи ні”1. Син Володимира, який став наступним князем – це Ізяслав.2. Мстислав – це брат Ярослава Мудрого, який з 1024 р. княжив у Чернігові.3. Брат Ярослава Мудрого Святополк дістав прізвисько Окаянний.4. Гербовим знаком князя Володимира був тризуб.5. Система укріплень – ровів та валів – навколо Києва називається Змієвими валами.6. Налагодження відносин з сусідніми державами через укладення династичних шлюбів – це посольська дипломатія.

Актуалізація опорних знань:Історичний диктант “Так чи ні”7. Анна Ярославівна стала дружиною французького короля Генріха І.8. В 1015 р. князь Ярослав став одноосібним правителем Київської держави.9. Князь Володимир помер в 1015 році.10. 1036 року Володимир Великий завдав поразки печенігам.11. Ярослав Мудрий помер у 1054 році.12. Язичництво – це віра в багатьох богів.

Ключ для самоперевірки: 1. ні 2. так 3. так 4. так 5. так 6. ні 7. так 8. ні 9. так 10. ні 11. так 12. так

План уроку:1. Запровадження християнства Володимиром Великим.2. Продовження християнізації Русі-України за Ярослава Мудрого.3. “Руська правда” Ярослава Мудрого.

1. Запровадження християнства Володимиром Великим. Великий князь Володимир не обмежився формальним хрещенням Русі. Змінивши своє життя, провадив просвітницьку діяльність серед широких мас: зводив храми, підтримував книжне ремесло, засновував бібліотеки, школи.

Християнство на Русі до реформи Володимира

Перша релігійна реформа Володимира. Спочатку в 980 р. Володимир зробив спробу створити в Києві єдиний язичницький пантеон, об’єднавши в ньому верховні божества окремих племен на чолі з Перуном. Позитивних наслідків реформа не дала.

До прийняття християнства за візантійським зразком князь Володимир в 986 р. приймав посольства та розглядав і інші релігії:

Сам Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім'я Володимиру дали при хрещенні.

Робота над джерелом:«Повелів Володимир поскидати кумирів - тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити його палицями... І, приволікши його, вкинули в Дніпро... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде”. І, це почувши, люди йшли, радуючись, і говорили: “Якби се не добре було, князь і бояри усього б не прийняли”. А на завтра вийшов Володимир зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...».

Ключова подія — масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом і інших міст держави князем Володимиром I Святославичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.

Спорудження в Києві у 989-996 роках Десятинної церкви – першої кам’яної церкви у Київській Русі. На її побудову та утримання Володимир виділив десяту частину своїх прибутків  - звідки і походить назва храму.

Софіївський собор було закладено 4 листопада 1011 року (за Володимира), а освячення престолу і перша літургія відбулися 11 травня 1018 року (за Ярослава).

Для унормування церковного життя у своїй державі Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства. На чолі церкви стояв київський митрополит. У великих містах перебували єпископи, які вирішували всі церковні справи своїх єпархій. Митрополити та єпископи володіли землями, селами й містами. Церква мала власні військо, суд і законодавство. Першим митрополитом, про якого існує згадка в писаних джерелах, був грек Теотемпт.

2. Продовження християнізації Русі-України за Ярослава Мудрого. Будівництво храмів, заснування монастирів, увага до церковної організаційної структури, церковної літератури свідчать про розуміння князем Ярославом значення церкви у житті суспільства. За правління Ярослава було розширено Статут Володимира, церква отримала нові привілеї. Релігійним центром країни став Київ.

У 1051 р. бояри-монахи Антоній і Феодосій заснували Печерський монастир, який згодом став центром утвердження християнства і культури на Русі.

Робота над джерелом: «... Антоній отож прийшов до Києва і думав: “Де жити?”. І прийшов він на :пагорб, де ото Іларіон викопав був печеру, і возлюбив місце се, і вселився в неї, і став молитися Богові. І став він жити тут. Коли ж згуртувалася братія, сказав їм Антоній: “Се Бог вас зібрав, братія. Живіте осібно. Я поставлю вам ігумена, а сам хочу в іншу гору сісти один, усамітнившись, як ото і раніш я був звик”. Братія ж та ігумен жили в печері. А коли братії умножилося і не могли вони вміститися в печеру, то задумали вони поставити монастир зовні печери. І прийшов ігумен і братія до Антонія, і сказали вони йому: “Отче! Умножилося братії, і не можемо ми вміститися в печері. Коли б повелів Бог і твоя молитва, то поставили б ми церкву малу зовні печери”. І повелів їм Антоній....І почали називати монастир Печерським; тому що жили було ченці раніш у печері, то од того прозвався монастир Печерським. Постав же Печерський монастир по благословенню Святої Гори».

Святитель Іларіон (990— †1088) — митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит слов'янського походження, оратор і письменник, церковно-політичний діяч давньої України. Причислений до лику Святих.

Історичне значення запровадження християнства як державної релігії. Прийняття християнства сприяло проникненню на Русь досягнень візантійської культури і бурхливому розвитку руської культури. Русь-Україна долучилася до європейської цивілізації. Розширилися економічні та культурні відносини Київської Русі з європейськими державами.

3. “Руська правда” Ярослава Мудрого.«Руська правда» — найвизначніший збірник стародавнього руського права, важливе джерело для дослідження середньовічної історії права та суспільних відносин Русі. Оригіналу Руської правди не знайдено, натомість збереглася значна кількість її списків з ХІІІ—XVIII ст. Досі відкрито їх більше 100. Історія постання Руської правди та її списків, що їх поділяють на три редакції (коротку, широку і скорочену), ще досі не є повністю досліджена. Руську правду (коротку редакцію) відкрив В. М. Татищев 1738 р. в тексті Новгородського літопису, написаного у 1440-их роках

Перша сторінка Синодального списку Руської правди: "СУД ЯРОСЛАВЛЬ ВОЛОДИМѢРИЧЬ. ПРАВДА РОУСЬСКАЯ..."Золотий ковчег для зберігання «Руської правди»

Український правознавець, відомий політичний діяч Кость Левицький вважав, що найголовнішим джерелом «Руської Правди» було місцеве звичаєве право.

“Правда Ярослава” складалася з 18 статей:• обмежено право помсти;• встановлювалися грошові покарання за вбивство або скалічення;• грошові покарання залежали від соціального стану потерпілого;• охороняла приватну власність та її власника;• закріпила нерівноправність осіб різних соціальних верств;• найбільшими правами користувався князь, якому йшла частина штрафів, що накладали на злочинців.

Закріплення вивченого матеріалу:1. Як називається віра, яку прийняв Володимир, а за його наказом і вся Русь?2. Річка, у яку за наказом Володимира скинули ідола Перуна?3. Церква, побудована Володимиром на честь Пресвятої Богородиці?4. Перша збірка законів Русі-України?5. Хто і коли першим з русичів став митрополитом Русі?